Сьогодні "Свобода" та навіть частина "Батьківщини" вирішила показати зуби прем'єру Арсенію Яценюку, який вніс у парламент урядовий законопроект про передачу української ГТС в управління консорціуму з європейцями. В порядок денний ВР законопроект потрапив лише з третьої спроби. При чому критикували цю ініціативу уряду з відверто популістських позицій. Так, "Свобода" заявила, що ми не можемо дозволити приватизацію ГТС. Ми не готові його в цьому вигляді підтримувати,бо оператор стає власником і отримує доходи, а країна залишається залізом, в яке власник інвестуватиме, або й ні". А лідер фракції "Батьківщина" Сергій Соболєв дорікнув Яценюку, що той погано пояснює, що мова йде не про приватизацію, а про управління ГТС.
Яценюк виконав рекомендацію Соболєва і чітко та влучно відповів "свободівцям": "Прошу депутатів закон хоча б прочитати. Українська ГТС була є і залишається державною власністю. Труба і сховища – 100% власність держави, зараз оператора української ГТС, який би відповідав критеріям ГТС і мав би гроші на модернізацію ГТС, нема. Найважливіший елемент – якщо європейці зайдуть в цю операторську систему, тоді Росія не побудує "Південний потік". Ми прокачували 144 млрд газу, тепер 80, якщо побудують Південний Потік – в кращому випадку – 40. Перестаньте спекулювати. Читайте закон і не брешіть українському народу».
Утім, можна не сумніватися, що будуть і далі спекулювати та брехати.
Слід віддати належне "Свободі" - під час Майдану вони повели себе гідно, дурниць не робили і вибили у російської пропаганди з рук козир розповідей про "фашистів" в опозиції. Власне, тому і замість "свободи" "перші шпальти" російських ЗМІ посів новоявлений "Правий сектор" і Ярош. Утім, зокрема, й за свою врівноваженість, "Свобода" поплатилася рейтингом і сумним результатом Олега Тягнибока на президентських виборах. А тому, судячи з усього, в "Свободі" ухвалили рішення повертатися у право-радикальну нішу і бути в опозиції, про що Еспресо.TV вже писало. Власне, до речі, тому що "Свобода" "повертається до джерел", ми останнім часом нічого не чуємо й про "Правий сектор". Однак, "зникнення" Яроша це окрема тема, яку Еспресо.TV висвітлить найближчим часом. А сьогоднішні спекуляції "Свободи" на темі приватизації ГТС якраз й стосуються пісні - "я ніколи й нікому не віддам рідного дому" (рядки з пісні групи Вася Club, які, до речі, у своїй рекламі використовував Олег Ляшко), а точніше "рідну" ГТС.
Логіка "Свободи" зрозуміла - радикально демонструвати, що вони не дадуть ошукати Україну ані Росії, ані Європі, ані США. Щодо США, то згадаємо історію, як "Свобода" боролася з проектами видобутку сланцевого газу, що, як й у випадку з боротьбою проти передачі ГТС в управління, грає на руку Росії. Не хочеться підозрювати "Свободу" у сумнівних зв'язках з "Газпромом". Швидше питання в тому, що весь цей "енергогазовий гіперпатріотизм" "Свободи" чітко вкладається в їх стару помірну антизахідну риторику, яка, по суті, є українською модифікацією поширеного у самій же Європі євроскептицизму. Тобто "Свобода" не вигадує нічого нового, а йде шляхом того ж угорського ультранаціоналістичного "Йоббіка", який хоче відтяпати в України Закарпаття. Далі можна не сумніватися, що "Свобода" дістане з нафталіну питання мови, заборони абортів та геїв. До речі, "аборти та геї" будуть використовуватися і частиною депутатів "Батьківщини", які змагатимуться на одному електоральному полі зі "Свободою" та Олегом Ляшко.
Можна було б втішитися тим, що усе це просто популізм, порожні слова, розраховані на виборця, якого "Свобода" та "Батьківщина" почали втрачати. Але є дві проблеми.
Проблема перша. Зараз головним питанням для України є перемога у війні з Росією. І ми вже писали, що в Україні зараз змагатимуться дві концепції, які використовуватимуть умовні "партія миру" та "партія війни". Перша говоритиме, що Україні треба вийти з війни з Росією, хай цю війну продовжує Захід без нас, Крим ми не пробачили, але повернемо його, коли Захід виграє війну з Росією, а нам слід займатися розбудовою громадянського суспільства, боротьбою з корупцією, розвитком економіки та вирішенням соціальних проблем і так далі.
"Партія війни" говоритиме протилежне - що безперечно усі ці реформи потрібні, і перепочинок потрібен, але... він не буде вічним. Путін ніколи не дасть Україні стати нормальною державою, бо це пряма загроза його правлінню. Європейська Україна - це його нічний кошмар. А тому в нас є дуже мало часу, щоб підготуватися до наступного раунду війни з Росією. Перепочинок ми маємо використати на розбудову армії, оборони та спецслужб, що передбачає збільшення військового бюджету в рази. Крім того, "партія війни" наполягатиме на тому, що спецслужби мають активно зайнятися і мати собі на "олівці" всіх неблагонадійних, нелояльних до України громадян.
І в цій "партії війни" буде насамперед все та ж "Свобода", "Батьківщина" та Ляшко. І те, що до найголовнішого питання наступних років - як перемогти Росію - будуть примішуватися "аборти та геї", тільки заважатиме магістральній дискусії. Врешті-решт, щоб голосувати за збільшення військового бюджету не важливе ставлення до абортів. А разом з тим стараннями тої ж "Свободи" у "партії війни" може сформуватися імідж антиліберальної та помірно антизахідної, що заважатиме їй у просуванні своєї головної ідеї в Україні та Європі. Це в своє чергу надмірно посилюватиме "партію миру". А Україні потрібний, насамперед, розумний баланс між цими партіями та їх згода йти на компроміси та взаємні поступки.
Проблема друга. Згадаємо, що багаторічний популізм Партії регіонів щодо мови, федералізації, "фашистів" зараз матеріалізувався у війну на Донбасі. У випадку з популістськими темами, які використовуватимуть наші праві, існують теж великі небезпеки - український правий електорат справді може повірити, що нас хоче ошукати не лише Росія, а й ЄС з США, ці виборці справді можуть захворіти переконанням, що Україна може упоратися з ситуацією без світового співтовариства. Ці виборці вважатимуть, що Захід нав'язує нам "аборти та геїв". І нічого доброго з цього не вийде, адже, в Україні складатиметься імідж "дикої країни", яка можливо й справді ближче до Росії. І ми можемо зіткнутися з парадоксом - ті, хто стояв на Євромайдані раптом можуть стати ворогами Європи.