Україна в битві розвідок: все більше залежить від космосу

Удари російських дронів та ракет по важливим українським об`єктам прогнозовано набирають темпу. Припущення про потенційне виробництво Росією близько 6 тисяч дронів типу "Шахед", "Гербера" та інших модифікацій щомісяця стають реальністю. Так само поки що неефективні санкційні обмеження дозволяють РФ регулярно поповнювати свої ракетні арсенали. За цих умов для росіян надважливим стає чимшвидше оновлення розвідувальних даних стосовно цілей в Україні. Десятки російських агентів, котрих затримує СБУ щомісяця, очевидно, грають важливу роль в отриманні розвідінформації. Однак, зрозуміло, що агентурна інформація не вирішує всіх проблем. Вона має доповнюватися радіоелектронними та космічними даними. Які тут можливості сьогодні у Росії та на кого вона може розраховувати в російсько-українському протистоянні? Відповідь відома: на Китай.

Володимир Путін та Сі Цзиньпін, фото: gettyimages

Як і чим забезпечується російсько-китайська синергія у сфері розвідки

На початку жовтня стало відомо, що під час масованого дронового та ракетного обстрілу Львову та інших міст західної України було зафіксовано проліт щонайменше трьох китайських військових супутників, які могли збирати розвідувальну інформацію про об`єкти в західних регіонах України та передавати її Росії. Китайські супутники здійснили кілька проходів над Львівщиною під час ударів 5 жовтня. І хоча Китай не коментує цю інформацію, а Москва удає, що нічого не сталося, це явно була не "випадковість". 

Наскільки масштабною є допомога Китаю Росії у розвідці та що загалом сьогодні може Піднебесна в цій сфері? 

За останні два десятиліття Китай збудував багатошарову систему розвідувальних супутників. Лінійка Yaogan охоплює оптичну розвідку, радарну з синтетичною апертурою (SAR) та радіотехнічну/радіоелектронну компоненту. У 2023–2024 роках КНР ввела до складу супутникового угруповання новий супутник Yaogan-41 на геостаціонарній орбіті з потужним оптичним комплексом, а також нові партії низькоорбітальних апаратів для високої повторюваності зйомки. Комерційний сегмент, насамперед CGSTL із групою супутників Jilin-1, активно здійснює дистанційне зондування земної поверхні та фрагментарно інтегрується із держсектором. США вже відзначали передачу Китаєм супутникової інформації росіянам, наклавши у 2023 році санкції на компанію Spacety Luxembourg SA, котра є дочірньою фірмою китайської компанії Spacety. Spacety надавала супутникові знімки, зроблені над Україною, російській компанії Terra Tech. За даними США, надалі ці знімки використовувалися підрозділами ПВК "Вагнер" при веденні операцій на Донбасі. У квітні 2025 року США звинуватили китайську компанію Chang Guang Satellite Technology Co Ltd (CGSTL) у передачі розвідувальних даних хуситам. 

фото: gettyimages

Сама Росія наразі утримує близько 160 активних супутників, з яких до 100 виконують військові функції, такі як забезпечення навігацію через систему ГЛОНАСС та супутникову розвідку за допомогою серії "Персона". Однак, колаборація між РФ та Китаєм явно дає синергетичний ефект для обох країн "осі зла" - вони отримують кращу військову навігацію, кращий зв`язок і якісніше та ширше перекриття земної поверхні для отримання розвідувальної інформації, в тому числі для цілевказання з метою завдавати удару. 

США-Україні: потужна допомога, але все залежить від політичної кон'юнктури

Своєю чергою, Україна з 2022 року формує свої можливості у сфері супутникової розвідки на основі інформації від США та інших союзників по НАТО, хоча й з регулярними політичними та технічними нюансами. 2022–2024 роки дали Україні безпрецедентний доступ до супутникових даних: прямі закупівлі комерційної SAR (угода з ICEYE через Фонд Сергія Притули із виділенням "українського" супутника та доступом до всього угруповання), фінансування комерційних знімків у пакетах допомоги США, інтеграцію розвідданих у нашу систему управління боєм. У березні 2025-го США різко "поставили на паузу" обмін розвідінформацією і доступ до каналів комерційної зйомки (GEGD/Maxar), що внесло негативні корективи у наші спроможності для планування та завдання глибинних ударів по російській території. І хоча через певний час США поновили передачу інформації, ця ситуація продемонструвала уразливість нашої залежності від США. Наразі, наші партнери надають нам критично важливу супутникову інформацію, однак її залежність від політичних настроїв та фінансових інструментів, вимагає створення власного кістяка космічної розвідки в Україні. 

Супутникові знімки від Maxar, що показують пошкодження Кримського мосту. Жовтень 2022р.фото: gettyimages

Українські спроможності: що є і чого бракує

Україна змогла інтегрувати потік інформації від партнерів у бойові цикли та ефективно її використовувати для ураження цілей противника. Однак без стійкого, суверенного доступу до космічних розвідданих Сили оборони України не можуть повноцінно реалізувати потенціал наявної та перспективної високоточної зброї, оперативно-тактичної взаємодії військ та стратегічного стримування противника. Іншим словами, Україна потребує створення повноцінної космічної інфраструктури, яка б мала включати національні системи виведення на орбіту, космічне угруповання на орбіті, наземні комплекси та відповідну нормативно-правову базу. Саме така система може забезпечити системи управління та зв`язку, навігацію, розвідку, цілевказання і, фактично, повний цикл забезпечення застосування військ на сучасному полі бою. Хоча, очевидно, що подібна повноцінна інфраструктура потребує колосальних ресурсів і їх пріоритетне спрямування на космічну інфраструктуру потребує окремого аналізу та широкої дискусії.

У своїй нещодавній статті генерал Залужний говорить, що сьогодні космос має якнайшвидше стати ще одним доменом, де Україні потрібно досягти ключових технологічних змін. "Час подивитися у космос, бо єдина можливість сьогодні досягти потрібного рівня безпеки полягає тільки у технологічних перевагах в усіх доменах", - вважає генерал.

На його думку, рішення про створення Космічних військ до 31 грудня 2025 року, передбачене програмою уряду, хоч і запізніле, проте все ще актуальне. Залужний виділяє кілька аспектів, які варто врахувати при формуванні державної політики в області космічних технологій. 

Зокрема, генерал говорить про надання ЗСУ власних функцій щодо розвідувальної діяльності на стратегічному рівні. Хоча, тут можна посперечатися з паном генералом, зважаючи на те, що відповідні функції покладені на ГУР МО України та, при необхідності (якщо мова йде про розширення функціоналу космічної розвідки) їх можна реалізувати через створення (чи посилення) відповідних утворень саме в єдиній структурі воєнної розвідки України. В тому числі якщо мова йде про застосування зразків озброєння, котрі потребують розвідувального забезпечення та планування стратегічного рівня. Водночас однозначно можна погодитися, що створення відповідної ланки управління стратегічного рівня у сфері космічної розвідки, в тому числі для оперативного обміну та використання інформації – явно на часі.

Також Залужний говорить про необхідність розробка стратегії космічної підтримки, яка дозволить у майбутньому мати власне угруповання космічних апаратів та наземне обладнання для створення не лише системи спостереження, а й навігаційного, метеорологічного забезпечення та системи власного супутникового зв’язку. 

На думку генерала Залужного, розглядаючи космос саме як шлях до отримання оперативної переваги, Космічні війська мають бути гарантовано наділені усім спектром можливостей. 

"Треба передбачати створення єдиної жорсткої структури управління космічною діяльністю з мінімізацією суб’єктів впливу. Це означає формування відразу регуляторних механізмів, які без реформування нормативно-правової бази неможливі або ж будуть нагадувати спроби створити кібервійська, які так і не змогли зайти у розподілену раніше сферу", - стверджує Валерій Залужний.

Валерій Залужний, фото: gettyimages

На його думку, саме створення чіткої структури управління процесами, використання вже наявних потоків інформації від партнерів має стати головним фокусом для нових Космічних військ. Перехід на формування власної групи космічних апаратів та інших ресурсно витратних компонентів має відбуватися поступово, в міру забезпечення стійкої роботи з міжнародними партнерами та внутрішньої системи використання наявних можливостей як на оперативному, так і стратегічному рівні.

Загалом, на фоні китайсько-російського космічного дуету, який починає вже напряму загрожувати Україні та НАТО через спільне використання воєнних супутників для цілевказання для ракетних та дронових ударів, створення Україною власних Космічних військ з відповідною інфраструктурою виглядає не лише логічним, але й нагальним. Формування цілісної системи добування та використання космічної розвідувальної інформації для оперативного та стратегічного використання Силами оборони України, надасть Україні нових спроможностей та безумовно більшої стійкості у протистояння російській агресії. Водночас прогнозована складність та очевидна ресурсозатратність цього процесу, вимагає збереження і нарощування співпраці з США та європейськими партнерами у сфері космічної розвідки. При цьому, потенціал спільних проєктів з країнами ЄС може стати новим напрямком зусиль України у цій сфері.

Матеріал підготовлено у співпраці з Консорціумом оборонної інформації (CDI), проєктом, який об’єднав українські аналітичні та дослідницькі організації та спрямований на посилення інформаційної підтримки й аналітичного забезпечення у сфері національної безпеки, оборони й геополітики.