Усю країну сколихнула трагедія 2007-го року у Дніпропетровську. Тоді від вибуху побутового газу в багатоповерхівці на вулиці Мандриківській постраждали 400 осіб. 23 — загинули, з-поміж них — 9 дітей. На лаві підсудних опинились троє колишніх керівників Дніпрогазу, а також майстер газової служби, яких звинуватили у порушенні правил безпеки.
Судова тяганина тривала майже 6 років, врешті-решт кожен із обвинувачених отримав від 3-х з половиною до 4-х з половиною років ув'язнення. Причиною ж вибуху назвали розгерметизацію внутрішньобудинкових мереж. Трагедії такого масштабу в Україні більше не повторювалися, і це справді випадковість. Адже газові мережі, що до останнього часу були на балансі облгазів, ніхто не брався модернізовувати.
Михайло Гончар, президент центру глобалістики "Стратегія XXI":
Це — результат господарювання методом олігархономіки в конкретно взятому сегменті газорозподілення. Мережі потребують інвестицій, того, щоб привести їх до ладу. Вони мають бути модернізовані. Це питання і безпеки, і бізнесу теж. В цьому контексті, залишаючись в рамках старої моделі, ми будемо приходити до тих випадків, що мали місце в Дніпропетровську, коли вибухнув житловий будинок.
Експерт з питань енергетики Михайло Гончар стверджує: оператори газових мереж не були зацікавлені в інвестиціях та модернізації, оскільки й без цього отримували надприбутки. Монополію на українському ринку газу 3 роки тому встановили одіозні Дмитро Фірташ і Сергій Льовочкін з корупційної групи “РосУкрЕнерго”.
У 2012-му році Фірташ і Льовочкін через компанію “Газтек” викупили контрольні пакети і монополізували майже 70 відсотків українських облгазів. Загалом — 24 підприємства по всій Україні. Розподільчі мережі при цьому залишались у власності держави. Експлуатуючи труби, олігархи не сплачували до бюджету жодної копійки. Це був своєрідний подарунок Фірташу й Льовочкіну від Януковича, чий прем'єр Азаров урядовою постановою безкоштовно передав мережі на баланс облгазам.
Михайло Гончар, президент центру глобалістики "Стратегія XXI":
Оскільки влада дозволила тим чи іншим олігархічним групам приватизувати чи взяти під контроль ті чи інші активи, то й виникли явища приватного монополізму. Беремо сектор газорозподілу — облгази — ми бачимо там домінування групи Фірташа. Таким чином, склались приватні монополії, які, використовуючи відсутність конкуренції, працюють за принципом максимального тарифу за послуги. Цьому має бути покладено край.
Так вирішили й народні депутати, котрі минулого тижня ухвалили урядовий закон “Про ринок природного газу”, що змусить олігархічний клан Фірташа й Льовочкіна нарешті розщедритися. “Антифірташівський” закон підтримали 277 народних депутатів. З-поміж них — жодного парламентарія від “Опозиційного блоку”. Це й не дивно. Адже більшість членів цієї фракції — це люди “газовиків” - Бойка, Фірташа та Льовочкіна. Певна річ, їм дуже не хочеться поступатися монополією на газовому ринку, що приносила мільярдні прибутки і не потребувала капіталовкладень.
Сергій Пашинський, голова Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони:
Ми приймаємо рішення, що експлуатувати державну газорозподільчу систему мають право тільки державні підприємства.
Сергій Соболєв, народний депутат України, фракція "Батьківщина":
В нас створюється повноцінний ринок газу, в нас буде відсутній монополіст на цьому ринку, в нас буде відсутня можливість обмеження доступу до цього ринку будь-яких компаній.
Виграє від цього, зрештою, споживач, - наполягають енергетичні експерти. Адже саме він визначатиме правила гри.
Михайло Гончар, президент центру глобалістики "Стратегія XXI":
Споживач, який платить, він стає тим плеймейкером на ринку, а не так, як зараз, що монопольний постачальник послуг визначає, скільки ви повинні заплатити. В кінці імплементації ми маємо отримати конкурентне середовище, яке дозволить рядовому споживачу — не важливо, це підприємство велике, мале чи звичайне домогосподарство — обирати собі постачальника.
На реалізацію закону піде кілька років, - переконаний Михайло Гончар. Адже для його втілення потрібно ще чимало підзаконних актів та відомчих інструкцій. Однак, самT його ухвалення вже є рішучим кроком з повалення існуючої газової монополії. Так само складно було колись відмовитися й від посередництва на газовому ринку. Але від цього Україна лише виграла.
Арсеній Яценюк, прем'єр-міністр України:
Ту схему газопостачання, яку ми відбудували за останній рік, можна назвати як енергетично незалежну. Якщо раніше у нас був тільки “Газпром” і посередники імені Льовочкіна, Фарташа, які поставляли газ і заробляли мільярди доларів, то сьогодні основні постачальники – це такі компанії, як Statoil, Royal Dutch Shell, RWE, Е.ОN, “Газ де Франс”.
За словами голови уряду, допустивши на ринок різноманітних газових постачальників, Україна в цілому зекономила колосальну суму.
Арсеній Яценюк, прем'єр-міністр України:
Через те, що ми зайняли жорстку юридичну, економічну позицію, російський "Газпром" недоотримав доходи, які хотів стягнути з українських платників податків і на ці гроші купити нові танки і ракети, 3 мільярди 400 мільйонів доларів США.
В той час, коли уряд України відмовився фінансувати російських терористів через сплату за газ, саме це на початку року могли зробити ті ж таки Фірташ з Льовочкіним. Як відомо, донедавна основним їхнім партнером у володінні телеканалом “Інтер” був “Первый канал” Росії — головний рупор путінської пропаганди. Йому, згідно з даними держреєстру, належали 29 відсотків. Однак, після Нового року газові магнати з “РосУкрЕнерго” вирішили показово позбутися свого незручного російського співвласника. Про це оголосили публічно: за 100 мільйонів доларів викупили російську частку. І тепер є 100-відсотковими акціонерами телеканалу. Народний депутат Ігор Алексєєв переконаний: угода з купівлі-продажу була фіктивною, а гроші могли піти в Росію на фінансування тероризму на Донбасі.
Ігор Алексєєв, народний депутат України, фракція "Народний фронт":
Дуже цікавить купівля у каналу “ОРТ”, каналу, який щоденно підтримує сепаратистів, терористів на сході країни, який фабрикує репортажі, і це було основним завданням — перевірити цю оборудку.
Парламентарій звернувся до Генеральної прокуратури. Там — відкрили кримінальне провадження.
Ігор Алексєєв, народний депутат України, фракція "Народний фронт":
Ось станом на даний час отримана відповідь за підписом першого заступника Генпрокурора про те, що за даною заявою внесені відомості до єдиного державного реєстру досудових розслідувань за фактом фінансування тероризму шляхом перерахування ста мільйонів доларів на користь ВАТ “Перший канал” Російської Федерації як плата за 29 відсотків телеканалу “Інтер” за удаваним правочином.
Зацікавились народні депутати й історією з продажем “Інтера” 2-річної давнини. Тоді, на початку 2013-го, у Льовочкіна, тоді ще глави Адміністрації Януковича та його давнього бізнес-партнера Фірташа звідкись взялися 2,5 мільярди доларів на таку суттєву інвестицію. Канал купили у Валерія Хорошковського. Про що публічно й оголосили. Що це за гроші, і чи можуть вони бути пов'язані з прокремлівськими настроями в ефірі телеканалу? Нині це також розслідує Генпрокуратура.
Вікторія Сюмар, голова Комітету ВР з питань свободи слова та інформації:
Фактично телеканал «Інтер» має дуже складну структуру власності. І достатньо непрозору. Тому що нібито там 29 відсотків належало “ОРТ”. За одну ніч їх купили. Виникає питання — у який спосіб їх купили. Яким чином продавалося, і яким чином там виник колишній глава Адміністрації Януковича Сергій Льовочкін — людина, яка все життя працювала державним службовцем.
У документі, котрий отримав Ігор Алексєєв від заступника Генпрокурора Гузира, також йдеться й про поновлення слідства у справі первинного продажу “Інтеру” 10 років тому. Як відомо, у червні 2005-го помер тодішній співвласник телеканалу, парламентарій Ігор Плужніков. І уже після своєї смерті він начебто продав “Інтер” Валерію Хорошковському, ще одному партнеру групи“РосУкрЕнерго”. Експертизи, проведені після укладення угоди, довели — підпис Плужнікова на довіреності підробили.
Ігор Алексєєв, народний депутат України, фракція "Народний фронт":
В нашому зверненні ми вимагаємо від Генерального прокурора інформувати про хід цього розслідування. Тому що під час відчуження в 2005-у році колишнім власником “Інтера”, є висновки експертних установ, які свідчать, що підписи були підроблені.
Як відомо, Фірташ нині у Відні за звинуваченням американського правосуддя у дачі хабарів, очікує на рішення щодо екстрадиції у США. Сергій Льовочкін торік від “Опозиційного блоку” пройшов до парламенту. Однак, пленарні засідання здебільшого прогулює. Чи може просто боїться ходити у Верховну Раду? Ми запитали про це у голови фракції, партнера Фірташа і Льовочкіна в енергетичному бізнесі Юрія Бойка.
Юрій Бойко, народний депутат України, голова фракції "Опозиційний блок":
— Льовочкін чому не ходить на засідання парламентські? – Мой колега Сергій Льовочкін чому не ходе? А коли він не ходив? – Не ходить, щодня шукаємо його, виглядаємо. – Те, що ви його не можете знайти, це не означає, що він не ходе. – Так він не реєструється. – Його сьогодні немає? – Немає. – Я теж його ще не бачив, зараз розберусь. – Розберіться, будь ласка.
Ігноруючи засідання у Верховній Раді, народний депутат-опозиціонер при цьому із задоволенням кілька днів тому відвідав міжнародний футбольний матч столичного “Динамо”. Ще б пак — така нагода цинічно засвітитися у вигідному для себе, удаваному патріотичному ракурсі: поруч із героями-бійцями АТО. Вони воюють на фронті проти його, Льовочкіна, кремлівських патронів, а ті досі переховують його колишнього шефа Януковича, що накивав п'ятами з країни.
Крім того, все частіше Льовочкіна можна зустріти в телеефірі. Власного ж каналу “Інтер”, викуп кремлівської частки акцій якого може бути, за версією прокуратури — нічим іншим як фінансуванням тероризму.
Сергій Льовочкін, народний депутат, фракція "Опозиційний блок", співвласник телеканалу "Інтер":
Я считаю сегодняшние действия представителей «Народного фронта» ничем другим, как партия власти атакует «Оппозиционный блок». Это очередной шаг в давлении на оппозицию. Кроме того, я в этом усматриваю и давление на СМИ, которые говорят правду о коррупции в правительстве.
Допоки Генпрокуратура розслідує усі порушення, пов’язані з ”Інтером”, патріоти лише сподіваються на вилучення телеканалу з-під впливу Кремля. Однак, закон про ринок газу уже найближчим часом може стати серйозним ударом по знахабнілому тандему олігархів, що наживалися за рахунок держави. Революція гідності призвела до ганебної втечі Януковича. З нею має закінчитись і солодке життя бізнес-стовпів та архітекторів його режиму.
Читайте також: "Віденський в'язень". Як Фірташа заочно травили газом в Україні