Загибель "Курська" стала для Володимира Путіна тавром на все життя. Трагедія сталася у перший рік його президентства. На додачу до Другої чеченської війни вона продемонструвала, яким буде новий лідер Росії та чого від нього чекати в майбутньому.
Перший мем від Путіна
Коли затонув "Курськ", російський президент знаходився у відпустці в Сочі. Він її спокійно догуляв, повернувшись до роботи лише за п’ять дні після трагедії, – 17 серпня.
Те, що Путіну плювати на долю моряків-підводників, він підтвердив пізніше в інтерв’ю ведучому CNN Ларрі Кінгу. На питання, "Так що ж трапилось з субмариною?", він розтягнув губи в усмішці й відповів: "Она утонула". Що він казав далі, було вже неважливо. Перша реакція була показовою - розслаблено-цинічною.
Звичайно, особиста присутність президента не врятувала б моряків. Але він би міг підтримати родичів, допомогти їм пережити важку втрату.
Доля тих, хто вижив після вибуху
"Курськ" затонув під час військових навчань через вибух торпеди у носовому відсіку. Більша частина екіпажу загинула одразу. Ще 23 моряки зібрались в аварійному дев’ятому відсіку.
Російські військові через ЗМІ повідомляли родичам підводників, що їхні рідні ще живі. Говорили, що є надія їх врятувати. Стверджували, що вони чули стукіт з підводного човна.
Через шторм рятувальна операція йшла невдало. Російським підводним апаратам ніяк не вдавалося пристикуватися до шлюзів дев’ятого відсіку. Від пропозицій інших держав допомогти Росія гордо відмовилася.
Коли через кілька днів іноземцям дозволили взяти участь у рятувальній операції, було вже пізно. 20 серпня норвезьким водолазам вдалося відчинити люк дев'ятого відсіку. Нікого живого на борту підводного човна вже не було.
Офіційна версія каже, що моряки жили не більше 8 годин. Адвокат Борис Кузнєцов, який представляв інтереси родичів загиблих, вважав, що моряки жили ще дві з половиною доби. А отже врятувати їх було можливо, якби російська влада одразу звернулась по допомогу до інших країн.
Можливо, британцям і норвежцям не вдалося б вдало пристикуватися до субмарини та врятувати моряків. Але про це вже ніхто ніколи не дізнається, бо спробувати їм не дали.
Так виглядав підводний човен вже після вибуху. Фото: wikipedia.org
Непідсудний цар
Від початку трагедія з "Курськом" сильно вдарила по рейтингу Путіна. Росіяни, розбещені свободою слова, засуджували його.
Мало хто пам’ятає, але за два тижні після трагедії в ефірі російського "Первого канала" виступив Сергій Доренко. Той самий, що зараз в ефірі радіостанції "Говорит Москва" розповідає про злочини "української хунти".
Тоді він у своїй авторській передачі звинуватив владу в тому, що вона приховує правду про трагедію. І назвав головним її винуватцем особисто Путіна.
Через два дні Доренка звільнили. Той урок, він, схоже, запам’ятав, бо зараз його думки відрізняються від курсу партії лише в незначних деталях.
Історія з "Курськом" – гарний приклад того, який ефект на мізки росіян має пропаганда. Настирливі розповіді про те, який Путін молодець і ніколи не помиляється призвели до того, що значна кількість мешканців РФ змінила свою думку щодо дій влади під час трагедії. За даними "Левада-центру" кількість тих, хто вважає, що влада діяла правильно і зробила все можливе, зросла майже на 20%.
Завжди винні американці
Результати офіційного розслідування говорять, що причиною трагедії став вибух торпеди через витікання палива.
Але, як і будь-яка масштабна катастрофа, загибель "Курська" має кілька конспірологічних версій.
Російські патріоти стверджують, що підводний човен потопила американська субмарина, яка спостерігала за навчаннями.
Цю версію зробив центральною у своєму фільмі французький режисер Жан-Мішель Карре "Курськ. Підводний човен у каламутній воді". Він стверджує, що Путін і Клінтон домовились приховати правду про трагедію, щоб уникнути масштабного протистояння двох країн, яке могло призвести до війни.
Ця версія має ще кілька варіацій на тему того, як і нащо американці затопили атомну субмарину. Наприклад, деякі російські журналісти всерйоз вважають, що таким чином російським підводникам помстилися за таємний похід "Курська" в Середземне море, де кораблі НАТО проводили операцію проти Сербії.
Серед критиків Путіна побутує інша версія. На їхню думку, правда полягала в тому, що атомна "гроза морів" мала недоліки в конструкції. Але яка армія погодилася б публічно визнати, що їхня потужна зброя насправді ненадійна і може сама себе знищити?
Вшанування "Ласковым маем"
Весь інтернет гуде про те, що у Севастополі окупаційна влада вирішила відзначити п’ятнадцяті роковини загибелі "Курська" концертом групи "Ласковый май". Судячи з останньої інформації, він таки відбудеться.
Навряд чи місцевий царьок Міняйло захотів спеціально наплювати на пам’ять про загиблих. Просто на 15 серпня на площі Нахімова хочуть провести акцію протесту проти політики губернатора. Тож дивним чином саме там і саме в цей день запланували концерт. Це така традиційна схема: на місці запланованої акції проти влади раптом починають проводитись ремонтні роботи, облаштовуватись сцени для концертів. У Києві це закінчилось Майданом. У Севастополі скінчиться "Ласковым маем".
Окупаційна влада Криму показала, що є гідним продовжувачем традицій президента, який увійшов в історію фразою "Она утонула".