Святослав Вакарчук про кохання, музику та життя

Видатний український музикант, якого сміливо можна назвати улюбленцем більшості українців, став своєрідним символом української музики. На концерти гурту "Океан Ельзи" збираються стадіони і не лише в Україні. Під час Революції Гідності музиканти зібрали 200 тисяч осіб на Майдані, коли виступали на підтримку активістів. Його музика надихає та зачаровує, а добрі справи подають гарний приклад та мотивують. Сьогодні, 14 травня, Святославу Вакарчуку виповнюється 40.

Святослав Вакарчук – уродженець Мукачева. Музикант з родини викладача теоретичної фізики та педагога математики. До речі, і сам Святослав закінчив факультет теоретичної фізики, займався економікою, отримавши два диплома. Він також захистив кандидатську дисертацію на тему "Суперсиметрія електронів у магнітному полі". Один з альбомів "Океану Ельзи" було названо "Суперсиметрія", а одна з пісень альбому має назву "Susy", що є абревіатурою від supersymmetry.

Коли Святослав був маленьким, полюбити музику йому допомогли бабуся і дядько. Бабуся прищепила любов до української народної музики, а дядько – до "Beatles", "Queen", "Rolling Stones" і "Pink Floyd".

"Перша історія пов'язана з моїми зовсім юними роками. Я її сам не пам'ятаю, батько розповідав. Тоді мені було два роки, ми їздили до бабусі в буковинське село Братушани (зараз це Молдова). По дорозі на кожній зупинці автобуса Львів-Кишинів я виходив, підіймався на лавочку і починав співати. Всі стояли і слухали. Звідки взялося таке бажання, не знаю. Може, гени. Мій дядько грав на контрабасі, бабусі були дуже музичні, співали мені пісні. У школі мені було не дуже цікаво займатися музикою. Радянська система не сприяла цьому. Учитель дуже старався, але так і не зміг навчити мене грати на скрипці на ліву руку. Я ж лівша. Через два роки покинув це заняття і пішов на баян, паралельно займаючись на піаніно", - так розповідав про свої перші музичні кроки Вакарчук.

Свою першу пісню він написав у 15 років. А через 2 роки з'явилася перша композиція, яка стала справжнім хітом - "Відпусти".

У 19 років музикант познайомився з учасниками львівського гурту "Клан Тиші", з якого утворився колектив, що отримав назву "Океан Ельзи". Група вдало виступила на кількох фестивалях, після чого перебралася до Києва для запису першого диска. 

"Насправді, стилі не мають особливого значення. Є тільки гарна музика і погана. Коли я пишу пісню, не можу передбачити, що з неї вийде. Якщо мої почуття і емоції слухачів збігаються, виходить хіт. А свої вірші без інструментального супроводу не вважаю за потрібне публікувати. Не вважаю їх поезією. Вони можуть викликати емоцію тільки разом з мелодією. Бувають пісні, які здаються мені суперважливими, але вони не дуже відомі. А найпростіші для мене раптом стають популярними. Люди самі обирають. От було б так у політиці. Любов публіки не можна підтасувати, слухачі вибирають музику душею. А чим ми вибираємо політиків, мені навіть соромно озвучити", - поділився Вакарчук зі студентами Могилянки під час зустрічі.

Святослав Вакарчук брав активну участь у "помаранчевій революції", підтримуючи опозиційного кандидата в президенти України Віктора Ющенка. Після перемоги Ющенка він став радником президента з культури. Крім того, Вакарчук був Послом доброї волі ООН, займався багатьма соціальними проектами.

На дострокових парламентських виборах у 2007 році Святослав увійшов до списку блоку "Наша Україна - Народна самооборона". 11 вересня 2008 народний депутат Вакарчук подав заяву про складення ним депутатських повноважень.

Офіційно Святослав Вакарчук не одружений, але перебуває в цивільному шлюбі з Лялею Фонарьовою.

Еспресо.TV пропонує найяскравіші висловлювання видатного українського музиканта про музику, кохання та життя.

1. Зі свободою, як з жінкою: здається, що здобув перемогу, а насправді все тільки починається.

2. Одна з найбільших таємниць природи - відносини між людьми. Це складніше ніж квантова механіка.

3. Слухай серце, а не радіо. Дивися в очі, а не на екран телевізора. Відкривай душі, а не сторінки в Інтернеті. І будеш знати правду.

4. Не дивіться на Україну, як на землю своїх батьків. Дивіться на неї, як на землю своїх дітей. І тоді прийдуть зміни.

5. Не треба плутати минуле і пам'ять. Пам'ять - це факел по дорозі в майбутнє. Минуле - це тягар.

6. Коли на телебаченні з'являється фільм або серіал з рейтингом нижчим за середній - є шанс, хоч і не великий, що це щось варте уваги.

7. Людина, яка немає принципів, ніколи не стане щасливою. Нація, яка не має принципів - ніколи не стане успішною.

8. Хочеш допомагати людям по-справжньому - будь готовий до того, що сьогодні тебе змішають з брудом за те, за що завтра можливо скажуть спасибі.

9. Всі війни на землі починаються політиками, ведуться військовими, і закінчуються дипломатами.

10. Єдиним чесним критерієм для перевірки правильності поглядів і смаків є час. І в науці, і в політиці, і в музиці.

11. Тільки в країні, яка в День Пам'яті Голодомору показує розважальні програми, цей Голодомор і міг статися.

12. Мотивація у того, хто захищає свою землю, завжди на порядок вища ніж у того, хто воює на чужій. Це в людській природі. Україна вистоїть!

13. Казати "політикою мають займатись політики" - це те ж саме, що казати "народжувати дітей мають вагітні".

14. Не страшно прибігти другим, страшно - не бажати прибігти першим.