Зі Святим вечором пов'язаний обряд приготування першої куті. Окрім куті, готують ще одинадцять пісних страв, серед яких обов'язково мають бути борщ, риба, гриби, вареники з квасолею й капустою, картопля, узвар.
Страви мають бути пісними, тому що Святвечір припадає на останній день Пилипівського посту.
Щойно на небосхилі з'явиться перша передвечірня зірка, усією родиною сідають за стіл. За католицькою традицією ввечері напередодні Різдва Христового родина сідає до столу й споживає Вігілійну вечерю. Така вечеря має бути пісною, абсолютно виключене вживання алкогольних напоїв. Починається Свята вечеря з молитви.
Під час цієї особливої вечері члени родини на знак миру і єдности діляться одне з одним шматочком прісного хліба, який називається "облатка". На знак своєї радости люди співають колядки.
Після закінчення Святої вечері родина йде до церкви на врочисту Вігілійну чи Надвечірню Святу молитву. За традицією, ця Божа Служба має відправлятися рівно опівночі, на ній служать усі священники парафії.
Обряд поминання померлих присутній у всіх регіонах. В одних випадках цим дійством починали вечерю, в інших — робили це наприкінці. Господар поіменно називав імена небіжчиків, приказуючи: "Хто вмер, той у ямі, а хто живий, той із нами". Наступну молитву виголошували нині сущим — усім членам родини, їм зичили здоров'я й щастя, бажали, щоб гуртом і в злагоді дочекатися наступного Різдва.
У цей вечір прийнято відвідувати родичів, а після вечері діти мали віднести обрядову їжу своїм хрещеним. Хрещені (навідати їх було за священний обов'язок) забирали принесену вечерю й в замін давали свою.