Розмова відбулася в програмі "Коментар" на ютуб-каналі Еспресо. Нижче наводимо текстову версію, над якою працювала Дар’я Бухаріна.
Далі ви дізнаєтеся про:
Чи можна пояснити, чому ми бачимо розсипане українське збіжжя на дорозі?
Ці кадри були шокуючими для українців, включаючи мене. В Європі зараз проходить хвиля протестів фермерів. Поляки протестують, у Франції протестують, Бельгії, Іспанії та інших країнах. Я практично впевнений, що цей інцидент з розсипаним зерном був інспірований Росією.
В чому причини протестів?
Це постачання української продукції у Європу без мит, скасування субсидій на пальне, протест проти зеленого курсу Євросоюзу, який покликаний зробити сільське господарство більш екологічно стабільним, зменшуючи обсяги викидів – це лише декілька чинників.
Російське зерно також потрапляє на ринки ЄС?
До 2022 року обсяг імпорту сільськогосподарської з Росії до країн Європейського Союзу був невеликим і становив кілька мільярдів доларів, що є незначним на тлі імпорту інших ресурсів, таких як нафтопродукти, нафта та газ. Росія в основному постачає збіжжя не у Європу, а транзитом через порти Європи, зокрема країн Балтії та Фінляндії, на ринки за межі ЄС. Ця ситуація може виглядати дивно, адже вони можуть перевозити збіжжя, не експортуючи його в країни ЄС.
Останнім часом у пресі країн Балтії з'являється дедалі більше закликів обмежити або повністю припинити транзит російської сільськогосподарської через їхню територію, але це має відбуватися за умови спільних дій, щоб уникнути перенаправлення потоків через інші порти.
Чи може виникнути проблема на шляху євроінтеграції України через протести європейських фермерів?
На мою думку, ці протести є певним передвістям тих викликів, які Україні доведеться вирішувати на шляху до членства в Європейському Союзі. Хоча економіка України зараз не на такому високому рівні, ВВП становить близько 200 мільярдів доларів, що приблизно відповідає рівню економіки міста Мілан, Амстердама чи Брюсселя, проте Україна має значні ресурси, зокрема, у сільському господарстві. Тому нашим дипломатам та Міністерству економіки доведеться докласти багато зусиль для розв'язання цих проблем.
Розсипане українське зерно у Польщі.
Фото: Олександр Кубраков
Давайте почнемо з того, що я не погоджуюсь з формулюванням про порожній бюджет. Воно таке несе забарвлення, нібито це вина України. Наша держава стикається із значним дефіцитом бюджету, що виник через великі витрати на війну. Війна з Росією потребує великих фінансових зусиль, а наші західні партнери відчувають цю загрозу, і надають допомогу. До нашої розмови я прочитав гарну заяву пані Крісталіни Георгієвої: гроші, які Україна отримує, вона заслуговує, оскільки веде якісну політику в складних умовах. Затримка у наданні допомоги з боку США викликана внутрішніми політичними питаннями в США, і ця ситуація досить втомлююча для спостерігачів. Насправді багато економістів вже не розраховують на американські гроші у своїх прогнозах, вважаючи це приємним бонусом, якщо вони все-таки надійдуть, але не базовим сценарієм.
Яка стратегія передбачається в разі, якщо США не підтримають Україну фінансово?
Зараз, на початку року, ми спостерігаємо більш-менш збалансований бюджет, але це не через поліпшення економічної ситуації, а через очікуваний транш від ЄС, який поки не надійшов. У перші два місяці ми витрачаємо гроші, отримані з інших джерел, але це незначна сума порівняно з тим, що має виділити ЄС та США.
Щодо можливості друку грошей НБУ, я думаю, що така опція існує. За даними опитування, яке я проводив в кінці минулого року, близько 50% експертів вважають, що цього року НБУ може друкувати гроші, якщо це стане необхідним, особливо для виплат військовим. Це не найкращий варіант, але Україна, як емітент власної валюти, може використовувати цей інструмент для фінансування витрат у кризовий період.
Нацбанк України
Фото: bank.gov.ua
Але я спостерігаю, що суспільна думка у Європі все більше схиляється до того, щоб передати ці кошти нашій державі. Зараз існує деякий консенсус щодо можливості отримання прибутків від відсотків з розміщення цих коштів. Тобто йдеться не про самі прибутки від розміщення, а про додаткові незаплановані прибутки через те, що кошти не були виплачені або повернуті Росії. Це приблизно 5 млрд доларів на рік. Це великі гроші, але суттєво менші, ніж приблизно 40 мільярдів щорічної західної фінансової допомоги, яка потрібна Україні. Але навіть щодо цих 5 млрд доларів має бути рішення ЄС. Робляться зусилля щодо розробки механізмів, які дозволять використовувати ці кошти в майбутньому, але цей процес ще триває.
І остання тема: сповільнення інфляції. У річному вимірі в Україні темпи зростання цін у січні уповільнилися до 4,7% річних. Це дуже мало, це фактично орієнтир НБУ для мирних часів. Як ви оцінюєте цей показник? Чи можна цим даним вірити?
Певного роду це неправильне сприйняття цифр. Ціни не зменшуються, інфляція впала, але це не означає, що ціни зменшилися. Різниця тут в темпі: темпи зростання цін виявилися значно меншими, ніж були у 2022 році та меншими, ніж очікувалися. Але я не вважаю, що ці оцінки є помилковими, вони насправді є досить ґрунтовними.
Темпи зростання цін у 2024 році зростуть
Фото: Getty Images
Мені здається, що дохідність за тими ж самими депозитами чи облігаціями дозволять компенсувати приріст цін?
Буде пришвидшення, але незначне, воно не завадить інвестувати українцям в цінні папери і зберігати гроші на депозитах, не знецінюючи їх.