Яку зброю нам критично важливо отримати від Сполучених Штатів

Хвиля повідомлень про обговорення адміністрацією Трампа можливості передачі Україні крилатих ракет Томагавк переповнила український інформаційний простір оптимізмом отримання чарівної зброї, яка може принести нам перемогу. Бажання знайти будь-який позитив на фоні страшних ударів московитів по українських містах зрозумілий. Однак, чи дійсно Томагавки можуть змінити поточний розклад сил у війні з РФ? І чи треба загалом нам так сподіватися на чарівні системи озброєнь від західних партнерів, котрі можуть моментально надати нам перевагу? 

крилата ракета "Tomahawk", фото: gettyimages

Чому Томагавки не є вундерваффе?

Насправді крилаті ракети Томагавк морського базування з дальністю 2500 км походять з часів Холодної війни та на той час, дійсно були зброєю, котра надавала США та їх союзникам по НАТО оперативно-стратегічну перевагу над ворогом. Вже значно пізніше (коли було зруйновано Договір про ракети малої та середньої дальності) з`явився наземний варіант Томагавка на установці Тайфун. І очевидно, саме про цей варіант може йти мова, коли йдеться про постачання Томагавків Україні.

Ракетний комплекс Тайфун, фото: defence-ua

Однак, чи є наразі Тайфун унікальним засобом, який відразу надасть нам козирі у протистоянні з РФ? Насправді ні. Росія з першого дня широкомасштабної агресії застосовує проти України сотні ракет морського базування Калібр, які (звісно, з багатьма відмінностями) можна вважати подібними до Томагавків. Чи надало це стратегічної, чи оперативно-тактичної переваги над Україною? Однозначно, ні. Калібри збиваються так само добре як і інші крилаті ракети та, залишаючись, безумовно небезпечним інструментом дальнього вогневого ураження, явно не тягнуть на засіб перелому ситуації у війні. 

російська крилата ракета "Калібр", фото: gettyimages

Так само й з Томагавками. Звісно, будь-який додатковий інструмент вогневого впливу на ворога є важливим. Ба більше – високоточна крилата ракета з дальністю 2500 км. Це, без жодних сумнівів, суттєве посилення бойових спроможностей для будь-якої армії світу. Однак, якщо оцінювати потребу якраз конкретних бойових спроможностей, то для Сил оборони України є більш актуальні пріоритети. Особливо, з погляду, поточної ситуації на фронті.

Як і чим позбавити Росію переваги в повітрі

Для України найбільш важливим наразі є зниження наступальних можливостей Росії, суттєве знищення оперативно-стратегічних резервів ЗС РФ та формування умов для переходу до більш проактивних дій (в тому числі наступального характеру). Так, Томагавки частково можуть допомогти реалізації цієї задачі. Однак, головним у цьому плані є позбавлення Росії панування в повітрі та створення умов для перехоплення повітряної ініціативи ЗСУ. Щоб цього досягти, необхідно здійснити кілька конкретних кроків.

F-16,фото: air.force.ua

 Насамперед нарешті отримати літаки дальнього радіолокаційного виявлення, які були нам обіцяні вже більш ніж півтора року тому. Озброїти наші F-16 далекобійними ракетами повітря-повітря та фізично позбавити російську авіацію (насамперед, Су-34) можливості завдавати ударів КАБами по українських позиціях та містах. Паралельно, Повітряні сили ЗСУ мають отримати масові партії українських КАБів, щоб почати системно працювати по російським військам на фронті. Це відразу змінить парадигму бойових дій як для росіян, так і українців. Позбавлення росіян можливості вільно почувати себе у прифронтовому небі – це те, чого не вистачало СОУ під час контрнаступу 2023 року. І навпаки – масове використання КАБів, а також і штурмової авіації для протискування української оборони – це те, що дозволяє ЗС РФ продовжувати наступальні операції з грудня того ж 2023 року. Тобто, навіть без голосних заяв про Томагавки, США та наші  європейські партнери можуть надати нам реальні можливості для суттєвої зміни ситуації на фронті. 

Що потрібно для мідлстрайк та діпстрайк

 Далі - Сили оборони України дуже потребують масових та потужних інструментів мідлстрайк. Умовно, якщо анонсовані нещодавно американські ракети ERAM з дальністю 400 км у кількості 3000 виробів дійсно будуть ритмічно надходити на озброєння ЗСУ,  це надасть нам додаткові можливості для системного знищення військової інфраструктури ЗС РФ, як на окупованих територіях, так і, частково на території РФ. Крім того, США можуть передати нам прекрасні ракети JASSM дальністю до 500 км, котрі ідеально підійдуть під наші F-16, і реально стануть інструментом знищення російської військової інфраструктури та військових резервів у оперативній глибині. 

Щоб  "чистити "   командні пункти, вузли зв`язку та управління, склади з боєприпасами, логістичні центри, місця дислокації особового складу та систем озброєнь противника ще глибше – потрібна ракетна зброя діпстрайк. Тут якраз міг би знадобитися Томагавк. Знову ж таки, щоб не залежати від політичних настроїв наших друзів та партнерів, все ж таки краще, щоб ці ракетні інструменти були українського виробництва. Якщо гучне анонсування  "Фламінго " та інших перспективних українських ракетних розробок все ж перейде з інформаційної у практичну площину, то Україна дійсно зможе самостійно заповнити нішу ракетних діпстрайків. Врешті, заявлені характеристики, а також потенційні темпи виробництва  "Фламінго " дозволяють говорити про реальну можливість ефективного впливу на стратегічну глибину російської воєнної машини.

Ракети "Фламінго" на заводі Fire Point в Україні, серпень 2025., фото: AP/Єфрем Лукацький

Очевидно, що на нинішньому етапі війни, американська та інша партнерська зброя вже не буде мати такого ефекту на фронті, як HIMARS у 2022 році. Українська оборонна промисловість має всі можливості, щоб фактично, самостійно створити умови для зміни балансу сил на тактичному та оперативно-стратегічному рівнях. 

Хоча, звісно, будь-яке підсилення наших можливостей від наших партнерів буде дуже доречним. Українська делегація, котра перебуває в США в ці дні і веде переговори про конкретну номенклатуру зброї, котру США можуть продати Україні за європейські гроші, може дійсно отримати результат, котрий буде мати безпосередній вплив на фронт. 

Томагавки чи ШІ: що важливіше в сучасному бою

Для повноти картини, все ж варто додати кілька слів до тієї сфери, де вже українці можуть навчати американців і передавати їм свій досвід і технології. Мова про роботизовані системи і дрони. Сучасне  "прозоре " поле бою, заповнене безпілотниками і системами розвідки, перетворилося на суцільну зону гарантованого знищення. Технологічна перевага на кожному метрі фронту грає не менше значення, ніж отримання  "чарівних " Томагавків. Перемагає той, хто швидше замикає ланцюг ураження - від виявлення до рішення і знищення, і це до секунд. Технологічний тиск змінює тактику швидше, ніж це встигає відобразити доктрина. Штучний інтелект на борту безпілотника бере на себе розпізнавання цілей, вибір траєкторій і пропозицію вогневих рішень, а людина зберігає контроль за правилами застосування сили. Мережево-центричну модель з єдиним  "центром прийняття рішень " змінює федеративна логіка: кілька вузлів одночасно виконують завдання відповідно до наміру командира, автономно і з мінімальними затримками. 

ЗСУ, фото: GeneralStaff.ua

На цьому фоні, вже наївно покладатися на західну  "чудо-зброю " з часів Холодної війни. Значення має якраз спроможність української оборонної промисловості та Сил оборони України рухатися на краю технологічних рішень та проривів для їх швидкої імплементації на полі бою.

Матеріал підготовлено у співпраці з Консорціумом оборонної інформації (CDI), проєктом, який об’єднав українські аналітичні та дослідницькі організації та спрямований на посилення інформаційної підтримки й аналітичного забезпечення у сфері національної безпеки, оборони й геополітики.