Справжнє полювання на Конотопську відьму, а точніше — на квитки до Національного театру ім.І.Франка спостерігається принаймні останні півроку. Режисер Іван Уривський певен, що виставу зможуть побачити всі охочі, а ганятися за квитками на сторонніх сайтах не варто.
Прем'єра вистави відбулась у квітні 2023 року, і поступово набирала темп. Естетично вишуканий продукт, з саркастичним і містичним підґрунтям приваблює глядача, який намагається себе розрадити в темні часи. Сарафане радіо, відгуки в соцмережах, у тому числі мільйонні перегляди вірусних уривків у Тіктоці зробили виставу майже "недосяжною" - квитки неможливо купити навіть за два місяця.
"Хтось може сказати, що Тікток - це несерйозно, але для реклами - це хороший майданчик. Звісно, коли ми знімали якісь "інстаграмні" епізоди з вистави для соцмереж, то не планували це розкручувати в тіктоці. Але відео стали вірусними і це теж спрацювало для глядачів, навіть тих, хто до цього не був у театрі", - коментує режисер вистави Іван Уривський.
За його словами, причин шаленого попиту і зацікавленості з боку глядача декілька. Точніше, це сукупність факторів. "Вистава проста і зрозуміла для багатьох. Там немає таких складних образних систем там як у "Пер Гюнті" чи "Безталанній". Плюс - вона є дуже українською, бо створювалась на основі народного театру. Зараз, через війну, у людей загострився емоційний стан і є потреба отримати щось позитивне. Мені здається, коли у залі сидять глядачі, а на сцені актори - відбувається емоційне єднання, сінергія - це справжній момент кайфу, насолоди, який неможливо замінити чимось іншим. Бо в цьому моменті є якась гра між глядачем і актором, взаємовплив. Може, це прозвучить пафосно, але це своєрідні ліки, після яких душевний стан людини стає краще хоча б на деякий час", - зауважує режисер.
Крім прихильників вистави, є і чимало хейтерів. Режисер сприймає це спокійно, тому що чим вистава популярніша, тим більше до неї і негативного ставлення. І продовжує працювати вже з іншим матеріалом. "Мені хочеться спробувати різні шляхи в роботі над виставами і робити дослідження над собою", - зазначає режисер. До речі, він вже розпочав репетиції вистави "Марія Стюарт", яка вийде у квітні.
Фото: dzerkalo.media
Тим часом недоброчесні перекупи, а іноді й шахраї, (як це було із популярним потягом "Київ-Варшава") почали продавати квитки на відповідних платформах втридорога. Наприклад, ціна квитка сягала 3500 тисяч гривень, коли на сайті театру найдорожчий квиток коштує тисячу гривень. Як розповідає режисер вистави Іван Уривський, неодноразово були випадки, коли глядачі приходили з фейковими білетами.
"Треба зважати на те, що коли ви берете квиток не в касі театру, то є ризик шахрайства. Вистава ще буде йти не один місяць, тому всі встигнуть подивитися", - наголошує режисер.
У театрі намагаються вирішити проблему перекупів - на адресу платформи оголошень направлено відповідного листа. Але поки що ситуація без змін.
Тому основна порада: слідкуйте за афішею театру і купуйте квитки тільки в касі.
Інший бік дефіцитних квитків - допомога фронту. Так, театр Франка у грудні провів благодійний показ вистави "Конотопська відьма", на який вартість квитка досягла 5 тисяч гривен. Іх розкупили за пару днів. Результат: зібрано було 1 мільйон 770 тисяч гривень і придбано 100 дронів благодійному фонду "КІТИКИ". Такі покази театр планує проводити й надалі.
Зазначимо, що майже кожен театр в Україні намагається допомогти нашим захисникам в міру своїх можливостей. Часто і самі актори ініціюють збори для потреб військових. Це ж стосується і допомоги переселенцям.
Під гаслом #CulturalResistance нині триває 44-й сезон у столичному театрі "Золоті ворота". Цей театр розташований у підвальному приміщенні, що є наразі вагомим "плюсом", бо по-перше, слугує укриттям, а по-друге, вистави не зупиняють під час тривоги. А глядачів тут завжди вдосталь. Про те, як змінилась глядацька аудиторія після початку повномасштабного вторгнення росії, розповідає директорка-художня керівниця "Золотих воріт" Маріанна Розстальна:
Зараз спостерігаємо таку собі відсутність “новорічних канікул” у глядачів, які зазвичай відбувались у грудні-січні. Цьогоріч солд-аути були постійно. Також тепер відвідування майже не залежить від дня тижня - максимально повні зали завжди. Топові зараз за продажами:
До речі, на цю виставу квитки розлетілись задовго до прем'єри. Вистава створена за оповіданнями М. Йогансена, В. Підмогильного, А. Кримського, М. Хвильового, а концептуально - про сьогодення.
Вистава "LOVE REVOLUTION" в театрі "Золоті ворота", Фото: Анастасія Монтач
Як зазначає директорка, зараз для театру є певні виклики у прискіпливому доборі матеріалу. Зокрема, поки що обережно ставляться до вистав на тему війни, оскільки такі спектаклі можуть бути тригерними для глядача.
"Нещодавня прем'єра “Люби мене не покинь” з Віталіною Біблів - говорить про війну обережно і не “в лоб”, а я особисто вдруге її дивитись не буду - мене “зачіпає”. А от моя мама, наприклад, сказала, що вистава обнадійлива - веде до катарсису", - коментує Маріанна Розстальна.
До речі, ця вистава - дуже витончена з психологічної точки зору, попри болючу тему сьогодення наповнює все ж таки глядача сенсом буття, потужною енергією, якою ми всі ділимося у пікові моменти трагічних подій.
"Завдяки останнім виставам: "Дякую", "Крихітка Цахес" і "Люби мене не покинь", де актори більш відкриті до глядача - відчувається, що зросла довіра глядача до процесу, в якому вони опиняються під час вистав, зменшилася дистанція між глядачем і театром", - додає художня керівниця театру.
В кінці сезону глядача очікує премʼєра Олекси Гладушевського - саркастична комедія "Величне століття. Веселе" за твором Сергія Кулибишева.
А в наступному сезоні театр планує випустити 3-4 премʼєри, не менше ніж у поточному. Конкретно буде відомо після оприлюднення результатів грантів, з яких буде фінансування.
Життя в умовах повномасштабного вторгнення вимагає максимальної консолідації зусиль для театрів теж. Особливо це стосується прикордонних з росією територій. Наприклад, Суми, від яких до кордону 40-60 кілометрів. Але театр, а точніше два коллектива в одному приміщенні збирають глядачів і випускають нові постановки.
У Сумському національному драматичному театрі ім.М.Щєпкіна працює Луганський український обласний театр, який після 2014 року вимушено переїхав до Сєвєродонецька. Там відремонтували приміщення, зібрався повноцінний колектив, кожен вечір глядачі наповнювали зал. Але після повномасштабного вторгнення від будівлі залишилися руїни і знову прийшлося шукати місце для відновлення роботи. І з серпня 2022 року актори почала все наново у Сумському театрі. Трупа почала відновлювати костюми та декорації, відроджувати вистави.
Як зазначають гендиректор-художній керівник Сумського національного театру ім. М. Щепкіна Сергій Дорофєєв і його колега - директор - художній керівник Луганського українського театру Олександр Гришков, зараз обидва театри стикаються з недостатнім фінансуванням, але намагаються шукати різні шляхи залучення додаткових коштів - гранти, спонсорів.
"Серед викликів - кадровий голод, відсутність фахівців - не тільки спеціалістів творчо-технічних напрямків (художники з освітлення, звукорежисери, бутафори), а й творчих професій - акторів теж не вистачає. Можливо молодь відлякує близькість Сум до кордону з росією", - зазначає Олександр Гришков.
Театр зараз працює для обмеженої кількості глядачів, бо має укриття, яке здатне розмістити не всі 100% глядачів. Тим не менш люди хочуть і йдуть до театру.
"За нашими відчуттями аудиторія змінилася повністю, але це і не дивно, бо ми з початком повномасштабного вторгнення змінили і місце роботи, і проживання. Але попит на театр ми відчуваємо. Всі премʼєрні вистави проходять з аншлагами, звичайно, більше глядачів на виставах, які мають розважальний характер. Швидше за все на вибір глядачів впливає не близькість до кордону з ворогом, а загальний настрій українців. Люди хочуть відволіктися на декілька годин від трагічних подій, які стаються щоденно. Якщо говорити про вибір глядачів, то здебільшого це комедії, мюзикли, українська та світова класика. Але тим не менш, ми продовжуємо піднімати у творчості й складні та важкі питання", - підкреслює Сергій Дорофєєв.
І в цьому сезоні глядачам Сумський театр презентує декілька премʼєр:
"Сон. В підсвідомості бунтівника" за творами Тараса Шевченка, режисер Ігор Білиць.Фото: musicdrama.com.ua
А Луганський театр покаже глядачам прем'єри:
У центрі столиці Центр мистецтв “Новий український театр”, який всі знають, як Театр на Михайлівській, працює в напівпідвальний будівлі і тому не припиняє виставу під час повітряних тривог. Невеликий зал, якому постійно немає вільних місць - це результат плідної роботи керівника і засновника театру Віталія Кіно разом з родиною і командою.
Що важливо - це незалежний театр, а отже всі фінансові ризики, повязані з пандемією, повномасштабним вторгненням - проблема самого театру. Завдання - не просто вижити, а й продавати високоякісний продукт.
Але в театрі вирішили ризикнути ще більше, відкривши у вересні 2023 р. новий театральний майданчик - Театр на Троєщині. Виставою-відкриттям стала "Еклери на мільйон" - найбільш топова в репертуарі. І тут з перших днів - постійні аншлаги.
У Луцьку у вересні минулого року відкрився Експериментальний театр "Адреналін" на базі кінозалу в культурно-розважальному центрі "Адреналін сіті". Ідейником створення театру є голова Ради директорів VolWest Group та фундатор Музею сучасного українського мистецтва Корсаків Віктор Корсак, керує новоствореним простором Ольга Волкова.