Бундестаг дозволив поліції Німеччини самостійно збивати ворожі дрони

Про це повідомляє Tagesschau.

Бундестаг схвалив законопроєкт голосами Союзу (ХДС/ХСС) та СДПН. Проти виступили Ліва партія та "Зелені", АдН утрималася.

Головна новація закону — право федеральної поліції самостійно нейтралізувати безпілотники. Раніше правоохоронці могли лише фіксувати порушення повітряного простору, тепер — активно протидіяти: глушити дрони електромагнітними імпульсами, перешкоджати сигналу GPS або збивати фізично. Паралельно поліція отримає право використовувати власні дрони для спостереження й розвідки — щоб самій відстежувати підозрілі об'єкти в небі, а не чекати на військових.

Це найбільше оновлення повноважень поліції з 1994 року — до пакета змін увійшли ще кілька пунктів. Поліція зможе застосовувати розпізнавання облич у реальному часі при загрозі життю чи безпеці держави, а штучний інтелект аналізуватиме відео на предмет підозрілих рухів людей. Також спрощується прослуховування телефонів у справах екстремізму й контрабанди людей, а поліція отримає право самостійно подавати клопотання про депортаційний арешт.

Опозиція розкритикувала закон. Ірен Мігаліч від "Зелених" заявила про юридичні сумніви щодо біометричного стеження. Клара Бюнгер від Лівої партії попередила, що суцільне стеження стане "нормальним станом речей". Представник АдН Крістофер Дреслер натомість зосередився виключно на темі міграції, заявивши: "Мультикультурні суспільства — це мультикримінальні суспільства". Йозеф Остер від ХДС розкритикував АдН за те, що партія навіть не вникла в деталі законопроєкту.

Тепер справа за Бундесратом — верхня палата розглядатиме закон після літньої перерви. Попередні спроби реформувати закон про федеральну поліцію вже провалювались там, зокрема за уряду Ангели Меркель у 2021 році.

Хвиля вторгнень у небо НАТО: що вже фіксували в Європі

Дрони над територією НАТО фіксують систематично ще з осені 2025 року — і щоразу країни Альянсу стикалися з однією й тією ж проблемою: побачити ворожий об'єкт значно легше, ніж його зупинити.

У ніч на 10 вересня 2025 року близько 20 російських БПЛА масовано вторглися в повітряний простір Польщі під час масованої атаки на Україну. Це стало першим випадком, коли дрони над територією НАТО збивали під егідою Альянсу — польські та нідерландські винищувачі уразили частину цілей, решта долетіла до Варшави й Любліна.

Уже за два тижні хвиля подібних інцидентів паралізувала аеропорти одразу в кількох країнах: Копенгаген і Осло призупиняли роботу через невідомі дрони, а слідом закривали Ольборг і Мюнхен. Тоді ж в Ryanair публічно закликали дозволити збивати дрони над цивільними аеропортами — авіакомпанія назвала ситуацію загрозою для тисяч пасажирів.

Паралельно з дроновими інцидентами Литва місяцями боролася зі схожою за суттю гібридною загрозою — контрабандними метеозондами, що запускали з Білорусі. Аеропорт Вільнюса закривали через них по кілька разів на місяць, а в грудні через посилення атак країна оголосила надзвичайну ситуацію на всій території.

У травні цього року дрон Geran-2 впав і вибухнув на багатоповерхівці в румунському Галаці — постраждали двоє людей, а розслідування підтвердило російське походження безпілотника.

Масштаб проблеми оцінили аналітики Міжнародного інституту стратегічних досліджень: за їхніми даними, НАТО "проспало" щонайменше 144 випадки шпигунства російських дронів за ядерними об'єктами у понад десятці країн — від британської авіабази RAF Lakenheath, де розмістили американську ядерну зброю, до французької бази підводних човнів Іль-Лонг.

Попри всі ці випадки, як пояснювало Еспресо, у переважній більшості інцидентів країни Альянсу лише піднімали авіацію в повітря, фіксуючи порушення, але не наважуючись збивати дрони над своєю територією.