Давид щиро думає, що це може розчулити?
Ні, сльози від розчулення не течуть.
Якщо не дають скласти мандати проросійським депутатам — то це небезпечно для країни. Нехай би краще склали.
Якщо "Слуги" не хочуть бути в Раді, бо втекли з країни, то як можна було таких людей набрати в списки?
Чи він ще раз хотів підкреслити, що його політична сила — це партія ухилянтів?
Знову ж таки, навіщо їх тримати в Раді? Щоб не треба було домовлятися з патріотичними силами та робити уряд народної довіри. Адже якщо у "Слуги народу" не буде голосів ОПЗЖ і купи мутних персонажів, то не буде можливості ігнорувати "Європейську солідарність" і "Голос". Не можна буде ухвалювати сумнівні рішення проти української мови, наприклад. Доведеться дійсно говорити з опозицією і дійсно шукати адекватних компромісів.
Так що визнання Арахамії — це визнання в системній політичній неадекватності. Якби склали мандати всі, хто не хоче служити країні — це може б і було трагедією для Офісу президента. Але могло б стати кроком до політичного очищення від баласту і російських впливів.
Спеціально для Еспресо.
Про авторку. Ольга Лень, журналістка.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.