Чого чекати українцям від нового польського уряду

За мантрами експертів про те, що політика Польщі в українському питанні залишиться незмінною при будь-якому уряді, якось губиться той факт, що Єва Копач достатньо чітко декларує політику нового польського ізоляціонізму

Від політика, якого не без причин вважають креатурою екс-прем’єра Дональда Туска, всі якось чекали продовження лінії Туска і в міжнародній політиці. Проте сьогоднішні заяви Єви Копач ставлять на цих сподіваннях очевидний та беззаперечний хрест.

"Що стосується того, чи повинні ми посилати зброю в Україну: ви знаєте, що я жінка", - сказала Єва Копач на прес-конференції в п'ятницю. "Я знаю, що я буду робити, якщо я побачу людину, яка розмахує гострим предметом або тримає пістолет: маючи за плечима свій дім і дітей, я поспішатиму, щоб замкнути двері і захистити своїх дітей».

"Польща повинна діяти, як розумна жінка - наша безпека, наша країна, наш дім і наші діти найголовніше", - додала польський прем’єр-міністр.

Очевидно, що спільна з сусідом оборона від озброєного маніяка в число пріоритетів „розумної жінки” не входить.

І декларації – деклараціями, але заміна полум’яно проукраїнського Радослава Сікорського на посаді міністра закордонних справ на нинішнього голову комісії Сейму із закордонних справ Гжегожа Схетину свідчить про серйозний намір дещо переформатувати зовнішню політику. При тому останній не без причин вважається „сірим кардиналом” у „Громадянській платформі” і славиться „зваженістю і поміркованістю”, а також стриманим „полоноцентризмом”. Звичайно, Сікорський іде не в політичне небуття, а на поважну посаду парламентського спікера – проте ця фігура у Польщі має радше помітний вплив на внутрішню, а не міжнародну політику.

При тому не можна сказати, що Копач не надає достатньо уваги російській агресії. Наприклад, статус міністра оборони, яким залишиться з тусківського Кабміну Томаш Сємоняк, вона підвищила до віце-прем’єрського. Проте настільки тісної співпраці між Україною та Польщею, як то було за часів Радослава Сікорського, чекати, ясна річ, не доводиться.

Загалом, складається враження, що головним завданням сьогоднішнього польського прем’єра є не стільки постановка і досягнення стратегічних та геополітичних цілей, скільки гарячковита спроба підвищити рейтинг „Громадянської платформи” перед парламентськими виборами, що пройдуть наступної осені. "Це - уряд нових особистостей, фахово готових до виконання завдань, які перед ними поставлять", - заявила Копач під час оголошення нового складу уряду. І пані прем’єрка сказала правду – саме до виконання завдань, поставлених тактичною необхідністю чи високопоставленими порадниками, готується уряд Єви Копач. Стратегія, геополітична шахівниця та інші абстракції, здається, не надто зацікавлять цей склад Кабміну.

З одного боку, на фоні певних економічних проблем у Польщі, які накладаються на очевидну необхідність нарощувати оборонні видатки у зв’язку з агресивними діями Росії, концентрація уваги на польських справах може видатись багатьом співгромадянам Єви Копач цілком логічною. Проте чи дозволить Копач імідж „лікаря всієї Польщі” та „друга домогосподарок” переграти консерваторів з Ярославом Качиньским на чолі – питання відкрите.

Бо якщо вся увага партії та її виборців сконцентрована виключно на добробуті, то навіть мізерні за масштабом економічні проблеми загрожують відтоком голосів. Хоч би й до тих же клерикальних консерваторів, які можуть запропонувати виборцю ще й щось зі сфери ідеалів.

Читайте також: Чи стане Єва Копач польським Медведєвим