Польща і ордени. Прелюдія до надскладного виборчого року

1. На жаль, ситуація в Польщі вийшла за межі питання Волині. І тут велика частина провини лежить і на Україні. Багато років тому ми прийняли рішення, що в цій ситуації ми відкинемо обʼєктивну частину цієї історії, яка була обопільною трагедією. І зараз ми можемо лише дати можливість історикам написати правдиві наукові роботи, які будуть неприємними й для нас, і для поляків. Що, своєю чергою, підвищуватиме градус в короткостроковій перспективі, але зніме напругу в середньостроковій перспективі. 

2. Історія з орденом ламає весь консенсус польських еліт останніх 50 років. У 80-х було прийняте рішення, що поляки перестають думати про Галичину та Західну Білорусь, бо Польщі вигідна Україна та Білорусь як буфери з РФ. 

Зараз Польща стоїть за півкроку від анулювання цього консенсусу. І це головна загроза, яка стоїть перед нами в найближчій перспективі. І недооцінювати це — велика помилка. На жаль, маховик неправильних рішень, продиктованих електоральною логікою починає прискорюватися.

Читайте також: Кожен народ має право на своїх героїв

3. У Польщі аномально рано стартувала виборча кампанія, де українське питання стало головним. ПІС та Навроцький вважають, що підігріваючи це питання (в тому числі й через розігрування аграрної карти), вони зможуть набрати бали. Поки, виглядає, бали наберуть, перш за все, конфедерати. Але зупинитися вони вже не зможуть. Для нас важливо розуміти, що майбутні вибори в Польщі та Німеччині є ключовими для нашої спроможності в майбутньому, як вести війну, так і займатися відбудовою. Українське питання буде в центрі польських виборів і близько до центру в Німеччині.

4. Я майже впевнений, що Туск контрасигнує рішення Навроцького про орден. Але для того, щоб це сталося, нам потрібно також відступити на крок назад. Рішення про повернення орденів прийняте, як я розумію, на рівні президента. Але з цим варто зупинитися. Так само як треба зупинитися з апеляціями до того, кому й коли давали ці ордени й не відбирали. Варто також мати на увазі, що україно-польське питання стане частиною загальноєвропейського діалогу, що буде призводити до нових точок напруги. Нам просто необхідно нинішню фазу ескалації якомога ширше перевести в рутинну фазу.

5. Повторюся: все, що ми зараз бачимо — це лише прелюдія до надскладного виборчого року.  Все те, що було в Угорщині у 2025-26 роках на виборах Орбан-Мадяр буде згадуватися, як дитячі казки.

Джерело

Про автора: Вадим Денисенко, політолог, керівник аналітичного центру Ділова Столиця

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.