Як держава не змогла, а невідомий стартап взявся створити "довгу руку" для ракетних ударів України

За три роки, з вересня 2022 року, коли з’явилася стаття двох генералів - тодішніх головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного та першого заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони й розвідки Михайло Забродського, на жаль, майже нічого не змінилося в проблемі подовження “ракетної руки” України . “З початку широкомасштабної агресії засоби ураження Збройних Сил України мають досяжність майже у 20 разів меншу, ніж має противник”, - писали автори. Відтоді в Україні було чимало розмов та заяв про вітчизняні ракети. Але, грубо кажучи, довжина тієї самої “ракетної руки” не змінилася. Чому? 

зенітно-ракетний комплекс середньої дальності класу "земля-повітря", фото: gettyimages

Чому стратегічну проблему не вирішити без приватного сектору

      Сили оборони впевнено проводять спецоперації, але потужності ударів для deep strike катастрофічно не вистачає. Тож, не ставлячи під сумнів успіхи конструкторів, які пропонують цікаві рішення,  зауважимо: поки в Силах оборони не буде кількох тисяч ракет, серйозно казати про стратегічний вплив на Кремль неможливо.

Небезпідставно ключовим запитом на закупівлю зброї в США стали саме крилаті ракети, порівняно дешеві, і масові у виробництві. Символом цієї проблеми може бути епізод, коли для атаки дронового підприємства у ворожому Татарстані використовували начинений вибухівкою літачок А-22, який до того ж тягнув “на причепі” планер із  вибухівкою. Бо якщо точності Силам оборони вже не бракує, то для виведення з ладу підприємств потрібні саме потужні ракети, яких вже забагато не буде. 

      Україна вже вдало випробувала крилаті й балістичні ракети від державних виробників, але ці складні вироби мають складний цикл збирання у чимало місяців. Додатковою, суттєвою проблемою (не в останню чергу внаслідок неякісного менеджменту Мінстратегпрому-Укроборонпрому) залишається фізична вразливість державних підприємств. Тоді як приватні виявляються більш гнучкими та здатні вдало ховати від ворога свої виробничі потужності та конструкторські мізки.     

      Власне завдяки особливим якостям приватного сектору з’явилися спочатку низка “малих” або компактних гібридів ракет-дронів, а пізніше і нова велика крилата ракета “Фламінго” від компанії Fire Point. А вже на початку вересня під час міжнародної виставки озброєнь MSPO у Польщі компанія неочікувано анонсувала розробку власних балістичних ракет FP-7 та FP-9, а також систем протиповітряної оборони. Розглянемо, чи стануть ближчими Сили оборони до отримання якщо не переваг, то довгої “ракетної руки”, при чому здатної до багатократного застосування.

крилата ракета "Фламінго", фото: thedefender.media

Скільки коштуватиме наша “довга рука” 

      Щоб провести розрахунки, варто згадати, що в Європі дійсно не проти українського озброєння ракетами. Тому країни ЄС вже погодилися виділити кошти на майже три з половиною тисячі американських крилатих ракет проєкту ERAM. Але тут є щонайменше два важливих нюанси. 

По-перше, їх дальність ураження до 450 кілометрів не розв’яже усі задачі Сил оборони у тилу ворога, а по-друге, значну їх кількість Україна отримає десь через рік . 

Те ж саме і з Британією, яка оголосила про намір передати Україні балістичні ракети NIGHTFALL. Хоч вони матимуть дальністю вже  понад 600 кілометрів, Україна отримає їх щонайменше через рік - півтора. А якщо виникнуть затримки у ході випробувань, то ще пізніше . Тобто, іноземна допомога вчергове не спрацьовує. Принаймні, прямо сьогодні, коли Україні вкрай потрібні далекобійні ракети із потужною бойовою частиною.

      Тому власне й робиться ставка на вітчизняні розробки. Не зайвим буде зауваження: якщо б президент Зеленський від початку широкомасштабної війни призначив очільниками військового та промислового відомств справді якісних менеджерів, а ракетна програма, яка з’явилася наприкінці травня 2022 року, була справді у центрі уваги вищого військово-політичного керівництва держави, необхідна кількість своїх крилатих та балістичних ракет вже була б у руках ЗСУ.  Але, як то кажуть, сьогодні цього вже не виправиш, тож слід рухатись далі. 

      Тепер на сцені раптом з’явилася компанія Fire Point – із майже фантастичними проєктами. 

      Передусім це широке представлення нових крилатих ракет “Фламінго” - із неймовірною дальністю у 3000 км та такою ж неймовірною бойовою частиною – у 1150 кг. Було продемонстровано й ураження 30 серпня 2025 року ракетами “Фламінго” застави та патрульних катерів ФСБ у Криму поблизу Армянську, хоча вороже видання виданні Astra наполягало, що то були крилаті ракети “Нептун”. 

Чесно кажучи, деякі показники ракети не тільки вражають, але й насторожують. Скажімо, у серпні оголосили майже фантастичні темпи виробництва КР “Фламінго” - приблизно по одній на день, із переходом до зими до семи одиниць на день. США на підготовленому серійному виробництві складають у 2024 – 2027 роках близько 100 крилатих ракет Tomahawk на рік. Або Армія США у березні 2025 року підписала контракт на постачання 1296 нових ракет PrSM у період 2025 по 2029 рік. Звичайно, це можуть бути зовсім не максимальні темпи виробництва, тоді як Україні потрібно якомога швидше та якомога більше. 

запуск балістичної ракети, фото: fw-mag

      Згадка, що ракета “Фламінго” “коштує менше 1 мільйона євро”, м’яко кажучи, дивує. Як і те, що ракету “Фламінго” розробили та випробували на полі бою менше ніж за 9 місяців. Наприклад, програма крилатої ракети “Нептун” була затверджена у лютому 2016 року, а вона з’явилася на озброєнні в ЗСУ у серпні 2020 року.

Щодо вартості ракет, то європейський аналог - Storm Shadow/SCALP EG, - коштує понад 2 млн євро. Вартість американської крилатої ракети AGM-158 JASSM, у залежності від версії та року випуску, коштує 1-1,5 мільйони доларів. Але нині переважна більшість ракетних розробників під впливом російсько-української війни йдуть шляхом зниження вартості ракет у бік їх більш масового, краще модульного виробництва. Щоб, так би мовити, штампувати для безперервних ударів. Лідерами нового тренду є США, Британія та Південна Корея. Скажімо, у червні в США оголошено про закупівлю 3010 крилатих ракет на суму 656,3 млн доларів, тобто орієнтовна вартість однієї становить трохи більш як 218 тисяч доларів . З вересня 2024 року Британія розробляє свою дешеву та масову ракету за проєктом Brakestop. Вартість цього далекобійного засобу ураження не має перевищувати 400 тисяч фунтів (близько 535 тисяч доларів). 

      З іншого боку, деякі фахівці вважають виправданою оголошену вартість “Фламінго”, через коштовну систему навігації, захисту від РЕБ та власне гігантську бойову частину. Очевидно, що її перспективи стануть більш зрозумілими після бойового використання на відстанях 1000 і більше кілометрів.   

Ракети "Фламінго" на заводі Fire Point в Україні, серпень 2025., фото: AP/Єфрем Лукацький

Чому виникли питання до розробника ракет

Питання виникли з кількох причин. 

Зокрема, через повідомлення The Kyiv Independent про ймовірний зв'язок компанії Fire Point з Тимуром Міндічем, співвласником “Кварталу 95” та другом президента Зеленського. Зокрема через те, що сам Міндіч нещодавно виїхав з України після прослушки НАБУ в його квартирі. 

Також з’явилися закиди, що компанія Fire Point отримала третину всього дронового бюджету України в рамках закупівлі безпілотників FP-1 .

      При цьому інсайдерські джерела наполягають, що Fire Point отримала 100-відсоковий аванс. Якщо брати “напарника” FP-1 – безпілотник “Лютий”, там і близько такого немає. Точно відомо, що FP-1 замовлено рівно у 10 разів більше, ніж БАК “Лютий”. Чи завищена вартість дрону FP-1 – велике питання, але щоб відповісти на нього, потрібно було б детально вивчити комплектацію. Фактична вартість відчутно менша за вартість БАК “Лютий”. Водночас журналіст-розслідувач Юрій Ніколов вважає, що реклама продукції та безпрецедентна “засвітка” одного з цехів виробництва “Фламінго” напряму пов’язано з пильною увагою НАБУ до розподілу ресурсів та вартості самого дрону. Бо на ракету чи тепер вже ракети буде виділятися у рази більше коштів. 

Робітники оглядають крилату ракету "Фламінго" на заводі Fire Point, фото: AP/Єфрем Лукацький

Як посилять нові розробки наші ракетні спроможності

Усі ці розклади згадані із метою не стільки наблизитися до справедливості у питанні розподілу бюджетних коштів, скільки для визначення, чи допоможуть шалені витрати на зброю забезпечити далекобійні завдання, і відповідно, стійкість нації. 

      Ще одне точно відомо про компанію Fire Point – отримані величезні кошти змушують компанію шукати потужних партнерів для інвестицій. І, схоже, декого вже знайдено. 

Чи “працюватиме” оголошена балістика? 

Повернемося до нових ракет. Передусім компанія Fire Point представила технічні характеристики двох нових балістичних ракет — FP-7 та FP-9. У розробника щодо характеристик повідомили наступне.

FP-7 має дальність ураження до 200 км, максимальну швидкість 1500 м/с і кругове відхилення 14 метрів. Її бойове навантаження становить 150 кг, а максимальна тривалість польоту — 250 секунд. Ракета запускається з наземної платформи та призначена для оперативного ураження цілей на середніх дистанціях.

FP-9 — дальність до 855 км, швидкість 2200 м/с, бойове навантаження 800 кг і висота польоту до 70 км. При точності 20 метрів вона здатна вражати цілі в глибокому тилу.

характеристики балістичних ракет Fire Point, фото: militarnyi

“Наша головна увага на даний момент – це балістика і протиповітряна оборона”, – сказала представниця компанії під час виступу в Польщі. 

У підсумку, усі три проєкти справді потрібні. Перший – для “закриття дірки” фронтового ураження логістичних хабів та командних пунктів окупантів. В Україні вже є безпілотники дальністю дії 150-160 км із БЧ у 50 кг. Але 150 кг від балістики, яку не здатні перехоплювати окупанти – це зовсім інша історія. Дуже потрібна. А 800 кг вибухівки на дальності до 855 км – це гарантоване знищення ворожих цехів, де виробляють ракети для цинічного вбивства українців. Український ЗРК – взагалі тема особливої важливості.

Крім того, компанія Fire Point оголосила про підготовку до запуску виробництва твердого ракетного палива в Данії – його старт заплановано на 1 грудня 2025 року. Це, до речі, стане першим відомим випадком розміщення українського оборонного підприємства на території королівства. Тверде ракетне паливо конче потрібне ракетній промисловості - воно не потребує заправки перед запуском, легко зберігається та забезпечує стабільне горіння.

Хто “стоїть” за FP, або чиї технології забезпечать стартапу  "прорив“

Як такі розробки вдаються майже не відомій до цього компанії та чи виглядають вони правдоподібними? Ствердно на ці питання можна було б відповісти лише в одному випадку – за умов наявності технологій. Бо важко уявити, що невідомі люди з грошима могли б із космічною швидкістю вирішити технологічні завдання щодо ракет, які конструкторські бюро розв’язували упродовж багатьох років. Тож першою розглядалася версія, що технології британського походження, бо глава уряду Кір Стармер якось особливо наголосив, що відтепер інформація про передані Україні технології не розголошується. Якщо припустити, що українська сторона на випередження отримала технологічні рішення щодо нової, згаданої вище балістичної ракети NIGHTFALL, виникнуть розбіжності. Зокрема, у дальності, яка у FP-9 на 250 км більша. Але ще більше – у відхиленнях. Тут британці далеко попереду, бо ракета NIGHTFALL матиме лише 5 метрів, тоді як українські розробки – відповідно 14 і 20 метрів.

крилата ракета "Фламінго" на заводі Fire Point, фото: скрін з відео

Водночас, згадка керівництва компанії Fire Point та й  деяка інсайдерська інформація наводять на думки про іншу приватну компанію вітчизняного ОПК. А саме: на початку 2025 року одне із оборонно-промислових об’єднань оголосило, що в Україні кодифіковано власний ЗРК розробки і виробництва підприємства цього об’єднання. Це дуже потужний розробник із більш, ніж 30-річним досвідом (не самого підприємства, а його персоналу). Елементи ракет цієї компанії свого часу купували США, Британія і Канада, воно брало участь у надпотужних проєктах модернізації ЗРК і, відповідно, має деякі кращі рішення, ніж ворожий “Алмаз-Антей”, що виробляє С-300 та С-400. На жаль, Агенція оборонних закупівель, принаймні станом на середину 2025 року, не контрактувала ці засоби ППО-ПРО – попри розгорнуту Силами оборони протидію ворожим ракетам і дронам. То ж, і є дуже висока вірогідність, що маючи в кишені державні гроші, компанії Fire Point могла скористатися вже наявними ракетними технологіями. Це тільки припущення, але якщо колись ми дізнаємося, що саме так усе виглядає, то балістичні ракети точно полетять на заводи окупантів, а ЗРК збиватимуть ракети, націлені на нас. 

У такому разі цілком можна заплющити очі на те, хто і скільки заробить на стримуванні російського фашизму. 

Матеріал підготовлено у співпраці з Консорціумом оборонної інформації (CDI), проєктом, який об’єднав українські аналітичні та дослідницькі організації та спрямований на посилення інформаційної підтримки й аналітичного забезпечення у сфері національної безпеки, оборони й геополітики.