Ленініана по-українськи або хроніка пікіруючих іллічів

Вчора ввечері дійшла черга і до найвищого комуністичного "боввана" України. Харківський Ілліч, що разом з постаментом сягав більш 20 метрів, за допомогою техніки і тросів був повалений та розібраний на сувеніри.

Пандемія з поваленням Іллічів почалася 8 грудня 2013 року, коли у Києві силами активістів Євромайдану був повалений головний Ленін країни. Пам’ятник намагалися повалити ще 1 грудня, але тоді на заваді активістам стали бійці "Беркуту".

Руйнування Леніна на Бесарабці підірвало український та світовий інформаційний простір. Європейські політики заявляли, що шоковані цим, а в’єтнамські комуністи злякались такого розвитку подій у Києві.

Та не встигли євромайданівці розібрати поваленого вождя пролетаріату на сувеніри, як скандальний губернатор Харківської області Михайло Добкін вже пожертвував 100 тис грн. на новий монумент, який, за словами українських комуністів, буде кращим за попередній.

А вже наступного дня, 9 грудня, невідомі сильно пошкодили пам’ятник Леніну в Котовську Одеської області, відокремивши голову з плечима. 13 грудня стало відомо, що Леніну в селі Березанка Миколаївської області відбили долоню, а 26 грудня ЗМІ повідомили, що пам’ятник у Дніпродзержинську облили фіолетовою фарбою.

Найпершим у 2014 році постраждав Ленін села Андріїво-Іванівка Одеської області. На думку міліції, в ніч на 4 січня пам’ятник сам впав і переламався на дві частини. Наступного дня, 5 січня, монумент вождю в Березівці тієї ж Одеської області був облитий чорною фарбою.

6 січня на землі опинився пам’ятник Леніну в Бердичеві Житоримської області, після чого кілька монументів підряд позбулися голови.

9 січня впала голова Леніна в селі Побережному Вінницької області, 10 січня її відбили у пам’ятника в селі Машівка Полтавської області, 11 січня тієї ж частини тіла позбулося погруддя у Кривому Розі, а 21 січня те ж саме сталося з Іллічем у Татарбунарах, що на Одещині.

30 січня "ленінопад" продовжився у Київській області – у Фастові невідомі повалили шестиметровий монумент Леніну, який стояв перед міською адміністрацією.

А от у Сумах пам’ятників вождю позбуваються мирно. 6 лютого там демонтували погруддя навпроти одного з будинків культури. Таким чином, у місті лишився лише 16-тонний Ленін, який планують переплавити на монумент засновникам Сум. Мирний шлях також обрали і в Житомирі, де міський голова запропонував провести референдум щодо питання знесення місцевого "вождя".

А вже наступного дня, 7 лютого, мешканці Шепетівки Хмельницької області не побачили свого Ілліча на постаменті. Пізніше виявилося, що його повалили невідомі, і під час падіння скульптура розламалася надвоє. Того ж дня було обмальовано постамент Леніна в Одесі, а 8 лютого позбувся голови ще один Ілліч – у Гребінці Полтавської області. 

В Борисполі 11 лютого бронзову статую облили червоною фарбою. 

У кінці лютого Полтава також позбулася свого одіозного постаменту.

А ввечері 22 лютого, співаючи гімн України, сумські активісти звалили 16-тонний бронзовий пам’ятник Леніну.

Цікаво, що в деяких містах України від Леніна вирішили не позбуватися. Так, у селищі Велика Новосілка на Донеччині у серпні з'явився патріотичний Ленін. 

Загалом, за різними підрахунками в Україні налічується близько 2,5 тис пам’ятників Леніну. В одному Києві їх налічують понад 10, більшість з яких є погруддями на територіях підприємств. Кілька монументів знаходиться у Харкові і величезний пам'ятник є у Запоріжжі.

До речі, в останньому місті у серпні монумент прикрасили українським прапором і залишилили послання для Путіна. 

Але зважаючи на величезну кількість пам'ятників Леніну, які досі є в Україні, очевидно, що "ленінопад" триватиме й далі.