Історія катастроф, аморальний роман і що уряд зробив з нашими грошима – 5 книг, які змусять замислитись

Автори цих книжок кожен у своєму жанрі розширюють фокус історичної та соціальної перспективи, аналізуючи ідеології, політичні вектори та культури, що зробили свій внесок у події останнього часу. І замислитися часом доводиться над тим, чим альтернативна історія, розказана в романі, відрізняється від реального майбутнього, обрії якого вже видно у нашому сьогоденні

Сергій Плохій. Атоми й попіл: глобальна історія ядерних катастроф. – К.: Наш Формат, 2024

Автор цього захопливого дослідження атомної ери та її небезпек розповідає драматичну історію шести найбільших ядерних катастроф, що спіткали людство у ХХ столітті: аварія на Чорнобильській АЕС, руйнування станції "Фукушіма-1" унаслідок цунамі, ядерні випробування на атолі Бікіні, Киштимська аварія, пожежа на станції "Віндскейл" та аварія на "Три-Майл-Айленді". Розповідаючи про ці шість жахливих інцидентів у своїй книжці "Атоми і попіл: глобальна історія ядерних катастроф" Сергій Плохій досліджує ризики ядерної енергетики як для військових, так і для мирних цілей, водночас пропонуючи яскравий опис того, як люди й уряди ухвалюють рішення за надзвичайних обставин. Також, спираючись на глибокі дослідження та показання свідків, автор простежує розгортання кожної кризи, ключові рішення учасників подій, а також реакцію урядів, які часто намагалися приховати масштаби катастроф. Водночас він розширює фокус історичної перспективи, предметно аналізуючи ідеології, політичні вектори та культури, що зробили свій внесок у трагічні події. "Головна причина глибокої недовіри до атомної енергетики й урядів, які її пропагують, - дізнаємося ми, - полягає в низці ядерних аварій, які з 1950-х років переслідують галузь чи то у військових, чи то в цивільних іпостасях. Цивільний ядерний сектор сколихнули три великі аварії: аварія на "Три-Майл-Айленді" 1979-го, Чорнобильська катастрофа 1986-го і розплавлення Фукушімських реакторів 2011-го. Вони не тільки породили в загалу глибоке занепокоєння безпечністю ядерних реакторів, а й, що зовсім неочікувано, зробили атомну енергетику циклічною. Після кожної аварії кількість побудованих і запущених реакторів падала".


Сергій Постоловський. Релігія. – Х.: Фоліо, 2023

Приголомшливий, неполіткоректний, аморальний – саме так можна назвати цей роман, в якому змішалися добро і зло, амбіції та ненависть, категоричність і нездатність пробачати, атеїзм і релігійність, розпуста й цнота, залаштункові ігри й трагедії, що є результатом людських слабкостей та гріхів. Починається "Релігія" Сергія Постоловського - політичний роман, що описує Україну XXI століття після закінчення Визвольної війни проти загарбницької Росії, - зі страти: "Дивись, синку! Добре дивись і запам’ятовуй, що буває з тими, хто йде проти держави. Хоч і попив він моєї крові, але такі, як він, не минають безслідно. Ще згадають про нього, - шепотів мені у вухо батько, але я був занадто малим, аби зрозуміти справжній сенс його слів. Батько був Главою Таємної Поліції - організації, яка декілька років полювала на Проповідника, аби врешті-решт упіймати його та повісити". Тож це оповідь - про життя жорстокого та всесильного Глави, який, щоб помститися своїм мертвим, змінив хід самої історії, а також легенда про Проповідника - чи то людину, чи то істоту, чи то справжнього посланника Бога. Альтернативна історія у цьому романі, присмаченою магічним реалізмом в його найкращих традиціях, – не дуже втішна для України, народ якої, навіть отримавши Пророка і Месію, все одно залишився на рівні печерного атеїзму. І єдиного, хто міг би його врятувати, вкотре назвали ворогом держави номер один, небезпечним бунтівником і терористом, вбивцею та фанатиком, екстремістом і богохульником, зрадником і запроданцем, агентом іноземних спецслужб і членом таємної світової організації чи то масонів, чи тамплієрів, а може, й ілюмінатів. Невже на таку "релігію" заслуговує Україна? Дізнатися подробиці нашого з вами життя у недалекому майбутті можна, лише прочитавши цей грандіозний за своїм масштабом, змістом і зухвалістю роман.


Мюрей Ротбард. Що уряд зробив з нашими грошима. Аргументи проти Федеральної резервної системи. Анатомія держави. – К.: Wellbooks, 2024

Ця книжка нікого не залишить байдужим, змусивши замислитись над сенсом нашого буття. Загалом дослідження Мюрея Ротбарда "Що уряд зробив з нашими грошима. Аргументи проти Федеральної резервної системи. Анатомія держави" - для того, хто хоче дізнатись, що таке гроші та яка їхня функція; як вільне суспільство описує грошовий обмін і чи можливий контроль за грішми в цьому суспільстві; яким чином втручання в економіку через монетарну політику, контроль банківської системи та відсоткових ставок спотворює сутність економіки та зв’язків, що відбуваються в ній; чи можемо ми повпливати на побудову вільних грошових зв’язків на ринку в економіці. А також чому банківська справа з частковим резервуванням є узаконеним шахрайством. Книжка містить три невеликі праці американського економіста присвячені найбільш значущим явищам людського суспільства – державі та грошам. Автор досліджує анатомію держави, доходячи висновку, що держава – єдина організація в суспільстві, яка отримує свій дохід за допомогою примусу, а не добровільного обміну. Це визначальна позиція, з якої ми повинні виходити, коли ми хочемо зрозуміти, що і чому робить держава. Також у книжці досліджується походження і роль грошей у нашому суспільстві, походження та особливості банківської справи й особливо банківської справи з частковим резервуванням. Автор докладно описує походження центрального банку в США – Федеральної резервної системи, як банківського картелю для організації інфляції. Таким чином, ми нарешті зможемо дізнатися про те, як насправді функціонують звичні нам соціальні системи.


Сергій Башинський. Українська Церква: заборонена історія. – К.: Зелений Пес, 2024

Навіщо читати цю книжку, спитаєте ви? "Читаючи її, ви зможете розібратися у складних богословських та історичних питаннях становлення Православної церкви в Україні, — нагадує автор, — а також зрозуміти, яку роль у цьому процесі відіграють Вселенський та Московський патріархати та хто з них має право щось вирішувати в церковному житті українців; чи таке право взагалі хтось може мати й що робити, щоб українці самі розв'язували проблеми свого церковного життя". Таким чином, дослідження Сергія Башинського "Українська Церква: заборонена історія" - про те, що Церква — це не храм; що таке взагалі автокефалія, звідкіля вона взялась, нащо і кому потрібна, що з нею робити та де її взяти; звідки в Україну прийшло Православ’я і чи було хрещення князя Володимира першим; як київський митрополит у Москві опинився, і як волиняни збудували Московську церкву (і храм, і інституцію); коли з’явилися греко-католики (так звані уніати) і хто вони такі; чому гетьман Петро Сагайдачний не тільки видатний український полководець, який переможно на Москву ходив, а ще й рятівник Української православної церкви; чому XX століття називають "парадом українських автокефалій"; чому в незалежній Україні було аж три православних церкви, і всі три запевняли, що вони українські та автокефальні; звідки в Україні взялася Церква, підпорядкована Московському патріархату, і що з нею не так; що таке Томос, і чи справді це те, чого так прагнули українці; чи з Томосом можна ставити крапку в історії становлення Української церкви, і які можливі варіанти подальшого розвитку релігійної ситуації в Україні. В основу книги покладено багаторічне наукове дослідження і результат фактчекінгу правди та неправди щодо історії Української православної церкви, а саме дослідження є першою спробою подати в художньо-публіцистичному стилі науково-історичні відомості про складний багатовіковий шлях християнства та Православної церкви на теренах України.


Сніжана Дімітрова. Назустріч коханню. Як розібратися в собі, навчитися любити та побудувати щасливі відносини. – К.: Видавництво Ростислава Бурлаки, 2023

Книга "Назустріч коханню. Як розібратися в собі, навчитися любити та побудувати щасливі відносини" Сніжани Дімітрової присвячена психології побудови гармонійних стосунків між чоловіком та жінкою, відповідає на запитання, чому і як ми закохуємося та як наші несвідомі родинні сценарії впливають на вибір партнера. Авторка також відкриває секрети побудови щасливих стосунків. Головне при цьому – вірити в символіку свого щастя, придивляючись до знаків, яке нам щодня підказує саме життя. "Є символи, які можна віднести як до чоловічих, так і до жіночих, - нагадує авторка. - Сонце - батьківський символ, може означати материнське і батьківське тепло; гора – залежно від її форми може бути чоловічою (фалічна форма) і жіночою (схожою на жіночі груди); дерево - є чоловічі і жіночі дерева (наприклад, дуб і береза). Навіть такий символ, як світло, відносять як до жіночої символіки - один з аспектів Великої Матері (світло й темрява), так і до чоловічого - небесного прояву Янь з китайської філософії". Крім того, в кінці кожного розділу пропонуються психологічні рекомендації та практичні вправи, які допомагають краще зрозуміти тему, що своєю чергою допоможе поліпшити стосунки з партнером - як сексуальні й любовні, так і дружні й людські.