Приготування до ювілею Києво-Печерської лаври: що після себе залишила УПЦ

Цьогоріч уперше до України мають приїхати монахи зі Святої гори Афон. Їхній візит стане головною подією святкування. Водночас у самому монастирі визнають: завершити всі роботи до ювілею вже не встигнуть. Ідеться не лише про прибирання території.

"Погляньте, що після себе залишили монахи УПЦ МП"

На території Нижньої лаври працюють кілька десятків волонтерів. Одні збирають сухе гілля й листя, інші прополюють клумби, підмітають доріжки та вивозять сміття. Уздовж алей стоять десятки чорних пакетів, а вантажівки одна за одною залишають територію заповідника.

Організувати толоку допомогла громадська активістка Марина Коваль. Саме вона зібрала охочих долучитися до прибирання й тепер координує їхню роботу.

Каже, прийшла сюди не лише через потребу навести лад.

Марина Коваль, фото: SlawaTV

"Для мене це одна з найбільших духовних святинь і культурних пам'яток України. Це наша спадщина. Як мама, я хочу, щоб мої діти прийшли сюди й знали: це українська святиня. Вона створена для українців, і ми повинні її берегти. Хотілося б, щоб люди приходили сюди не лише на екскурсії, а могли сказати своїм дітям: ми теж допомагали зберігати Лавру".

Прибирання Києво-Печерської Лаври, фото: SlawaTV

Толока тривала три дні. Останній день волонтери працювали в Нижній лаврі — на території, яку для монахів Православної церкви України, вірян і журналістів відкрили лише нещодавно.

Саме тут, кажуть організатори, роботи найбільше. Марина проводить нас до однієї з трапезних. Усередині — обдерті стіни, демонтовані батареї, грибок, цвіль і бруд. Подекуди досі висять російськомовні листівки та іконки.

За словами активістки, саме в такому стані приміщення залишили після себе монахи УПЦ, які вже покинули цю частину монастиря.

"Вони позрізали батареї, тут почали проривати труби, а доступу до приміщень ніхто, крім них, не мав. Забрали все, що могли. Хотіли, щоб якщо не дісталося їм, то не дісталося й іншим", — каже вона.

Трапезна Києво-Печерської Лаври, фото: SlawaTV

"Ми запрошували їх. Але відповіли, що немає благословення"

Попри підготовку до ювілею, співіснування двох церков у Лаврі залишається напруженим.

Намісник Дальніх печер Києво-Печерської лаври архімандрит Макарій розповідає, що запрошував монахів УПЦ долучитися до толоки, однак ті відмовилися.

"Я запрошував братів на толоку, щоб разом поприбирати територію. Але мені відповіли, що немає благословення. Нічого. Час покаже, хто служить своєму народові".

За словами Марини Коваль, чинні мешканці Лаври також неохоче йдуть на контакт.

"Вони ігнорують привітання. Проходять повз і удають, що нічого не чули. Чула, як зловтішаються, що ми їм прибираємо територію. Коли ж спробувала поговорити, відповіли: "Бог вам здесь не рад".

Ще у серпні 2023 року Господарський суд Києва визнав законним розірвання договору, який дозволяв УПЦ користуватися державним майном Києво-Печерської лаври. Водночас судові процеси тривають, тому частина монахів досі залишається на території монастиря.

фото: SlawaTV

Архімандрит Макарій припускає, що багато хто з них може залишитися і після остаточного врегулювання суперечок.

"Багато хто прожив тут десятки років, постригався саме тут. Думаю, коли постане вибір — залишитися в українській церкві чи піти, чимало з них залишаться".

Близько полудня десятки монахів прямують до трапезної. Коли вони виходять, намагаємося поставити кілька запитань.

— До якої церкви ви належите? Хто глава вашої церкви? Чому не хочете говорити?

Утім відповіді так і не було.

Повернення до джерел

Однією з головних подій ювілею стане візит монахів зі Святої гори Афон. Для України він буде першим.

Саме на Афоні преподобний Антоній Печерський здобув чернечий досвід, а після повернення до Києва у 1051 році започаткував монаше життя на Печерських пагорбах.

За словами архімандрита Макарія, святкові богослужіння відбуватимуться за афонською традицією: молитви звучатимуть грецькою мовою, а співатимуть два візантійські хори.

У заповіднику називають цей приїзд символічним поверненням Лаври до її історичних джерел.

Генеральний директор Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" Максим Остапенко каже, що до тисячоліття монастиря залишається лише 25 років.

"Ми маємо не лише зберегти пам'ятку, а й повернути їй український і світовий вимір. З одного боку — позбутися імперських наративів, які десятиліттями тут насаджувалися, з іншого — відновити повноцінне монаше життя".

За його словами, історично Лавра є продовженням грецької монашої традиції.

"Лавра є прямим спадкоємцем давньої грецької монашої традиції, започаткованої преподобним Антонієм після повернення з Афону. "Русскій мір" випадає з цієї історії. Насправді Лавра є частиною європейської та вселенської християнської традиції".

Перші урочистості до 975-річчя Києво-Печерської Лаври відбудуться 10 липня в Успенському соборі. Символічно, що саме цей храм нещодавно зазнав пошкоджень унаслідок російського обстрілу Києва. У заповіднику та Православній церкві України сподіваються, що ювілей стане не лише нагодою згадати майже тисячолітню історію монастиря, а й позначить новий етап його розвитку — вже як української святині, відкритої для світу.