Росія втратила доступ до атомних і літієвих проєктів в Аргентині

Про це російському пропагандистському виданню "Известия" розповів посол РФ в Аргентині Дмитро Феоктистов.

За словами посла, попри те, що від 2018 року залишається чинною угода між країнами про стратегічне партнерство у сфері мирного атома, проєкти, які раніше обговорювали, наразі не реалізуються. Серед них – можливе будівництво російською державною корпорацією "Росатом" енергоблоків ВВЕР-1200, а також наземних і плавучих атомних електростанцій.

Після приходу до влади президента Хав'єра Мілея Буенос-Айрес узяв курс на розвиток співпраці в атомній сфері зі США. Уряд оголосив про приватизацію держкомпанії Nucleoelectrica Argentina, уклав контракт з американсько-аргентинською компанією Meitner Energy на будівництво малого модульного реактора, також країна приєдналася до американської ядерної програми FIRST. 

В аргентинському посольстві підтвердили, що країна не планує імпортувати з Росії ані ядерне паливо, ані готові реактори. Там зазначили, що Аргентина має власну технологічну базу та достатні запаси урану для забезпечення потреб національної атомної галузі.

Окрім атомної співпраці, не був реалізований і російсько-аргентинський проєкт із видобутку літію на родовищі Толільяр. У 2021 році дочірня компанія Росатому Uranium One планувала придбати частку в проєкті канадської Alpha Lithium Corporation, однак після санкцій, запроваджених 2022 року, угоду скасували. Згодом актив перейшов під контроль аргентинської компанії Techint.

За словами російського посла, після цього Uranium One переорієнтувалася на літієві проєкти в Болівії. Проте реалізація угод ускладнилася й там після зміни політичного курсу: нова влада оголосила про перевірку раніше укладених контрактів, а новий президент узяв курс на зближення зі США. 

• Міністр оборони Угорщини Ромулуш Русін-Сенді зазначив, що Угорщина має намір відновити довіру союзників по НАТО й посилити захист від російського впливу.