Навіщо Льовочкін воює з Ахметовим

Сергій Льовочкін почав освоювати нішу політичних "противсіхів" та активно топить своїх колишніх друзів по "біло-блакитному" табору

Після досить серйозної поразки під час парламентських виборів (нагадаємо, "газовики" так і не змогли отримати контрольного пакету ані в "Опозиційному блоці", ані в Радикальній партії Ляшка, а інші проекти взагалі опинилися серед аутсайдерів цих перегонів), залишитися в політичних розкладах та залишити за собою максимально можливу здатність впливати на процеси стало завданням номер один для екс-голови адміністрації Януковича Сергія Льовочкіна. Тому "газовики" розпочали вибудовувати систему захисту, яка б дозволила їм не тільки відмитися від застарілих гріхів, а і вдало маневрувати в нинішніх парламентських реаліях.

Варто зазначити, що ця лінія захисту базується на двох схемах. По-перше, люди Льовочкіна почали активно топити колишніх політичних союзників з найближчого оточення Януковича та по "ОппоБлоку".

З одного боку, піарники Льовочкіна  наступально та динамічно ліплять образ абсолютного зла екс- керівнику Ради національної безпеки та оборони Сергію Клюєву та його тодішньому заступникові Володимиру Сівковичу, яких, нагадаємо, звинувачують у кривавому розгоні студентів на Майдані в ніч на 30 листопада. Так, на телеканалі "Інтер", який належить Льовочкіну, мінімум раз в два дні виходить якась передача, присвячена злочинам Клюєва та Сівковича. При цьому ще один фігурант справи щодо розгону Майдану - колишній голова КМДА Олександр Попов,  якого давно та щільно пов'язують з Сергієм Володимировичем, ніде не згадується.

З іншого -  другим ворогом української державності з подачі "газовиків" стає Рінат Ахметов, який, до слова, і сам досить активно працює над цим іміджем. Тут одразу ж згадується історія, як  Льовочкін від імені усього "Опозиційного блоку" висунув кандидатом на посаду голови Верховної Ради "ахметівця" Олександра Вілкула. Всім прекрасно відомо, що "Опозиційний блок" не є і не може бути учасником майбутньої коаліції і жодним чином на спікерство не претендує. Єдина посада у президії парламенту, що могла б належати опозиції – посада "другого" віце-спікера. Тому подібна заява виглядає, не більше ніж своєрідний троллінг, як персонально Вілкула, так і всього ахметівського крила "Опозиційного блоку".

Крім того, "газовики" постійно нагадують про Ахметова та виставляють його в невигідному світі, при цьому самі залишаються в  тіні. Єдине, чого Рінату Леонідовичу вдалося добитися - це того, що всі виступи зараз робить Юрій Бойко, як голова фракції.

Друга лінія захисту  - "газовики" починають дуже жорстко освоювати нішу політичних "противсихів". Варто зазначити, що цю ідеологію Льовочкін експлуатує не вперше. Саме з ним пов'язують так званий "Майдан без політиків", метою якого було мінімізувати масові протести після зриву європейської асоціації і маргіналізувати опозицію.  

Сьогодні ж головна задача втілювачів цієї технології - довести, що замість поганого Януковича прийшли нічим не кращі Порошенко, Яценюк та іже з ними. Для цього на  "Інтері" кожен день з'являються сюжети про продажних чиновників та корумповану владу. А підконтрольні Льовочкіну політики, тим часом, влаштовують провокації в сесійній залі.

Варто зазначити, що ідеологію "противсіхства" взяли на озброєння не тільки "газовики". Як показало обговорення та голосування за новий Кабмін, в новообраному парламенті вже почала створюватися група "незгодних", кістяком якої стали люди Коломойського із "Самопомочі" та "Укропу" з одного боку, а також ті представники президентської фракції, які не голосували за Кабмін. І приєднання до цієї групи "радикалів" Олега Ляшка – лише питання часу. То ж в майбутньому в парламенті може вибудуватися такий собі ситуативний конгломерат "противсихів", який успішно гратиме на руку Льовочкіну і Ко.