Що буде далі з курсом гривні

Еспресо.TV запитало економістів, які дії НБУ та уряду можуть приборкати курс валют і хто винен в його розгойдуванні

Олег Устенко, виконавчий директор міжнародного фонду Блейзера в Україні:

Досить тривалий період часу ми будемо бачити ринок високої волатильності до моменту поки країна не зможе укласти угоду з МВФ. До тих пір говорити, що в країну будуть заходити кредитні ресурси, м'яко кажучи не зовсім правильно. Гроші від МВФ важливі як і сигнал для інших кредиторів України - ЄБРР, ЄС, США, Світового банку.

Я вважаю, що курс може продовжувати змінюватися, але кредит від МВФ дасть можливість відкоригувати курс на 10-20% менше. Але питання, до якої межі він може дійти до 11 березня. Тому й важливі різкі, жорсткі заходи регулятора. Зараз важливо НБУ стримати паніку. Йому треба збити попит.

У НБУ немає ніякого зараз вибору окрім як жорстких адміністративних заходів. Наприклад, заборона на закриття депозитних рахунків раніше зазначеного терміну. Заборона іноземним банкам виходити на міжбанк і купувати валюту. Іноземці живуть у стані абсолютно ірраціональної поведінки і психозу. Це не популярна погана міра, але її треба тимчасово застосувати до 11 березня. І до 11 березня прийнятий всі документи, які Україна повинна щоб розблокувати пакет МВФ та інших кредиторів.

Я сподіваюся, що вдасться зібрати депутатів ще до 3 березня для розгляду правок до бюджету. Зараз м'яч на боці поля Ради і Кабміну, від їх умілих дій залежить можливість наведення стабільності на фінансовому ринку. Політикам відмовитися від свого політичного майбутнього і голосувати за бездефіцитний бюджет. Все що можна скорочувати і порізати. Тому що позичати грошей не буде де.

З точки зору НБУ було скоєно багато помилок. Ухвалення вчорашньої постанови потім її скасування. Такі дії дуже негативно впливають на ринок. Вважається неможливим варіант, коли глава Центробанку не просто робить суперечливі заяви, а ще й приймає суперечливі документи. 

В валютному колапсі вина є всіх - НБУ, Кабміну та ринку (ексопртери та імпортери). Але я б не звинувачував сильно експортерів, бо вони керуються своїми економічними інтересами. Потрібно намагатися переконувати їх, вони багато в чому винні, але вони працюють в логіці бізнесу і не дивляться на соціальні наслідки.

Завдання стежити за соціальними наслідками - Кабміну, Ради, НБУ. 

Ярослав Жаліло, президент Центру антикризових досліджень 

Я не впевнений, що ми побачимо суттєве зниження на чорному ринку в короткостроковій перспективі. Чорний ринок він диктується очікуваннями. Оскільки люди побачили, що гривня може дуже сильно розгойдуватися то очікування вельми погані. З іншого боку ті, хто заробляє на фінансовому ринку не зацікавлені в зміцненні гривні, тому вони будуть розгойдувати очікування. 

Чорний ринок повинен звалитися, тому що накопичене потрібно скидати, але я не впевнений що це відбудеться швидко. Якщо не буде дуже поганих новин з фронту, то з наступного тижня має відбутися зниження курсу на чорному ринку.

Для обвалу може спрацювати два чинники. Перше, якщо спекулянти (не тільки на чорному ринку) зрозуміють, що пік досягнутий і потрібно терміново отримувати свою вигоду.

Друге прихід хорошої валютної маси. Я не думаю, що ті $80 млн, які НБУ скупив і пообіцяв продавати на ринок суттєва сума. Але якщо експортери побачать, що пік досягнутий і курс пішов униз, то може бути масовий приплив валюти від них. Ну і адміністративні заходи Нацбанку повинні відсікати частину попиту.

Також постійні різкі зміни НБУ своїх рішень дуже негативно впливають на ринок і підривають довіру до регулятора. Я вважаю, що в тому, що у нас відбувається сьогодні з гривнею велика вина політики НБУ. І регулятор дуже багато зробив для руйнування довіри до гривні.

Кабмін точно не причому до падіння гривні. Він навпаки намагався підтримувати експортерів. Поведінка решти - експортерів, імпортерів, спекулянтів - це поведінка суб'єктів ринку. І на те й потрібен регулятор, щоб рятувати цих суб'єктів від власної паніки.