На Грушевського були застрелені двоє протестувальників, ще один знайдений мертвим під Києвом, ще два учасники протестів померли від ран у лікарні.
Сергій Нігоян
Першим стало відомо про смерть Сергія Нігояна, 20-річного учасника Євромайдану, який приїхав до Києва 8 січня з Дніпропетровської області.
Сергій - уродженець і житель села Березнуватівка Дніпропетровській області. Його сім'я переїхала в Україну, рятуючись від війни в Нагірному Карабасі. Колишній студент Дніпродзержинського коледжу фізичного виховання.
Загинув під час зіткнень на вулиці Грушевського. Отримав три вогнепальні поранення - в голову, шию і груди.
Михайло Жізневський
Другим активістом, який загинув на Грушевського був Михайло Жізневський, громадянин Білорусі. Михайлові було 25 років. З Білорусі він емігрував до України в 2005 році з політичних мотивів. Жив і працював у Києві та Білій Церкві.
З перших днів брав участь в охороні Євромайдану. Загинув під час зіткнень на вулиці Грушевського. Отримав наскрізне поранення в серце.
Юрій Вербицький
Також у середу, 22 січня 2014 з'явилася інформація про те, що в Бориспільському районі Київської області виявлено понівечений труп, з головою, обмотаною скотчем. У вбитому родичі впізнали Юрія Вербицького. Вербицький зник разом з громадським активістом Ігорем Луценко. Як розповів пізніше сам Луценко, який знайшовся 21 січня, їх викрала група невідомих прямо з кабінету лікаря, куди Луценко привіз Вербицького на огляд травми ока. За словами Луценка, їх вивезли в ліс за Київ і там били, потім довго тримали в металевому гаражі, допитували, хто платить їм гроші. Потім Луценко повезли окремо від Вербицького з мішком на голові, поставили на коліна перед сосною і наказали молитися. Через якийсь час викрадачі пішли, а Ігор зміг доповзти до цивілізації.
Юрій Вербицький приїхав на Майдан 20 січня, він не брав участь в опорі на Грушевського, не перебував ні в яких громадських організаціях. Юрію було 50 років, він був сейсмологом, захистив кандидатську дисертацію.
Роман Сеник
Роман Сеник помер 25 січня в лікарні від ран, отриманих під час штурму на Грушевського 22 січня. Чоловіка привезли до лікарні в середу, 22 січня, з пораненням грудної клітини, в шоковому стані і без свідомості. Кияни масово здавали кров для потерпілого, але врятувати його життя лікарі не змогли. Сенику було 45 років, він проживав в селищі Наконечне-2 під Львовом. Роман Сеник не був членом жодної з партій, але на Евромайдане був зарахований до свободівської сотні, яка займалася охороною площі.
Павло Мазуренко
42 роки, родом з Житомирської області. Працював у Києві програмістом. Увечері 18 грудня 2013 по дорозі додому, у Святошинському районі біля торгового центру «Квадрат» при перевірці документів був побитий співробітниками «Беркута». 21 грудня звернувся в лікарню, де було зафіксовано струс мозку, помер на наступний день.