Розмову іноземного журналіста та посадовця ЄС про Україну прослуховували, найбільша атака Росії на тил. Акценти світових ЗМІ 25 березня

Про це і не тільки писали світові ЗМІ 25 березня.

Майже тисяча дронів за добу атакували українські міста

За даними українських військових, Росія здійснила одну з найбільших атак на Україну за останні місяці. Понад 550 цих дронів було запущено по цілях по всій країні лише під час денного нападу.

"Це була одна з найбільших атак протягом дня", – цитує CNN речника Повітряних сил України Юрія Ігната. Дрони були спрямовані в бік центральних та західних регіонів України.

Повітряні сили повідомили, що було виявлено щонайменше 15 влучань та збито або нейтралізовано щонайменше 541 дрон. Пошкоджені житлові будинки та центри міст країни, зокрема пологовий будинок в Івано-Франківську, який зазнав пошкоджень.

Також постраждала церковна будівля в частині комплексу монастиря Бернардинів у Львові, який є об'єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

The New York Times зазначає, що незвичайні денні удари відбулися після більш типової серії нічних атак, під час яких російські війська випустили 34 ракети та 392 ударні безпілотники. 

BBC пише про атаку 948-ми безпілотників за добу. Внаслідок нічних російських атак п'ятеро людей загинули. 

Масштаб останніх атак "чітко показує, що Росія не має наміру по-справжньому припинити цю війну", – заявив у своєму відеозверненні президент України Володимир Зеленський.

Журналіста та посадовця ЄС прослуховували, коли вони говорили про Україну

Розмову між журналістом POLITICO та посадовцем ЄС було перехоплено та опубліковано в Інтернеті, пише видання.

POLITICO розпочала перевірку безпеки після того, як приватна телефонна розмова між одним із її репортерів та посадовцем ЄС щодо питань, пов’язаних з Угорщиною та Україною, ймовірно, була перехоплена, а запис опубліковано в Інтернеті.

Дев’ятихвилинний аудіокліп із розмови, що відбулася 3 березня, був завантажений на YouTube через два тижні, 16 березня. Згідно з даними YouTube, його прослухали 5100 разів.

"Наші внутрішні перевірки не виявили жодних доказів того, що будь-які пристрої, мережі чи системи були скомпрометовані", – заявило в електронному листі до співробітників керівництво POLITICO в Європі.

"Нас не залякає очевидна спроба втрутитися в незалежну журналістику, а також не відштовхне від важливої ​​роботи, яку ми виконуємо", – написали вони. 

Це питання виникло в той час, коли витік конфіденційної інформації ЄС перебуває в центрі уваги напередодні загальних виборів в Угорщині 12 квітня. У суботньому репортажі Washington Post повідомила, що уряд Віктора Орбана підтримував тісні контакти з Москвою протягом усієї війни в Україні, а міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто використовував перерви під час зустрічей з іншими країнами-членами, щоб оновити інформацію для свого російського колеги.

POLITICO не змогло визначити, як запис міг бути отриманий і хто був відповідальним за його публікацію на YouTube. Кілька словацьких та угорських новинних вебсайтів написали статті про запис та опублікували часткові стенограми.

У понеділок угорська газета Mandiner, пов’язана з Орбаном, одне з перших видань, яке написало про розмову, опублікувала окремий обмін репліками між незалежним угорським журналістом Сабольчем Паньї та контактною особою. За словами автора статті, матеріал був отриманий через "загадковий електронний лист" від особи, яка назвала себе "четвертою гілкою влади".

Паралелі сучасних воєн і уроки для Європи

У огляді на The Guardian Роберт Хабек, який обіймав посаду віцеканцлера та міністра економіки Німеччини, порівнює війну Росії проти України з конфліктом навколо Ірану, підкреслюючи ключову різницю, що США залишаються демократією, де суспільна думка впливає на рішення влади, тоді як у Росії цього важелю стримування немає. Водночас він вказує на спільні риси – обидва конфлікти пов’язані з амбіціями лідерів, які нехтують міжнародним правом і керуються уявленням про власну велич. Він зазначив, що це робить їхні дії непередбачуваними та призводить до серйозних військових прорахунків, зокрема недооцінки опору з боку інших держав і реакції союзників.

Ще однією важливою паралеллю є вплив воєн на глобальну енергетику та економіку. Як і після вторгнення Росії у 2022 році, конфлікти спричиняють різке зростання цін на енергоносії та загрожують економічній стабільності. Попри зменшення залежності ЄС від російських ресурсів, Європа не змогла достатньо швидко перейти на відновлювані джерела, фактично лише змінивши постачальників викопного палива. Це залишає континент вразливим до нових енергетичних криз і політичного тиску.

Як висновок Хабек наголошує, що Європа повинна ухвалювати рішучі та стратегічні рішення. Потрібно зміцнювати оборонний потенціал, готуватися до тривалих конфліктів і інвестувати в енергетичну незалежність. Замість витрачати сотень мільярдів на імпорт викопного палива, ці ресурси варто спрямувати на власну інфраструктуру та безпеку, вважає автор.