1 липня цього року прокурор центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у військовій сфері Війтєв Ю.М. порушив кримінальне провадження за фактом перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України з боку службових осіб Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Українські вертольоти». А ще раніше на адресу саме цієї структури пролунали гучні звинувачення від урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики Тетяни Чорновіл. Суть претензій одна: від приватної компанії вимагають негайно повернути державі орендоване майно - гелікоптери Мі-8 МТВ-1. Вони нібито потрібні для сил АТО, які проводять бойові операції на сході. Справді в нинішніх умовах повноцінної війни, яка суто з політичних причини досі має юридичний статус антитерористичної операції, такі звинувачення змушують уважніше подивитися на реальні причини конфлікту.
То в чому ж завинили «Українські вертольоти»? Компанія працює на ринку авіаційних перевезень з 2003 року, а з 2006 року є офіційним перевізником Організації Об’єднаних Націй. За увесь час своєї роботи у миротворчих, гуманітарних та рятувальних місіях ООН на Гаїті, у Судані, Південному Судані, Демократичній республіці Конго, Кот-д’Івуарі, а ще у Пакистані, Кенії, Сомалі, Ефіопії, Мозамбіці, Мадагаскарі та М’янмі вона доставила до місць призначення майже півмільйона біженців та миротворців та перевезла понад 22 тисячи тонн вантажів. В оренді в «Українських вертольотів» загалом 28 повітряних суден: 16 - армійської авіації Сухопутних військ Збройних сил Міноборони та 12 - Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ. Відповідно до умов Договорів за свої гелікоптери оборонне відомство щомісяця отримує орендну плату у розмірі - 3 мільйонів 528 тисяч гривень, міліцейське - ще 2 мільйони 500 тисяч. За кожне повітряне судно - 212 тисяч гривенью. Загалом тільки за півроку 2014 року Міноборони отримало за користування гвинтокрилами від «Українських вертольотів» 21 мільйон 166 тисяч, а МВС - 15 мільйонів 300 тисяч гривень «живих» грошей. Загалом це більше 7% від усіх загальних надходжень до дерджавного бюджету від оренди державного майна в Україні. Окрім того на благодійну фінансову допомогу для будівництва житла для військовослужбовців на початку цього року було перераховано 14 мільйонів гривень. А вже під час АТО саме за рахунок авіакомпанії було придбано і встановлено на п’ять вертольотів армійської авіації, які беруть участь в операції, системи протиракетного захисту «Адрос» КТ-01АВ на загальну суму 4 мільйони 366 тисяч гривень. До речі, «Адрос» вже позитивно себе проявив під час бойових вильотів, відвівши ракету випущену бойовиками з ПЗРК.
Звісно, війна - це формальний привід розірвати договори оренди посилаючись на форс-мажорні обставини. Адже у пункті 14.1 Договору оренди під ними розуміють особливий період введений згідно з чинним законодавством з початком бойових дій за участю Збройних сил України. «Українські вертольоти» чітко задекларували готовність виконати умови договору і повернути повітряні судна. Але зауважують на цілій низці проблем, які можуть виникнути.
З 16-ти орендованих у Міністерства оборони вертольотів два нині перебувають на капітальному ремонті на Конотопському заводі «Авіакон». Ще шість за своїми ресурсними показниками повинні стати на ремонт до кінця 2014 року, а решта вісім повітряних суден - у наступному 2015 році. Капремонт одного гвинтокрила Мі- 8 МТВ складає майже 20 мільйонів гривень, відповідно 16 вертольотів - це понад 300 мільйонів. Протягом 2014-2016 років необхідно буде відремонтувати і вертольоти МВС. Орієнтовна сума - 115 мільйонів гривень. Чи є у оборонного і військового відомств вільні гроші на все це? Питання риторичне. Крім того, для бойового застосування у зоні АТО необхідне дообладнання вертольотів зброєю, захистом та системами управління вогнем. А все це нині перебуває на Севастопольскому авіаційному підприємстві, де вертольоти демілітаризовували, перед тим, як віддати в оренду. Відповідно сьогодні розраховувати на повернення цього обладнання не доводиться. А значить - додатковий час і витрати на мілітаризацію бортів, адже у нинішньому стані вертольоти перебуваютьу цивільному реєстрі та літати у зоні АТО не можуть. За таких обставин Нацгвардія МВС і Сухопутні війська Збройних сил можуть отримати назад нині орендовані «Українськими вертольотами» цивільні повітряні судна з невеликим льотним ресурсом, на які у подільшому треба буде витратити понад 400 мільйонів гривень тільки на ремонт.
Невтішними будуть і наслідки одностороннього розірвання контрактів з ООН. Окрім того, що сума штрафних санкцій, які можуть бути пред’явлені, складе орієнтовно від 15 до 20 мільйонів доларів США, ще й політична підтримка України в ООН буде поставлена під удар у такий нелегкий час. Адже під час офіційного візиту генсека ООН Пан Гі Муна в Україну 21 березня цього року була досягнута домовленість про продовження діяльності українських підрозділів миротворчих контингентів та вертольотів приватних компаній, які виконують завдання за міжнародними договорами та контрактами з ООН. У той самий час буде повністю втрачено ринок авіаційних послуг на Африканському континенті. Нішу «Українських вертольотів» одразу ж займуть російські компанії, які ведуть жорстку конкурентну боротьбу із національним перевізником.
Таким чином під нібито благородним приводом посилення боєздатності силових підрозділів, які беруть участь в АТО на сході, насправді держава втратить постійні надходження до бюджету від оренди, а натомість отримає додатковий фінансовий тягар пов’язаний із необхідністю капремону та переобладання всіх повітряних суден. Таким чином, по суті, заріжуть курку, що несе золоті яйця і для Міноборони, і для МВС, і для міжнародного авторитету України в ООН, не кажучи вже про податки до бюджети і добробут майже півтисячи працівників авіакомпанії, яка буде змушена припинити свою діяльність.