Мукачеве - найгарячіша новина останніх вихідних. Перестрілки, жертви, "Правий сектор" пікетує АП, підрозділи Нацгвардії направляються на захід, замість того, щоб їхати на схід, Президент збирає Військовий кабінет РНБО, головна тема у всіх новинах...
Тема гаряча, але зрозуміти суть справи вкрай складно. Хто в кого стріляв і чому?
І ось що цікаво: перша версія, яка пояснює причини, подробиці і деталі, з'явилася на диво швидко і на диво в переконливому вигляді! Командир 1-го запасного батальйону ДУК "Правий сектор" Роман Стойко: "Відео записання на мобільний телефон прямо на місці переховування групи від псів системи".
Здорово, правда? Всі соцмережі і стокові сайти забиті стогонами і оглушливими подробицями тотального знищення патріотів, а вони ось: сидять на травичці, з посмішкою розповідають.
Давайте уважно послухаємо, що саме він говорить, командир Першого запасного батальйону "Правий сектор" Роман Стойка. А говорить він наступне: "Нас виклікав на переговори ще близько трьох днів тому кримінальний авторитет Блюк ..."
Стоп!
Це ж як накажете розуміти? "Викликав" на переговори кримінальний авторитет, і запасний батальйон Добровольчого Українського Корпусу "Правий сектор" слухняно наказ виконав і за наказом з'явився? Щоправда, знаючи круту вдачу запрошуючої сторони, прихопили зброю? Тема зустрічі - кришування контрабанди.
При чому тут ДУК "Правий сектор", запитаєте ви?
І дійсно...
"Правий сектор" - військово-політичний рух, що ставить собі за мету українське національне визволення і державоутворення.
Місією руху є здобуття и розбудова Української Самостійної Соборної Держави - національної держави українців, Шляхом національної революції.
Це цитата заголовної сторінки офіційного сайту ДУК ПС.
А ось схема організації - звідти ж:
Зауважимо - запасні батальйони входять до військового крила ДУКа, отже, "беруть активну участь у "визвольній війні на Донбасі, ставлячи перед собою завдання звільнення всіх українських земель від окупації Кремлем".
А яке відношення до ідей, завдань і методів військово-патріотичного руху "Правий сектор" має Роман Стойко?
Давайте придивимося.
Народився Роман Васильович в 1983 році в сім'ї співробітника КДБ (потім СБУ). Тому строкову службу проходив, не залишаючи рідний край, оперуповноваженим відділу карного розшуку Ужгородського міського відділу МВС у Закарпатській області.
Він би, можливо, і залишився вірним служителем самого непатріотичної до останнього часу державного органу, але надто багато дозволяв собі вчинків, несумісних із високим званням українського міліціонера. Вчинки татом старанно "розрулювали", та в кінці-кінців не "розрулили". Двічі, в 2007 і в 2009 рр., притягувався до дисциплінарної відповідальності, що потрапило-таки до особової справи, а через 3,5 року Романа з міліції вигнали з "п. 64 д" (через службову невідповідність) Положення про проходження служби (за провокацію купівлі патронів на складі УМВС, підкидання наркотиків, фальсифікацію кримінальних справ).
Втім, є й інша версія з цілком відкритих джерел: "Наприкінці 2008 – в першій половині 2009 рр. Стойко Р.В., як офіцер міліції, брав участь у "ментовських" війнах за сфери впливу між силовими структурами, будучи, за інформацією в правоохоронних структурах, "стукачем" на свою структуру в СБУ (де свого часу працювали його брат Богдан і батько, який все це "кришував" і "відмазував"), через що врешті був змушений покинути службу в МВС".
Може й так, а може він встигав і те, і інше ...
Як би там не було, не зумівши перемогти злочинність у рідному краю, Роман взявся за її розвиток, як творчий, так і технічний.
Наприклад, влітку 2013 року Романа затримали після незаконного перетину кордону зі Словаччиною, куди він літав на саморобному дельтаплані, прихопивши велику партію цигарок. До речі, тоді теж була погоня, стрілянина, поранені. Тільки Роман був ще не в курсі, що це він робить з підвищеного патріотизму, а не тільки за гроші. Втім, у цивільному житті татового впливу на "розрулювання" питань із закарпатськими правоохоронцями схоже вистачало, і термін Роман чомусь не отримав.
І це тільки один епізод. Насправді, робота велася масштабно. І зовсім він не був "мандрівником з дикими гусьми". Це так, романтика. Є інформація, що Роман Стойко був далеко не останнім учасником розбірок між МВС, прикордонниками та СБУ в питанні, хто саме буде "кришувати" потоки контрабанди на західному кордоні.
Так і йшло життя Романа Стойка з 2009 року аж до самої перемоги Революції. І навіть ще трохи.
У листопаді 2013-го спалахнув Євромайдан. Величезна кількість жителів Закарпаття поїхало до Києва - на мороз, під водомети, кийки, кримінальні справи і кулі. Поїхали, бо мали переконання, мету і місію, які багато в чому збігаються із задекларованим "Правим сектором": "здобуття и розбудова Української Самостійної Соборної Держави - національної держави українців - шляхом національної революції, українське національне визволення и державотворення".
Тільки Романа серед них не було.
У "Правий сектор" він прийшов 16 березня 2015. Мабуть вирішив, що в стані переможців навіть контрабанда стає справою патріотичною. А може, мають рацію злі язики, які натякають, що подався він у ПС не з практичних міркувань, і всю дорогу працював там, як Штірліц. Що ж, можливо...
Звичайно, з усього вищевикладеного стає зрозуміліше, як вийшло, що кримінальний авторитет і за сумісництвом народний депутат викликає керівника батальйону "перетерти за контрабанду", а той з усіх ніг поспішає.
Але залишається кілька незручних запитань до Добровольчого Українського Корпусу "Правий сектор":
За які такі заслуги Роман Стойко, колишній міліціонер, контрабандист зі стажем так хвацько дослужився до цілого командира батальйону?
Чи контролює центральне керівництво свій рух і чи є в ньому поняття порядності та поваги до закону?
Чи можна побудувати Українську Самостійну Соборну Державу руками злочинців і злодіїв?
І нарешті, де в цій історії про патріотів і побратимів, мета і місія "Правого сектору"?