Святослав Вакарчук про кохання, музику та життя

Видатний український музикант та активіст, лідер гурту "Океан Ельзи" сьогодні відзначає свій ювілей

Видатний український музикант, якого сміливо можна назвати улюбленцем більшості українців, став своєрідним символом української музики. На концерти гурту "Океан Ельзи" збираються стадіони і не лише в Україні. Під час Революції Гідності музиканти зібрали 200 тисяч осіб на Майдані, коли виступали на підтримку активістів. Його музика надихає та зачаровує, а добрі справи подають гарний приклад та мотивують. Сьогодні, 14 травня, Святославу Вакарчуку виповнюється 40.

Святослав Вакарчук – уродженець Мукачева. Музикант з родини викладача теоретичної фізики та педагога математики. До речі, і сам Святослав закінчив факультет теоретичної фізики, займався економікою, отримавши два диплома. Він також захистив кандидатську дисертацію на тему "Суперсиметрія електронів у магнітному полі". Один з альбомів "Океану Ельзи" було названо "Суперсиметрія", а одна з пісень альбому має назву "Susy", що є абревіатурою від supersymmetry.

Коли Святослав був маленьким, полюбити музику йому допомогли бабуся і дядько. Бабуся прищепила любов до української народної музики, а дядько – до "Beatles", "Queen", "Rolling Stones" і "Pink Floyd".

"Перша історія пов'язана з моїми зовсім юними роками. Я її сам не пам'ятаю, батько розповідав. Тоді мені було два роки, ми їздили до бабусі в буковинське село Братушани (зараз це Молдова). По дорозі на кожній зупинці автобуса Львів-Кишинів я виходив, підіймався на лавочку і починав співати. Всі стояли і слухали. Звідки взялося таке бажання, не знаю. Може, гени. Мій дядько грав на контрабасі, бабусі були дуже музичні, співали мені пісні. У школі мені було не дуже цікаво займатися музикою. Радянська система не сприяла цьому. Учитель дуже старався, але так і не зміг навчити мене грати на скрипці на ліву руку. Я ж лівша. Через два роки покинув це заняття і пішов на баян, паралельно займаючись на піаніно", - так розповідав про свої перші музичні кроки Вакарчук.

Свою першу пісню він написав у 15 років. А через 2 роки з'явилася перша композиція, яка стала справжнім хітом - "Відпусти".

У 19 років музикант познайомився з учасниками львівського гурту "Клан Тиші", з якого утворився колектив, що отримав назву "Океан Ельзи". Група вдало виступила на кількох фестивалях, після чого перебралася до Києва для запису першого диска. 

"Насправді, стилі не мають особливого значення. Є тільки гарна музика і погана. Коли я пишу пісню, не можу передбачити, що з неї вийде. Якщо мої почуття і емоції слухачів збігаються, виходить хіт. А свої вірші без інструментального супроводу не вважаю за потрібне публікувати. Не вважаю їх поезією. Вони можуть викликати емоцію тільки разом з мелодією. Бувають пісні, які здаються мені суперважливими, але вони не дуже відомі. А найпростіші для мене раптом стають популярними. Люди самі обирають. От було б так у політиці. Любов публіки не можна підтасувати, слухачі вибирають музику душею. А чим ми вибираємо політиків, мені навіть соромно озвучити", - поділився Вакарчук зі студентами Могилянки під час зустрічі.

Святослав Вакарчук брав активну участь у "помаранчевій революції", підтримуючи опозиційного кандидата в президенти України Віктора Ющенка. Після перемоги Ющенка він став радником президента з культури. Крім того, Вакарчук був Послом доброї волі ООН, займався багатьма соціальними проектами.

На дострокових парламентських виборах у 2007 році Святослав увійшов до списку блоку "Наша Україна - Народна самооборона". 11 вересня 2008 народний депутат Вакарчук подав заяву про складення ним депутатських повноважень.

Офіційно Святослав Вакарчук не одружений, але перебуває в цивільному шлюбі з Лялею Фонарьовою.

Еспресо.TV пропонує найяскравіші висловлювання видатного українського музиканта про музику, кохання та життя.

1. Зі свободою, як з жінкою: здається, що здобув перемогу, а насправді все тільки починається.

2. Одна з найбільших таємниць природи - відносини між людьми. Це складніше ніж квантова механіка.

3. Слухай серце, а не радіо. Дивися в очі, а не на екран телевізора. Відкривай душі, а не сторінки в Інтернеті. І будеш знати правду.

4. Не дивіться на Україну, як на землю своїх батьків. Дивіться на неї, як на землю своїх дітей. І тоді прийдуть зміни.

5. Не треба плутати минуле і пам'ять. Пам'ять - це факел по дорозі в майбутнє. Минуле - це тягар.

6. Коли на телебаченні з'являється фільм або серіал з рейтингом нижчим за середній - є шанс, хоч і не великий, що це щось варте уваги.

7. Людина, яка немає принципів, ніколи не стане щасливою. Нація, яка не має принципів - ніколи не стане успішною.

8. Хочеш допомагати людям по-справжньому - будь готовий до того, що сьогодні тебе змішають з брудом за те, за що завтра можливо скажуть спасибі.

9. Всі війни на землі починаються політиками, ведуться військовими, і закінчуються дипломатами.

10. Єдиним чесним критерієм для перевірки правильності поглядів і смаків є час. І в науці, і в політиці, і в музиці.

11. Тільки в країні, яка в День Пам'яті Голодомору показує розважальні програми, цей Голодомор і міг статися.

12. Мотивація у того, хто захищає свою землю, завжди на порядок вища ніж у того, хто воює на чужій. Це в людській природі. Україна вистоїть!

13. Казати "політикою мають займатись політики" - це те ж саме, що казати "народжувати дітей мають вагітні".

14. Не страшно прибігти другим, страшно - не бажати прибігти першим.