Чому досі гідне поховання полеглих захисників України становить проблему

У селищі Берестин, що на Харківщині, в середині березня цього року стався кричущий інцидент під час прощання із загиблим захисником України. Того дня рідні, побратими та односельці проводили в останню дорогу 31-річного Юрія Черняка – молодшого сержанта, який загинув у бою проти російських окупантів 15 березня 2025 року.

У місцевій Facebook-групі "Я люблю Берестин" повідомили про те, що священники Української православної церкви Московського патріархату зачинили двері храму, не дозволивши провести відспівування полеглого земляка належним чином.

Подія викликала хвилю обурення у людей. Користувачі соцмереж засудили вчинок священнослужителів і вимагають реакції від влади та церковного керівництва.

"Сьогодні у Берестині сталася ганебна подія. Під час поховання загиблого Героя молодшого сержанта Юрія Черняка, московські попи зачинили храм і тим самим не дали відспівати полеглого захисника України у Божому храмі. Ганьба!", - йдеться у дописі.

Берестинці висловлюють обурення діями священнослужителів УПЦ Московського патріархату, закликаючи громаду протидіяти їхній діяльності. Дехто вважає, що такі випадки свідчать про необхідність повного розірвання зв’язків з Московським патріархатом і перехід релігійних громад до Православної церкви України.

Користувачі соцмереж також звертають увагу на те, що цей храм було збудовано на пожертви місцевих мешканців, а його досі контролюють представники УПЦ (МП). Вони запитують: "Скількох ще наших Героїв не зможуть достойно провести в останню путь через дії священнослужителів?".

Люди бачать вихід із ситуації у побудові в Берестині власне українського храму і справедливо вважають, що на 12-му році війни це вже можна б було зробити. Хоча, як вони пишуть, досі немає навіть остаточного рішення про виділення ділянки землі у зручному для громади місці.

Як зазначив один із користувачів соцмереж Віталій Пономаренко, "мер відмовляє у наданні земельної ділянки в центрі міста для будівництва храму ПЦУ".

Факт закриття дверей храму перед домовиною загиблого захисника, який віддав своє життя за Україну, викликає серйозні питання щодо ролі УПЦ (МП) в українському суспільстві. Громадяни наголошують, що такі випадки є неприпустимими, як би вони не пояснювалися служителями культу (в даному випадку – несподіваною хворобою  священника, "іновірцем" капеланом, який супроводжував труну полеглого воїна, тощо)  та вимагають рішучих дій.

Молодший сержант Юрій Черняк народився у 1993 році та загинув у бою з російськими окупантами 15 березня 2025 року. Вдома на нього чекали мати, сестра, дружина та двоє маленьких дітей – син і донька. З перших днів повномасштабної війни він став на захист рідної землі, віддавши за неї своє життя.

"Сором байдужим – байдужість вбиває"

"РДА (РВА) як орган державної влади під час воєнного стану мав би брати на себе питання організації в таких випадках, в т.ч. у взаємовідносинах з релігійними громадами", - зазначив у своєму дописі користувач мережі Oleg Zakapko.

Він нагадав, що "питання використання майна громадян та організацій всіх форм власності під час дії воєнного стану для воєнних потреб (ритуали щодо полеглих військовослужбовців – це якраз така потреба) теж належить до їх компетенції. Закон – є, процедура – є!".
Що стосується органів місцевого самоврядування, вважає Oleg Zakapko, апелюючи до влади, – те саме: "Маєте достатньо правових важелів, для подібної взаємодії. Якщо релігійна споруда стоїть на земельній ділянці громади (а схоже храм на території лікарні), і вона надавала право оренди, то в чому питання? … Виявляйте державницьку, патріотичну та громадянську позицію!".

"На жаль, - написав користувач на ім’я Al La, - цей випадок непоодинокий. Була відмова матері відспівувати в храмі єдиного сина, який загинув на війні. Ганьба і розголос!".

Користувачі альтернативної мережі Берестина виступають на підтримку УПЦ (МП) та місцевої влади, відкидаючи мотиви обурення своїх земляків – прибічників відправлення релігійних обрядів українською мовою у власне українському храмі.

У ході емоційної дискусії один з її учасників звернувся до депутата Харківської обласної ради Галини Куц з проханням опублікувати відповідь на "депутатське звернення стосовно приналежності до МП церков нашого міста та району".

Про московські церкви на Харківщині

За словами Галини Куц, "резонансних антидержавницьких ситуацій, пов’язаних зі структурами УПЦ (московський патріархат), які маскуються за назвою Церкви Божої, на Харківщині вже багато. Це і прояви колабораціонізму серед їхнього кліру, і факти, коли їхній настоятель здавав позиції ЗСУ російському агресору. І зовсім свіжий факт, коли у містечку Берестин під час поховання загиблого Героя Юрія Черняка, московські священики зачинили храм і не дали відспівати полеглого захисника України у Божому храмі".

Депутатка вказує на те, що "на жаль, весь центр самого Харкова досі окупований лише московськими церквами, які прикриваються назвою УПЦ (українська православна церква)".

Галина Куц:

"Написала я депутатське звернення з приводу релігійно-безпекової ситуації на ім’я очільника Харківської ОВА. Поцікавилася станом виконання положень Закону України "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій" на території Харківщини у питанні заборони діяльності структур російської православної церкви на території України.

Цей Закон був прийнятий у серпні 2024 року, а набрав чинності у кінці вересня. Згідно Закону, на території України заборонена діяльність іноземних релігійних організацій, які знаходяться в державі, що здійснює збройну агресію проти України.

Тобто, закладено правові підстави задля того, щоб релігійні організації в Україні стали незалежними від російської православної церкви. Таким чином, релігійні організації УПЦ на Харківщині зобов’язані підтвердити в означені Законом терміни відсутність їхньої підлеглості релігійним структурам російської федерації.

Залишилося декілька місяців, щоб структури УПЦ підтвердили відсутність зв’язку з російською церквою. Тому я й поцікавилася, чи почала скресати крига, чи появилася хоча б одна структура, яка пройшла цей шлях.

Згідно відповіді від Харківської ОВА, у них наразі відсутня інформація про виконання структурами УПЦ відповідного Закону. Можливо, процес відбувається, але поки що про це невідомо. Але є ще декілька місяців, тож можна почекати.

А тепер про не менш цікаве!

У зверненні я попросила повний перелік структур УПЦ (московський патріархат), зареєстрованих на Харківщині. Бо знаю, що російська церква хизується кількістю своїх приходів. Їм не важливо, чи дійсно парафіяни відвідують Літургії. Їм важливо, щоб юридично було зафіксовано в Україні якомога більше структур УПЦ. Бо тоді вони кричать на весь світ, що вони найбільша православна церква і що Україна – це лише їхня вотчина. Бо ж саме в Україні найбільше їхніх юридичних одиниць. І нікого тоді не цікавить, що ці структури часто фейкові і недіючі, що вони часто зареєстровані по якихось квартирах та підприємствах, де вже давно за них забули.

Отримала я перелік релігійних громад УПЦ, статути яких зареєстровані Харківською ОДА. Станом на березень 2025 року таких структур на Харківщині – 364.

Дуже цікавий перелік, особливо, якщо погуглити адреси зареєстрованих релігійних громад. Адреси я звіряла лише по Харкову. І одразу постають питання до різних медичних чи освітніх закладів Харкова, на території яких є зареєстровані структури УПЦ.

Але, в першу чергу, виникають питання до представників депутатського корпусу і Харківської обласної ради, і Харківської міської ради.

Ось декілька цікавих прикладів співпадіння адрес зареєстрованих структур УПЦ з об’єктами комунальної власності у Харкові.

Харківська обласна рада. Релігійна громада Ікони Божої Матері "Всіх скорботних радість" Харківської єпархії УПЦ зареєстрована на території комунальної установи "Харківський геріатричний пансіонат ветеранів праці Харківської обласної ради".

Харківська міська рада. Релігійна громада Святого мученика Віктора Харківської єпархії УПЦ зареєстрована на території "Міського перинатального центру".

Харківська обласна рада. Релігійна громада Святителя сповідника Луки Харківської єпархії УПЦ зареєстрована на території КНП ХОР "Обласний центр паліативної медицини "ХОСПІС".

Харківська міська рада. Релігійна громада Святої Благовірної Цариці Тамари Харківської єпархії УПЦ зареєстрована на території "Державного закладу "Спеціалізована медико-санітарна частина № 13" МОЗ України" (наразі, згідно інформації з сайту Харківської міської ради, це їхнє комунальне підприємство).

Харківська обласна рада. Релігійна громада святого мученика Гавриїла Білостоцького Харківської єпархії УПЦ зареєстрована на території КНП ХОР "Регіональний клінічний центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям "Гіппократ".

Харківська міська рада. Релігійна громада Святого Великомученика Пантелеймона Харківської єпархії УПЦ зареєстрована на території КНП "Міська лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І.Мещанінова".

Харківська міська рада. Релігійна громада Свято-Ольгіївська Харківської єпархії УПЦ зареєстрована на території КНП "Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 17".

Харківська міська рада. Релігійна громада Святителя Спиридона Триміфунтського Харківської єпархії УПЦ зареєстрована на території Територіального центру надання соціальних послуг Шевченківського району міста Харкова та КЗ "Харківський міський центр "Промінь".

Тому постає питання до всіх депутатів Харківської обласної ради та Харківської міської ради: чи проводяться відповідні заходи з дотримання Закону, щоб структури російської церкви покинули території комунальних закладів, власниками яких є облрада та міськрада? І саме депутати повинні задавати питання зареєстрованим на територіях комунальних підприємств релігійним структурам УПЦ: чи почали вони процес підтвердження відсутності їхнього зв’язку з російською церквою. Бо осередки "русского міра" плекати тут не потрібно.

Розумію, є ще декілька місяців для підтвердження структурами УПЦ відсутності зв’язку з російською церквою. Але хто, як не депутати, повинні сприяти пришвидшенню цього процесу у прифронтовому регіоні? Тому лупаймо цю скалу!".

Вплив УПЦ (МП) на Харківщині: проблема та шляхи її розв'язання

Опублікований перелік структури УПЦ (МП) на Харківщині вкотре підтверджує вплив російської церкви на суспільство, зокрема через присутність у комунальних закладах. Попри ухвалений Закон, процес відокремлення цих структур від Москви триває надто повільно. Вочевидь, депутати та місцева влада мають діяти рішучіше, аби усунути загрози, які несуть релігійні громади, що не демонструють лояльності до України. Відповідальність за дотримання законодавства та захист державних інтересів лежить на кожному, хто має вплив на цей процес.

Як показує реакція дописувачів у місцевій Facebook-групі "Я люблю Берестин", люди  демонструють готовність до консолідації перед спільною загрозою, вимагаючи активних дій від влади та правоохоронних органів. Дискусії у соцмережах свідчать про зростаюче усвідомлення суспільством небезпеки, яку становлять проросійські релігійні структури, та необхідність законодавчого врегулювання їхньої діяльності.

Мешканці Берестина висловлюють конкретні пропозиції: ініціювати громадське слухання щодо подальшої долі храму, перевірити законність його перебування у власності УПЦ (МП), а також офіційно звернутися до обласної державної та місцевих влад з вимогою прискорити імплементацію закону про заборону діяльності релігійних організацій, пов’язаних із державою-агресором. Люди вимагають не тільки морального осуду випадків свавілля священнослужителів УПЦ, але й конкретних рішень, які б унеможливили ганебного ставлення до полеглих захисників України.

Конкретна подія з неможливістю відспівати героя України в церкві Берестина може стати каталізатором більш швидшого та контрольованого переведення громад до Православної церкви України.

Про що варто нагадати

Українські ЗМІ неодноразово інформували громадськість про не менш болючу проблему релігійного життя України після збройного вторгнення Росії – безпосереднє служіння священників УПЦ (МП) на користь країни-агресора РФ.

За даними Служби безпеки України, з початку повномасштабного вторгнення було зафіксовано численні випадки колабораційної діяльності представників УПЦ Московського патріархату. Зокрема, виявлено священнослужителів, які передавали інформацію про позиції Збройних Сил України російським військам, займалися розповсюдженням проросійської пропаганди та навіть зберігали в церквах зброю й ворожу символіку.

Так, у 2023 році СБУ провела обшуки у монастирях та єпархіях УПЦ (МП) в різних регіонах України, виявивши докази співпраці кліру з російськими спецслужбами. Зокрема, були знайдені російські паспорти у настоятелів, листування з представниками ФСБ та агітаційні матеріали, що виправдовували агресію РФ.

Крім того, у 2024 році СБУ передала до суду справи проти кількох священнослужителів УПЦ (МП), звинувачених у державній зраді та колабораціонізмі. Один із найгучніших випадків – настоятель Лаври, якого звинувачували у підтримці окупантів та антиукраїнській діяльності.

Що стосується Харківщини, то в регіоні тривають розслідування щодо діяльності представників УПЦ (МП), яких підозрюють у колабораціонізмі та сприянні окупантам. Правоохоронні органи неодноразово виявляли факти співпраці окремих священників з ворогом, а в деяких випадках навіть відкривали кримінальні провадження за статтями про державну зраду. У лютому 2025 року СБУ повідомила про затримання настоятеля одного з храмів УПЦ (МП), який передавав координати позицій Сил оборони України російським окупантам.

Ці факти підтверджують, що діяльність Московського патріархату в Україні несе загрозу національній безпеці та вимагає відповідних заходів з боку держави та громадськості. Українське суспільство дедалі активніше висловлює протест проти таких дій, закликаючи до остаточного розірвання зв’язків з московським церковним центром та переходу релігійних громад до Православної церкви України.