Якщо війна триватиме вічно...
Президент Зеленський нарешті прокоментував події на львівському Сихові. Сказав, що напад на військових це погано, дуже погано
Прихильники президента кажуть: ну от, президент реагує, засуджує, що вам ще треба? Критики кривляться, мовляв, заява ні про що.
Насправді добре, що Володимир Зеленський розуміє, що ігнорувати проблеми, які накопичуються, далі неможливо. Але і критики мають рацію — потрібний план дій, а не просто висловлення "стурбованості".
Досі весь план, виглядає, полягав в тому, щоб підтримувати в українцях і союзниках віру в те, що війна скоро закінчиться. І сподіватися, що такий шанс випаде.
А якщо не випаде? Що як ця війна не закінчиться ніколи?
Звичайно, всі війни колись закінчуються, навіть 100-літня війна. Та коли війна триває довше, ніж зміна покоління — для кожної людини це майже вічність.
Діти, які народилися у 2014 через шість років будуть повнолітніми і зможуть підписати контракт з армією. Все, що вони знатимуть у своєму житті — це війна.
А росіяни не збираються зупинятися. Серґєй Лавров недавно недвозначно заявив — війна триватиме до повної капітуляції України. Скільки б це не забрало часу.
Це і є війна на виснаження. Коли фронт майже зупиняється, перемагає той, в кого не "посипався" тил. Як влучно сказав хтось з наших військових: або в росіян почнеться 1917-й, або в нас - 1919-й, коли через внутрішні чвари УНР пала під натиском російської армії.
Читайте також: Голос народу, мовчання популістів
Як не допустити такого сценарію? Відповіді давно відомі. Економіст Гліб Вишлінський пише: "Щоб на вулицях не було зіткнень громадян з ТЦК, ТЦК має бути не на вулицях, а в поштових скриньках, судових рішеннях про штрафи, блокування рахунків та арешт рухомого і нерухомого майна".
Але ж це поламає грандіозну корупційну схему, яка охопила всю Україну. Тому немає волі щось змінити.
Те саме стосується ефективного управління державою. Перше, що зробив Черчилль в 1940-му році, коли Британія вступила у війну з гітлерівською Німеччиною — створив уряд національної довіри. Ідею створення такого уряду підтримує 55% українців. Але політичної волі до такого рішення — немає.
Той випадок, коли народ виявляється мудрішим за своїх політиків.
Спеціально для Еспресо
Про автора. Андрій Сайчук, журналіст, телеведучий
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів
- Актуальне
- Важливе