Як нова Атлантична хартія між США та Британією вплине на світ та Україну

Візит Дональда Трампа до Сполученого Королівства був наповнений не лише політикою та церемоніями. До Лондона приїхали перші особи багатьох провідних американських компаній, щоб засвідчити своєю присутністю підписання рамкової угоди про масштабний технологічний пакет американо-британської співпраці. Пакет передбачає значні державні та приватні інвестиції в штучний інтелект, квантові технології та ядерну енергетику на британській території силами американських компаній.

Цей пакет, напевно, міг би бути підписаний і без залучення перших осіб та з мінімальним супроводом у політичних медіа. Він готувався давно і має підготовлену базу для розгортання. Однак Дональд Трамп вирішив перетворити цей пакет на ключову змістовну частину свого другого державного візиту до Сполученого Королівства. Це свідчить не тільки про політичні пріоритети президента США Трампа, але й про політику США, якою вона може бути незалежно від президента.

Дональд Трамп та Кір Стармер оголошують про угоду між двома країнами, фото: gettyimages

Атлантичне технологічне зближення відбувається незалежно від важливої для США динаміки на Близькому Сході. Велика Британія, на відміну від США, визнала суверенну державу Палестина, відповідно засуджує військові операції Ізраїлю на тепер уже суверенній для Сполученого Королівства палестинській території. Про визнання Палестини прем’єр Кір Стармер публічно заявив у присутності Дональда Трампа в Лондоні. Але на перспективи американських технологій на британських островах це ніяк не вплинуло.

Таким чином привезений Дональдом Трампом технологічний пакет змінив сенс самої події з церемоніальної розваги на підтвердження незмінно особливих відносин між США і Великою Британією, які суттєво впливатимуть на новий світовий порядок.

Що є у великому американо-британському технологічному пакеті 

Загальна оголошена на сьогодні сума інвестицій у межах підписаної Дональдом Трампом і Кіром Стармером технологічної угоди перевищує 40 мільярдів доларів. Ця сума наразі охоплює проєкти у сфері інформаційних технологій, хоча угода цим не обмежується. Флагманський внесок задекларувала Microsoft: компанія інвестує 30 мільярдів доларів у розбудову штучного інтелекту та дата-центрів у Великій Британії до 2028 року. Alphabet (Google) пообіцяла 6,8 мільярда доларів на дослідження та інженерію в тій самій сфері. Nvidia та OpenAI разом із британською Nscale запускають масштабний проєкт Stargate UK у Північній Англії — суперкомп’ютер і мережу дата-центрів, здатних забезпечити новий рівень обчислювальної потужності для наукових і військових завдань. CoreWeave має намір вкласти ще 1,5 мільярда фунтів стерлінгів у дата-центри для штучного інтелекту. Salesforce пообіцяла понад 2 мільярди доларів до 2030 року у британський інформаційний бізнес, а BlackRock планує інвестувати більше ніж пів мільярда у нову інфраструктуру.

фото: gettyimages

Компанія Palantir Technologies підписала стратегічне партнерство з Міністерством оборони Великої Британії. З боку британського уряду передбачені контракти на 750 мільйонів фунтів на п’ятирічний період. Palantir зі свого боку заявила про плани інвестувати в британські активи 1,5 мільярда фунтів, зокрема створити європейську штаб-квартиру оборонного бізнесу в Лондоні й відкрити понад 350 нових робочих місць.

Інший важливий акцент — ядерна енергетика. Були оголошені матеріальні очікування від інвестицій, однак суми не оприлюднювались. Центральна ідея полягає в тому, що Велика Британія на новому поколінні ядерних реакторів зможе генерувати достатньо електроенергії без жодної участі РФ у циклі виробництва ядерного палива для цих реакторів. Сьогодні РФ усе ще утримує значну частку світового ринку ізотопного збагачення. Тепер для Великої Британії, слідом за США, ця історія залежності від російських ядерних послуг добігає кінця. Ядерний розрив має відбутися до 2028 року. Технологічна угода передбачає американо-британську синхронізацію регуляторних підходів, прискорення ліцензування нових реакторів і доступ на ринок.

Новий Атлантичний технологічний пакет не зводиться до одного проєкту. Він виглядає як геополітичний крок США у бік Європи, коли технології стають ключовим інструментом розвитку й глобального впливу. У промові на підписанні угоди, у присутності залучених американських і британських компаній, Дональд Трамп, звертаючись до керівника NVIDIA Дженсена Хуанга, сказав: "Штучний інтелект захоплює світ… Дивлюся на вас, хлопці. Ви захоплюєте світ. Дженсен, я не знаю, що ти тут робиш (у кімнаті з американським президентом і британським прем’єром – авт.)". Присутні засміялися над жартом, але в цьому жарті було усвідомлення істини.

Як пакет формує ядерну енергетику штучного інтелекту без російського палива

Велика Британія зобов’язалася до кінця 2028 року повністю відмовитися від ядерного палива, виробленого за російської участі. Досі на РФ припадає 40% світового ізотопного збагачення ядерного палива. Така ситуація склалася за американо-російськими угодами початку 1990-х, коли російська ядерна промисловість була допущена на світовий ринок зі значною кількістю урану для ядерного палива, консервованого з надлишкового збройового урану.

Британський вихід із російської ядерної залежності, який слідує за нещодавнім американським виходом, має кілька рівнів. 

По-перше, передбачається нарощування британських потужностей зі збагачення урану та фабрикації палива. Британсько-нідерландсько-німецький консорціум Urenco заявив про інвестиції у нові лінії з виробництва "просунутих палив" для реакторів нового покоління. 

По-друге, відкривається британський ринок для американських енергетичних ядерних компаній. Серед них X-energy, яка планує до дванадцяти промислових модульних реакторів Xe-100 у Гартлпулі; Holtec International, яка разом з EDF та Tritax просуває проєкт малих модульних реакторів (SMR) у Ноттінгемширі. TerraPower і KBR претендують на інжинірингові контракти. Усі ці проєкти націлені на виробництво ядерного палива без російської участі.

Окрема тема — високозбагачений уран для реакторів нового покоління, так званий HALEU (збагачений уран із вмістом ізотопу U-235 вище за стандартні комерційні значення, але нижче за поріг високозбагаченого урану). На сьогодні розгорнуті потужності для масового виробництва такого урану має тільки РФ. Тож США відновлюють виробництво HALEU: контракти Міністерства енергетики отримала компанія Centrus Energy і вже виробляє промислові обсяги. І саме нове американське паливо за підписаною Трампом та Стармером угодою зможе отримувати Велика Британія для нового покоління модульних і промислових (для живлення промислових кластерів) ядерних реакторів.

контейнери, заповнені збагаченим ураном, на заводі зі збагачення урану Urenco USA, фото: gettyimages

Таким чином відмова від російського палива виводить Велику Британію на один рівень зі США, які у 2024 році ухвалили закон про заборону імпорту російського збагаченого урану, залишивши перехідні винятки до 2028 року. А отже, 2028-й стає точкою синхронізації американо-британської відмови від російських ядерних послуг.

"Алгоритмічна летальність" та "людина в циклі": технології в американо-британській оборонній співпраці

Пакет угод і намірів Palantir у Великій Британії має виражений військовий характер. Рамкова угода між Palantir і Міністерством оборони Великої Британії, підписана на полях міжурядової технологічної угоди, передбачає можливі контракти орієнтовно на 750 мільйонів фунтів стерлінгів на п’ятирічний період. Окремо компанія зобов’язалася інвестувати до 1,5 мільярда фунтів у створення європейської штаб-квартири оборонного бізнесу та розширення присутності в Лондоні.

Угода включає локалізацію науково-дослідних робіт на британській території зі створенням кількох сотень нових робочих місць і розгортання операційної інфраструктури для підтримки продуктів і сервісів компанії. Локалізація покликана, зокрема, зменшити політичний спротив у Сполученому Королівстві до використання іноземних інформаційних продуктів у критичній оборонній інфраструктурі.

Palantir постачатиме модулі для побудови єдиної картини поля бою (fusion-шар, тобто шар злиття даних), який агрегує й корелює багатоканальні джерела. Це цілий комплекс даних:  AIS (Automatic Identification System — автоматична ідентифікація суден), ADS-B (Automatic Dependent Surveillance–Broadcast — бортова система авіаційного спостереження і передачі позиції), радіолокаційні сигнали, супутникові знімки, ISR-потоки (Intelligence, Surveillance, Reconnaissance — розвідувально-спостережні канали) безпілотних літальних апаратів, повідомлення HUMINT (Human Intelligence — агентурна розвідка) і ELINT (Electronic Intelligence — електронна розвідка), а також логістичні й медичні дані. Платформа перетворює розрізнені сигнали на оперативну обізнаність із пріоритизацією завдань.

Інформаційні рішення Palantir у Великій Британії будуть інтегровані в концепт "Digital Targeting Web" (цифрова мережа таргетування) — британську національну цифрову екосистему, що поєднує сенсорні мережі з каналами управління вогнем. Ця інфраструктура покликана кардинально скоротити й пришвидшити ланцюг ураження (kill chain), тобто послідовність кроків і дій від визначення цілі до її знищення. США і Велика Британія вважають цей аспект ключовим для нових воєн, так само як скорочення й пришвидшення циклів постачань від ідеї до зброї на фронті — для нового оборонного виробництва.

Операційна модель Palantir скорочує час трансформації даних у рішення: ідентифікація цілі → пріоритизація → розподіл ресурсів → генерація завдання на ураження. Це підвищує темп операцій і зменшує часовий інтервал залучення людини у критичних процесах. Критерієм ефективності стає так звана "алгоритмічна летальність", коли перевага на полі бою забезпечується не стільки кількістю зброї та людей, скільки вищою ефективністю використання наявних ресурсів.

Головне британське застереження щодо стратегічного партнерства з Palantir у сфері оборони стосується передачі ключового шару командування і контролю іноземній приватній компанії, що створює залежність від доступу до даних і алгоритмів та ускладнює контроль над логікою ухвалення рішень. Важлива площина — етична та юридична відповідальність: хто несе відповідальність, коли рішення щодо застосування сили ухвалюється або підтримується автоматизованими процесами.

фото: gettyimages

Для мінімізації цих ризиків і усунення політичного спротиву угода Palantir з британським Міністерством оборони передбачає суттєву локалізацію американських технологій. Це включає британський персонал у лондонській штаб-квартирі компанії, залучення британських підрядників, угоди про захист даних і дотримання принципу "людина в циклі" при реалізації продуктів бойового управління від Palantir.

***

Технологічний пакет США і Великої Британії, підписаний під час другого державного візиту Дональда Трампа можна порівняти з американо-британською Атлантичною хартією, підписаною на військовому кораблі у серпні 1941 року. Вона сформувала спільне бачення перемоги у Другій світовій війні й заклала основи світового устрою, який забезпечив західну перемогу в холодній війні. Тоді у фокусі були ресурси для перемоги. Тепер це — технології.

Для України це може означати таке. Штучний інтелект, який невдовзі зможе взяти на себе значну частку управління американськими та британськими військами, потребує навчання. Український досвід критично важливий для такого навчання. Це дає шанси прискореного технологічного розвитку.

А ще для живлення нових інформаційних систем потрібна енергія, і новий Атлантичний консенсус сходиться на тому, що джерелом має бути покоління нових, малих порівняно з наявними в Україні, ядерних реакторів. Україна має значні запаси урану, досі недосяжні для РФ і Китаю, науковий потенціал, інфраструктуру досліджень, досвід експлуатації об’єктів ядерної енергетики, кваліфіковані кадри й систему освіти. Це також дає Україні високі шанси на розвиток у новій технологічній парадигмі світу. 

Матеріал підготовлено у співпраці з Консорціумом оборонної інформації (CDI), проєктом, який об’єднав українські аналітичні та дослідницькі організації та спрямований на посилення інформаційної підтримки й аналітичного забезпечення у сфері національної безпеки, оборони й геополітики.