live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

Перші криваві жертви Євромайдану: від Нігояна до Вербицького

22 січня 2014 відкрився рахунок героїв, котрі й донині гинуть за свободу Батьківщини. Згадаймо всіх поіменно. Помолимося за їхні душі. Будьмо вірними їх світлій пам'яті

На Грушевського були застрелені двоє протестувальників, ще один знайдений мертвим під Києвом, ще два учасники протестів померли від ран у лікарні.

Сергій Нігоян

Першим стало відомо про смерть Сергія Нігояна, 20-річного учасника Євромайдану, який приїхав до Києва 8 січня з Дніпропетровської області.

Сергій - уродженець і житель села Березнуватівка Дніпропетровській області. Його сім'я переїхала в Україну, рятуючись від війни в Нагірному Карабасі. Колишній студент Дніпродзержинського коледжу фізичного виховання. 

Загинув під час зіткнень на вулиці Грушевського. Отримав три вогнепальні поранення - в голову, шию і груди.

Михайло Жізневський 

Другим активістом, який загинув на Грушевського був Михайло Жізневський, громадянин Білорусі. Михайлові було 25 років. З Білорусі він емігрував до України в 2005 році з політичних мотивів. Жив і працював у Києві та Білій Церкві.

З перших днів брав участь в охороні Євромайдану. Загинув під час зіткнень на вулиці Грушевського. Отримав наскрізне поранення в серце.

Юрій Вербицький

Також у середу, 22 січня 2014 з'явилася інформація про те, що в Бориспільському районі Київської області виявлено понівечений труп, з головою, обмотаною скотчем. У вбитому родичі впізнали Юрія Вербицького. Вербицький зник разом з громадським активістом Ігорем Луценко. Як розповів пізніше сам Луценко, який знайшовся 21 січня, їх викрала група невідомих прямо з кабінету лікаря, куди Луценко привіз Вербицького на огляд травми ока. За словами Луценка, їх вивезли в ліс за Київ і там били, потім довго тримали в металевому гаражі, допитували, хто платить їм гроші. Потім Луценко повезли окремо від Вербицького з мішком на голові, поставили на коліна перед сосною і наказали молитися. Через якийсь час викрадачі пішли, а Ігор зміг доповзти до цивілізації.

Юрій Вербицький приїхав на Майдан 20 січня, він не брав участь в опорі на Грушевського, не перебував ні в яких громадських організаціях. Юрію було 50 років, він був сейсмологом, захистив кандидатську дисертацію. 

Роман Сеник

Роман Сеник помер 25 січня в лікарні від ран, отриманих під час штурму на Грушевського 22 січня. Чоловіка привезли до лікарні в середу, 22 січня, з пораненням грудної клітини, в шоковому стані і без свідомості. Кияни масово здавали кров для потерпілого, але врятувати його життя лікарі не змогли. Сенику було 45 років, він проживав в селищі Наконечне-2 під Львовом. Роман Сеник не був членом жодної з партій, але на Евромайдане був зарахований до свободівської сотні, яка займалася охороною площі.

Павло Мазуренко  

42 роки, родом з Житомирської області. Працював у Києві програмістом. Увечері 18 грудня 2013 по дорозі додому, у Святошинському районі біля торгового центру «Квадрат» при перевірці документів був побитий співробітниками «Беркута». 21 грудня звернувся в лікарню, де було зафіксовано струс мозку, помер на наступний день.

новини партнерів

16 листопада, 2019 субота

16 листопада, 2019 субота

15 листопада, 2019 п'ятниця

Відео

Введіть слово, щоб почати