Парламентарії влаштували показово Чистий четвер у Верховній Раді, вирішивши сподобатися значній частині виборців та убезпечивши країну від відновлення присутності комуністів у законодавчому органі.
Чотири урядових законопроекти, розроблених Інститутом національної пам’яті, дозволяють говорити про відновлення справедливості щодо вояків УПА, перехід до європейського формату святкування перемоги над нацизмом та встановлення фактичного знаку рівняння між нацистською та комуністичною символікою в Україні. Наша держава переживає справжню революцію у осмисленні власного минулого та його проекції на майбутнє.
Чи міг цей пакет законопроектів був ухвалений раніше? Навряд чи – з тієї простої причини, що Партія регіонів та комуністи могли не допустити просування вперед буквально на стадії внесення законодавчої ініціативи.
З перших днів незалежності існувала неписана домовленість про недоторканість історичної спадщини КПУ, яка була зруйнована лише після Революції Гідності. До того ж парламенту восьмого скликання необхідно хоча б періодично демонструвати спроможність ухвалювати результативні рішення без конфліктів.
Чи означає ухвалення закону про заборону пропаганди комуністичної ідеології заборону діяльності самої КПУ? Ні, але у найбільшої лівої партії і без того не бракує проблем. Вона восени минулого року втратила статус парламентської, низка активістів КПУ звинувачуються в сепаратизмі.
Соратники Симоненка намагатимуться перефарбуватися, вони говорили про наявність "плану Б" навіть на випадок судової заборони діяльності політичної сили. І варто усвідомлювати, що стан української економіки помітно сприяє зростанню чисельності протестного електорату у державі. Одними заборонами проблему не вирішити, необхідні економічні рішення, що сприятимуть реальній деолігархізації та створенню умов для розвитку малого та середнього бізнесу. Тоді і комуністів будуть виштовхувати на маргінес не судові приписи та заборони, а соціал-демократи європейського зразка.
Відкриття архівів репресивних органів СРСР має швидше психологічний характер, оскільки справді важливі документи там давно знищені – часу для цього було вдосталь. Проте історична реабілітація УНР та бійців УПА слугуватиме вирішенню сучасних завдань, що стоять перед Українською державою. Головне з них – позбавитися комплексу меншовартості, знищити ярлик «історичної недоречності», який раз по раз намагаються навісити на Україну російські імперіалісти. Їм ухвалені Верховною Радою закони прийшлися не до смаку. Не менш важливим є розширення формату святкування Дня Перемоги над нацизмом.
Залишивши 9 травня як данину ветеранам Другої світової, парламент вирішив приєднатися до загальноєвропейської традиції святкувати перемогу над гітлеризмом 8 травня. До цього ж долучаються і червоні маки – загальноєвропейський символ пам’яті про загиблих у тій страшній війні. І навіть перший в історії виступ з парламентської трибуни Верховної Ради польського президента Броніслава Коморовського не завадив вітчизняним законодавцям віддати належне борцям за українську незалежність.
У Чистий четвер українські парламентарії зробили потужний ривок до центральноєвропейської ідентичності. Ривок із запізненням у добрих двадцять років наближає нашу державу до центральноєвропейського сприйняття подій Другої світової та ставлення до комуністичної окупації. Проте для доручення до центральноєвропейської ідентичності лише цього замало – потрібні економічні реформи та політичні перетворення, реальні кроки на шляху євроінтеграції.