Хоча проурядові політики не перестають говорити про американську допомогу, яка “от-от надійде”, доля виділення цих коштів досі примарна. Як український бюджет зводить доходи з видатками без грошей США? Чи є в уряду “план Б” та що він означатиме для гаманців українців? Розбираємося.
Про що в тексті:
Днями Національний банк несподівано знизив облікову ставку з 15% річних до 14,5%, пояснивши це в тому числі частковим зниженням ризиків, пов’язаних з отриманням міжнародної допомоги. Щобільше – в центробанку побачили зрушення стосовно питання виділення коштів Україні міжнародними партнерами. Та, на жаль, про гроші США поки що не йдеться.
“У берені-квітні Україна може отримати понад $10 млрд. Активізація надходжень зовнішньої допомоги найближчим часом дозволить суттєво наростити обсяги міжнародних резервів”, – пояснив НБУ в пресрелізі.
Йдеться передовсім про погоджену Євросоюзом в кінці лютого програму Ukraine Facility, яка передбачає виділення 50 млрд євро з 2024-го по 2027 рік. Щоправда, ці гроші будуть надходити в Україну тільки за умови виконання певних кроків в площині різних реформ. “Дорожня карта” цих реформ досить не погоджена, хоча урядовці зазначають, що йдеться про суто технічне погодження. Втім, перші кошти мають надійти в Україну вже найближчим часом – 4,5 млрд євро в березні та ще 1,5 млрд євро квітневого траншу.
Крім того, Україна сподівається на ухвалення третього перегляду програми з Міжнародним валютним фондом. Рішення ради директорів має бути вже за тиждень, зазначають в НБУ.
Ще $1,5 млрд кредиту до кінця березня Україна очікує від Всесвітнього банку і приблизно стільки ж – від Канади.
“Така досить суттєва сума протягом такого короткого періоду, березнь-квітень, на яку ми розраховуємо, жодним чином, на жаль, не нівелює ризики, в які ми потрапили на початку року з втратою ритмічного надходження фінансування”, – зазначив очільник Нацбанку Андрій Пишний в ході нещодавнього пресбрифінгу.
Цього року Україна потребує $37 млрд зовнішнього фінансування. Значну частину цієї суми Київ досі розраховує отримати від США, але політичні перипетії в Сенаті ставлять це питання не тільки на паузу, але й взагалі під сумнів.
Фото: Facebook-сторінка Андрія Пишного
Державний бюджет у 2024 році потребує щомісяця $3 млрд зовнішнього фінансування, зазначав голова Міністерства фінансів Сергій Марченко. В січні-лютому цього року державний бюджет отримав $1,2 млрд грантів і пільгового фінансування у свій загальний фонд, свідчать дані Мінфіну. Це означає, що Україна недоотримала більш як половини зовнішнього фінансування, на яке розраховувала.
Потребу в фінансуванні фактично покрили коштом перенесення сплати державними компаніями податку на прибуток.
“В лютому Мінфін закрив “дірку” коштом рішення уряду про авансову сплату дивідендів державними банками та держпідприємствами. В результаті доходи від податку на прибуток підприємств та дивідендів було 66,8 млрд грн порівняно з 7,5 млрд грн в лютому 2023 року”, – пояснює Еспресо Олександра Бетлій, провідна наукова співробітниця та координаторка проєктів Інституту економічних досліджень і політичних консультацій.
Іншими словами, це не додатковий ресурс для бюджету, а перенаправлення коштів, які мали б надійти пізніше, на початок року.
Олександра Бетлій
Фото: Інститут економічних досліджень та політичних консультацій
Відновлення внутрішнього боргового ринку у 2023 році стало важливою віхою для макроекономічної стійкості країни, заявив на нещодавньому брифінгу голова НБУ Андрій Пишний. За його словами, це дозволило уникнути друку коштів, які були потрібні для покриття дефіциту держбюджету.
“І цей рік залишається в цьому плані не менш амбітним. Ми розраховуємо, що внутрішній борговий ринок дозволить закумулювати щонайменше 560 млрд грн відповідних державних запозичень. А відтак, облігації внутрішньої державної позики повинні залишатися привабливим гривневим активом”, – сказав Пишний.
Державні позики на внутрішньому ринку частково профінансували видатки бюджету за перші два місяці 2024 року, зауважує Олександра Бетлій. Однак в цілому держбюджет не може розраховувати на облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), адже цей борг потрібно постійно рефінансовувати – погашати та обслуговувати.
“Внутрішній борг як раз не дуже фінансує держбюджет, бо там все одно обслуговування та погашення, хоча за два місяці цього року частково вони фінансували в чистому вигляді видатки”, – пояснює Бетлій.
З нею погоджується Тарас Котович, старший фінансовий аналітик групи ICU.
“Наразі Міністерство фінансів фактично позичає кошти на внутрішньому ринку, щоб забезпечити погашення внутрішнього боргу. І лише в разі можливості – профінансувати частину видатків, на які не можуть бути витрачені кошти з міжнародної допомоги”, – каже Котович.
З початку року за допомогою ОВДП Мінфін залучив приблизно 88,2 млрд грн, а погасив – 76,6 млрд грн, наводять цифри в ICU.
“Тобто додаткових коштів за два з половиною місяці цього року отримано приблизно 11.6 млрд грн, а це еквівалент близько $300 млн. Це зовсім небагато порівняно з міжнародною допомогою, тому й не може її замінити”, – підсумовує старший фінансовий аналітик ICU.
Ілюстративне фото: www.freepik.com
На тому, що Україна має вже зараз переорієнтовуватися з зовнішнього фінансування на пошук внутрішніх ресурсів, вже давно наполягають міжнародні партнери. Зокрема, відповідно до оновленого меморандуму з Міжнародним валютним фондом (МВФ) Україна зобов’язалася знайти додаткові внутрішні джерела доходів щонайменше на 0,5% ВВП вже цього року.
У Міністерстві фінансів пропонують для пошуку цього додаткового ресурсу підвищити ставки деяких податків і зборів уже у 2024 році. Крім того, пропонується щомісячну сплату авансових платежів податку на прибуток підприємствами у сфері роздрібної торгівлі пальним. Відповідний урядовий законопроєкт очікується вже найближчим часом. Йдеться про додаткові 44 млрд грн.
Також Мінфін пропонує зобов’язати сплачувати військовий збір юридичних осіб – платників податку на прибуток підприємств і фізичних осіб-підприємців.
“Ініціатива з додаткових доходів дуже правильна. На мою думку, військовий збір для ФОПів давно треба було запровадити – ще у 2014 роках”, – каже Олександра Бетлій.
При цьому вона зауважує, що пропозиції щодо збільшення податкових ставок можуть “додати до інфляції”, але несуттєво. А от зростання ставок акцизів на пальне може відобразитися на зростанні цін.
“Найбільше питання – це додаткові акцизи по пальному: якщо вони миттєво зростуть до мінімального рівня ЄС, то це дуже стрімке зростання і тому вплив може бути відчутний. Але уряд навряд чи на це піде”, – прогнозує Олександра Бетлій.
Очікувані 0,5% ВВП не перекривають потребу від фінансуванні США.
“План Б точно напрацьовують, але я не знаю, чи він вже точно розроблений”, – каже вона.
Експерти побоюються, що якщо “план Б” не спрацює, то наступний сценарій буде для економіки негативний – це ввімкнення Національним банком друкарського станка.
“Нам дуже потрібна підтримка від США, оскільки це $8-10 млрд, які закладено в планових показниках бюджету. На жаль, якщо цих коштів не буде і інші держави також не нададуть відповідне фінансування, то виглядає так, що єдиним можливим джерелом фінансування залишиться НБУ”, – зауважує провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень і політичних консультацій.
На її думку, вплив на економіку залежатиме від того, про які суми буде йтись. Чи відчують в такому разі українці зміну економічної політики? Цілком імовірно – запуск друкарського станка провокує зростання цін і девальвацію гривні. При цьому соціальні виплати і зарплати, зокрема і військових, залишаться на тому ж рівні. Однак в Інституті економічних досліджень і політичних консультацій не вбачають карколомного підвищення інфляції.
“Загалом негативним ефект на інфляцію та курс гривні може бути стриманий”, – підсумовує Бетлій.