Основна загроза на фронті, на яку росіяни зробили головну ставку і проти якої ЗСУ наразі не мають протидії, – це КАБи. Якщо в лютому рашисти випустили по наших окопах рекордні 1500 керованих бомб, то в березні вони збільшили цю кількість майже до 2400. Тобто мало не вдвічі. Крім нарощування запуску авіабомб, ворог постійно намагається зробити їх більш точними.
Натомість ЗСУ в березні встановили відразу 4 абсолютні рекорди зі знищення росіян. Зокрема, Сили оборони ліквідували 1546 одиниць автотехніки, що на 40% більше від лютневих цифр, які також були рекордними. До цього варто додати 215 авто спеціальної та унікальної техніки, що теж є рекордним показником. Окрім того, ЗСУ висадили в повітря 976 артилерійських установок і 963 безпілотники тактичного рівня.
53 знищені системи ППО є "бронзовим" показником за весь період війни. 376 танків і 769 БМП – хоч і не рекордні цифри, однак входять до топ-5, як і понад 28 тисяч ліквідованих росіян.
На тлі значного дефіциту снарядів для артилерії ЗСУ вдалося досягнути таких вражаючих показників завдяки суттєвому нарощуванню ударів дронами-камікадзе. Військові дослідники нарахували 1062 удари українських дронів у березні проти 652 російських.
Саме завдяки КАБам на східному фронті в березні зс РФ уперше за багато місяців зуміли просунутися вперед на більшості гарячих ділянок. Маючи намір підготувати наступ на Краматорсько-Слов’янську агломерацію міст, росіяни вже не один місяць пробиваються до Лимана. Втім у березні Сили оборони втримали лівобережний плацдарм на річці Жеребець і не допустили окупації сіл Терни і Ямполівка. Попри численні атаки, загарбники мали успіх лише на невеликій ділянці фронту.
З іншого боку підступи до півдня Краматорської агломерації охороняє Часів Яр. У березні рашисти змогли пробити фронт на глибину до двох кілометрів, окупувати половину села Іванівське, а також просунутися дорогою Бахмут – Часів Яр, яка підіймається по хребту височини. Таким чином росіяни не тільки підійшли впритул до міста, а й здобули перевагу висоти над оборонцями Іванівського та Богданівки. В останні дні березня ворог продавив нашу оборону ще на пів кілометра та почав нависати над Іванівським з півночі, ще більше ускладнивши логістику до цього села. А в перші дні квітня просунувся вперед на південних околицях села.
Отже, вочевидь, найближчим часом нас чекає відхід ЗСУ із цих сіл, а у квітні розпочнеться нова багатомісячна битва за Часів Яр. Імовірно, готуючи свій відхід, ЗСУ підірвали міст з Іванівського до Часового Яру. Вже зараз тиск на "Часік" суттєво спав, оскільки внаслідок попередніх штурмів дорога до міста всіяна трупами та розбитою бронетехнікою.
Найбільше просування ворога в березні відбулося на Авдіївському напрямку, адже після відходу від міста ЗСУ потрібно було покинути територію, яка перебувала під вогневим контролем з авдіївської височини, та закріпитися на нових лініях оборони. В рамках цього відходу зс РФ окупували на різних ділянках від 2 до 9 км нашої Донеччини, зокрема села Ласточкине, Сєверне, Орлівку, Степове, Тоненьке і Водяне. Надзвичайно важкі бої тривають за село Бердичі, половина якого вже перебуває під контролем росіян. Окрім того, в останні дні березня рашисти зуміли пробитися до центральної частини Первомайського, а через кілька днів завершили окупацію Водяного, де ворога стримували більше року. Раніше вони впритул підійшли до Невельського і навіть заявили про його захоплення, однак інформація виявилася неправдивою.
Водночас наші воїни закріпилися по новій лінії оборони: сіл Бердичі – Семенівка – Уманське – Нетайлове. На початку квітня окупанти найбільше зосередили свої зусилля на спробах розвинути успіх у напрямку на Уманське, але 25-та бригада розбила їх наступ і знищила 12 танків та 8 БМП. На іншій ділянці фронту ворог намагається форсувати річку Дурну, щоб вклинитися в нашу оборону між Семенівкою та Орлівкою.
Попри величезну кількість штурмів і спроб окупувати напівоточену Новомихайлівку, рашисти в березні змогли захопити тільки східну частину села. Аналогічна ситуація – біля Мар’їнки, де окупанти з усіх сил хочуть поширити зону свого контролю на північ, атакуючи Красногорівку, на захід – через Георгіївку та південь, де вони так і не зуміли закріпитися в селі Побєда. Попри велику кількість військ на цій ділянці фронту й посилення тиску наприкінці місяця, успіхи окупантів є мінімальними, а Сили оборони успішно відбивають атаки.
Щойно офіційний Київ заявив про виробництво дронів, які можуть літати на понад 1000 км, як наступного дня вони завітали в Татарстан, де уразили завод із виробництва дронів у Єлабузі. А також НПЗ "ТАНЕКО" в Нижньокамську, який є 13-м найбільшим заводом у Росії та переробляє 8,6 млн т нафти, або 3% загальної річної переробки РФ.
До Нижньокамська тільки по прямій – понад 1100 км, а дрони, звісно, так не літають. А отже, їхні можливості є більшими. Наскільки – стане відомо після ураження нових цілей, якими, можливо, стануть НПЗ в Башкортостані чи військові заводи в Іжевську.
Карти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також з інших відкритих та перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій.