У 82-гі трагедії роковини президент України Володимир Зеленський ушанував жертв Бабиного Яру.
"Бабин Яр завжди буде на мапі пам’яті жертв Голокосту. Хоч би скільки років минуло, людство пам’ятатиме життя, які забрав нацизм. І завжди пам’ятатиме, що те зло було покаране. Ніколи знову! Для України ці слова мають значення. І матимуть", - написав він.
Фото: facebook.com/zelenskiy.official
За історичною довідкою 29 та 30 вересня 41-го року минулого століття на тому місці розстріляли близько 34 000 євреїв. Жертвами нацистів стали не тільки жителі Києва, а й біженці з окупованих регіонів країни, що шукали прихисток.
Ці вбивства тривали майже понад сто тижнів по вівторках і п’ятницях.
Під смертний вирок потрапили не тільки євреї, а й цигани, військовополонені, радянські активісти, підпільники, члени Організації Українських Націоналістів, психічно хворі та порушники комендантської години.
На Нюрнберзькому процесі у 1946 році, відповідно до висновків спеціальної державної комісії по розслідуванню нацистських злочинів за час окупації Києва, була озвучена приблизна оцінка кількості жертв - близько 100 тисяч людей.
Фото: Getty Images
Міжнародна команда дослідників Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" визначила місця масових розстрілів євреїв у Києві наприкінці вересня 1941 року. Дослідження тривало півтора року. У роботі була використана унікальна технологія просторового 3D-моделювання.
За висновками вчених, першим місцем масових розстрілів був протитанковий рів, що знаходився на перетині сучасних вулиць Києва: Олени Теліги і Дорогожицької. Саме тут 27-28 вересня 1941 року відбулися розстріли в’язнів "єврейського відділення" транзитного табору військовополонених, розташованого на Керосинній вулиці (нині – вул. Шолуденка).
А от основним місцем розстрілу 33771 єврея 29-30 вересня 1941 року став великий західний відріг Бабиного Яру, а також, цілком імовірно, що розстріли відбувалися і на дні основного русла Бабиного Яру, неподалік стику із західним відрогом.
Це найвідоміше та найкраще задокументоване з цих масових вбивств.
Фото: Getty Images
Рішення вбити всіх євреїв у Києві прийняли військовий губернатор генерал-майор Курт Еберхард, командувач поліції групи армій "Південь" обергрупенфюрер СС Фрідріх Єккельн і командир айнзацгрупи C Отто Раш. Його здійснили солдати Зондеркоманди 4а разом з поліцейськими батальйонами СД і СС за підтримки місцевої поліції. Ця різанина була найбільшим одноразовим масовим вбивством, за яке ніс відповідальність нацистський режим та його пособники під час кампанії проти Радянського Союзу, і вважається найбільшою одноразовою різаниною в історії Голокосту до тієї конкретної дати, перевершивши лише Aktion Ернтефест у листопаді 1943 р. в окупованій Польщі з 42 000–43 000 жертвами та масове вбивство понад 50 000 євреїв в Одесі в жовтні 1941 р., вчинене румунськими військами.