ТОП-10 чиновників, які не хочуть проходити люстрацію

З моменту початку люстрації в Україні минуло вже півтора місяці. Однак, очищення влади в деяких її коридорах проходить дуже повільно. Зокрема, в судовій системі процес звільнення недобросовісних суддів практично зупинився. Що пов"язано, як з недосконалістю процедури люстрації, так і з небажанням самих суддів залишати нагріті кабінети й заповнені хабарами робочі сейфи. Також помітний саботаж очищення влади і на інших напрямках. "ДС" склала список найбільш відомих посадовців, які ігнорують запит суспільства на нові обличчя у владі або роблять все можливе, щоб люстрація взагалі зупинилися. 

1. Ярослав Романюк - голова Верховного Суду України. Саме з його ініціативи ВАСУ звернувся 17 листопада до колег з Конституційного Суду з проханням дати оцінку окремим нормам закону "Про очищення влади".  Зокрема, Романюк та його соратники засумнівалися в законності обов"язкового звільнення всіх суддів, які так чи інакше мали стосунок до кримінальних проваджень та процесів проти учасників Євромайдану.

2. Микола Герасим"юк – чинний перший заступник Генпрокурора України. До підвищення в ГПУ права рука Віталія Яреми працював прокурором Києва, а перед цим - заступником голови Державної виконавчої служби (2012-2014), яка в часи правління Януковича систематично порушувала права громадян на мирні зібрання. Відтак перебування такого кадра на високій посаді суперечить логіці проведення люстрації у вітчизняній системі влади. 

3. Микола Голомша - колишній перший заступник Генпрокурора. Чиновник був звільнений відповідно до закону "Про очищення влади" наприкінці жовтня. Однак, нещодавно він оскаржив свою відставку в суді. Швидше за все Голомша прагне відновитися на посаді лише заради того, щоб тут же подати у відставку за власним бажанням. Так він зможе отримати всі соціальні виплати, які належать прокурорам по закону. 

4. Олександр Терещук - начальник управління МВС в Києві. До призначення в столицю останньою посадою Терещука було крісло керівника ГУ МВС у Волинській області, з якого він пішов сам лише 24 лютого, тобто через 4 дні після розстрілу Небесної сотні. До цього ж він справно виконував усі накази екс-міністра Віталія Захарченка, в тому числі і по відправці місцевих бійців "Беркуту" для придушення мирних протестів на Євромайдані. 

5. Сергій Вовк - суддя Печерського суду Києва. Отримав загальну "популярність" завдяки процесу над екс-міністром внутрішніх справ, а нині лідером "Блоку Петра Порошенка" Юрієм Луценко. Сам Вовк подавати у відставку не поспішає, а звільнити його в обхід Вищої ради юстиції, яка наразі не працює, нереально. 

6. Віктор Татьков - колишній глава Вищого господарського суду України, а сьогодні рядовий суддя цієї установи. Татькова разом з його найближчим соратником і колегою Артуром Ємельяновим називають батьками досі працюючої корупційної системи, яка охоплює всю вертикаль господарських судів України. Позбавити їх займаних посад, через непрацюючу Вищу раду юстиції, також неможливо.

7.  Валерія Лутковська - уповноважена Верховної Ради з прав людини. Формально, сестра дружини колишнього міністра юстиції Олександра Лавриновича - Лутковська не підпадає під закон про очищення влади. Однак, зважаючи на її пасивну позицію щодо порушення прав мирних демонстрантів під час подій Євромайдану, в тому числі і тих, які зазнали фізичних тортур з боку міліції, Лутковська не має морального права залишатися на посаді омбудсмена. 

8. Те ж саме стосується і Олександра Лук"янченка - мера Донецька. Де-факто, він не виконує свої обов"язки, оскільки втік з рідного міста до Києва ще влітку. Але де-юре його не можна звільнити, а сам він у відставку не поспішає. Позбавити його крісла мера може або міська рада Донецька, яка також розбіглася з початком активних бойових дій, або місцевий референдум. Але очевидно, що провести таке опитування зараз також неможливо. 

9. Петро Литвин - брат колишнього голови парламенту та командувач 8-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройсних сил України. Перебуває на посаді з травня 2012 року. Командував військами сектору "Д" під час оточення наших солдат під Іловайськом. За даними заступника голови Дніпропетровської ОДА Геннадія Корбана та командира добровольчого батальйону "Діпро-1" Юрія Берези Литвин втік з під Іловайська, кинувши свої війська напризволяще. Однак, Генпрокуратура, яка займалася розслідуванням цієї трагедії, вирішила не турбувати Литвина неприємними допитами.

10. Андрій Жовнер - начальник Управління моніторингу корупціогенних чинників секретаріату Кабінету міністрів України. Перед призначенням на цю посаду в липні - чотири роки очолював управління загального нагляду Генпрокуратури. Його називають протеже колишнього Генпрокурора Віктора Пшонки та його зама Віталія Білоуса. Цікаво, що у своїй офіційні довідці Жовнер вилучив дані про строки перебування на попередній посаді в ГПУ.