Збираючись на війну, Михайло Гулак взяв рибальські сітки, спецодяг і два види черв'яків. Дружина повірила. Уже потім, додзвонившись йому на фронт, сказала: "Нічого собі у тебе рибалка!".
Лишивши у Києві успішний юридичний бізнес, Михайло майже рік провів на фронті. Працював фельдшером поруч із хірургом Миколою Леньком, провів 27 операцій. Має три вогнепальних поранення і чотири контузії. Права рука працює лише частково, ногу віднімає. Рік тому Михайло чудом вижив у Іловайському котлі і сьогодні має що розповісти українцям.
Виставка "Родинна пам'ять про війну" у Національному музеї історії України у Другій світовій війні поповнилася 25 серпня артефактами з боїв під Іловайськом. Це осколки, снаряди й кулі, вилучені із тіл поранених, аптечки, бронежилет, мундури. Експонати передали фельдшер Михайло Гулак та фотограф Максим Дондюк, який надсилав музею фотографії навіть із оточення під Іловайськом.
"Іловайська трагедія закрита широкому загалу. Люди, які були там, зробили все можливе і вийшли з Іловайська, вони зовсім інше говорять, ніж ті, хто має ордени й медалі", - каже директор музею Іван Ковальчук.
"Я хотів би, щоб українці, які сюди прийдуть, зрозуміли, що завжди, у кожній події є дві сторони. Дуже важливо розібратися", - додає він і припускає, що для війни на cході України може знадобитися окремий музей.
Із шести гранат вибухає одна
"В Іловайську насправді народилася армія. Саме там. Тому що той, хто не був у такому котлі, не може зрозуміти, наскільки приреченою може бути людина. Як дуже хочеться жити", - дуже просто пояснює Гулак.
Розповідає, як 300 чоловік із "добре знаного батальйону" відійшли з позицій і не прикрили; 54 міліціонери із батальйону "Миротворець" відмовилися виконувати обов'язки.
Показує аптечки, які тепер стануть експонатами, і пояснює: вони стали порожніми дуже швидко, бо штурм розраховували провести за одну добу. Медичні сумки мали полоски, що відображають світло. "Уявляєте собі медика на війні, який на кілька кілометрів світиться?"
"Із шести гранат одна вибухнула. Це з'ясували, коли противник підійшов на відстань пістолетного вистрілу. З 10 гранатометів працюють 2. Це знають усі. Коли в оточенні ви хочете зробити прорив, вам немає чим його зробити", - констатує Михайло.
Пораненим не було чого їсти і пити, тому у багатьох після Іловайська – діабет. Через нервове напруження хлопці отримали інфаркти і інсульти. Сотні бійців тепер приходять до Михайла, який за професією адвокат, за порадою. Після кількох поранень і контузій фельдшер і сам досі не отримав статусу учасника АТО: "Бігаємо кабінетами, міжвідомча комісія перекидає на відомчу і так по колу. Хоча моя участь у боях задокументована на відео". Його бойові побратими отримали від держави лише грамоти. Хто ті люди, що отримують державні нагороди "за мужність у боях", Гулак не знає.
Хто відповість за Іловайськ
У пафосній і урочистій промові до Дня Незалежності Петро Порошенко згадав про Іловайськ. "День Незалежності майже збігається з роковинами жахливої трагедії під Іловайськом, яка стала наслідком прямого вторгнення підрозділів російської армії на територію України. Минув рік, але ця глибока рана не гоїться, біль – не минає", - сказав президент.
"Так, він правий, дійсно, це була мужність. Але ця мужність – не його заслуга", - категорично і безапеляційно говорить боєць. Рік по трагедії очевидець і учасник подій все ще має безліч запитань, на які немає відповіді, і стверджує: те, що на сьогодні стало відомо, – відсотків 20 інформації.
Яка була мета операції? Якщо завданням було перекрити державні кордони, то безглуздо було робити це силами добровольчих батальйонів.
Якщо люди ще до 24 серпня виходили на протести під Адміністрацію президента і кричали "Рятуйте!", чому нас не вивели раніше?
Коли стало відомо, що противник зайшов на територію України, чому його не було знищено?
Якщо вже пішли на безглузде рішення іти російським коридором, чому не "опрацювали зеленку" артилерією й авіацією? У засаді коридору сиділи російські солдати, було очевидно, що вони нападуть, незважаючи на те що у нас були російські полонені. Так чи так їхню присутність хотіли приховати.
"Президент точно знав про цю ситуацію. Йому рапортують кожні 15 хвилин. Навіщо повели людей на вірну смерть?! Порошенко про це мовчить. Йому потрібно бути більш уважним. Прийде інша влада, і йому доведеться відповідати за ці злочини. Зараз все добре, але почекаймо 2-3 роки", - впевнено каже боєць.
Читайте також: Іловайськ. Як віра в перемогу обернулась трагедією