live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

Іловайськ. Як віра в перемогу обернулась трагедією

Поразка під Іловайськом перетворила АТО на справжню війну з Росією

На початок серпня 2014 року сили АТО відбили у терористів 75% окупованої території Донбасу. Українські війська підійшли до Іловайська 12 серпня. Проведення операції було частиною плану з оточення Донецька і його блокування. Взяти місто в кільце планувалось через Іловайськ і Зугрес, щоб потім перерізати трасу Шахтарськ - Донецьк. При взятті Іловайська керівництво виходило з розвідданих штабу АТО про те, що в місті всього 30-80 сепаратистів з числа непідготовлених місцевих, які мають лише стрілецьке озброєння і нездатні організовано оборонятися.

19 серпня 2014 року в результаті важких боїв силам АТО вдалося захопити більшу частину Іловайська, терористи закріпились на околицях міста. Розпочинав операцію батальйон "Донбас" разом із "Дніпром-1". До них на підтримку прибули батальйони МВС "Миротворець", "Івано-Франківськ", "Херсон", рота "Світязь". Батальйони були озброєні переважно стрілецькою зброєю, що не дало можливості довести операцію до кінця.

"Ударні частини батальйону "Донбас", змітаючи блокпости терористів, увійшли в місто з декількох напрямів і до 19:00 взяли під контроль східну частину. Судячи з відчайдушного драпу з міста прихильників "русского мира", робити захоплення і рейди ми вже навчилися", - написав тоді у Facebook Семен Семенченко. Того ж дня комбат "Донбасу" отримав легке поранення і був вивезений з поля бою.

21 серпня в Іловайськ підходить підкріплення Нацгвардії, тривають бої за місто. Українські війська утримують його частину, але у них незахищений тил і мало резервів. Угрупування сил АТО на той момент складало близько 1000 чоловік.

Уздовж кордонів з Україною концентруються підрозділи російської армії, які закріплювались там протягом всього літа, забезпечивши розгром декількох бригад ЗСУ біля Ізвариного.

22 серпня з’являються перші повідомлення про те, що на підкріплення терористів Росія висунула регулярну армію.

Однак, офіцер оперативного командування "Північ" полковник Юрій Блішун повідомив, що перші безперечні дані про регулярні російські війська були отримані ще 7 серпня.

"У цей день був підбитий БТР. У ньому були знайдені апаратура супутникового зв'язку, яка використовується лише в російській армії, а також особисті речі і документи, що говорили про присутність російських військовослужбовців", - зазначив він.

Паралельно у Штабі АТО звітують про обстріли українських позицій з території РФ. Росіяни двічі обстріляли з реактивних систем залпового вогню "Ураган" опорний пункт сил АТО в селищі Кутейникове. В результаті чого загинуло 5 людей і була знищена вся військова техніка.

"Використовуючи висоту Савур-Могила, противник постійним артилерійським вогнем відрізав наші підрозділи від усіх видів постачання. Найнебезпечнішими були масові артилерійські обстріли з території Росії та прикордонної українській території, куди регулярно висувалися російські батареї", - йдеться у звіті тимчасової слідчої комісії (далі ТСК) Верховної Ради з Іловайської трагедії.

Далі події розвивалися таким чином: 23 серпня командир 5-го батальйону територіальної оборони "Прикарпаття" повідомив про відхід батальйону з міста. Командир у письмові формі відмовився виконувати завдання і більше на зв'язок не виходив.

Потім у своєму звіті військова прокуратура напише, що розгром сил АТО стався саме через боягузтво бійців батальйону "Прикарпаття", який залишив свої позиції під Амвросіївкою.

"Батальйон "Прикарпаття" скоїв злочин, ставши причиною масового ефекту доміно в зоні Іловайська. Батальйон із 326 військовослужбовців прибув до місця несення служби в травні. Служили-служили і ... залишили місце служби, оголили фланг і поїхали через всю Україну зі штатною зброєю на шкільних автобусах", - заявив головний військовий прокурор Анатолій Матіос.

Таким чином, 23 серпня керівництву АТО стало відомо про те, що зі складу угруповання сектора "Д" вибув батальйон "Прикарпаття" і, в результаті, чисельність угрупування склала не більше 700 осіб.

Наступного дня із того ж сектора "Д" в сектор "Б" вивели батальйонну тактичну групу 28-ї окремої механізованої бригади - чисельність українських сил під Іловайськом скоротилася ще більше.

Як повідомляє Генштаб, незабаром ситуація стає неконтрольованою - відхід українських підрозділів перетворився на втечу. При цьому зазначається, що через район Старобешеве - Кутейникове пройшло близько 1500 військових з артилерією і бронетехнікою, проте ніхто з них не затримався на рубежі й не намагався побудувати оборону.

Подальші невдачі Генштаб пояснює саме панікою серед бійців і "психологічною неготовністю виконувати поставлені завдання".

"Так виникли діри в зовнішньому кільці блокування. А перед самим вторгненням пішов з позицій в районі Кутейникове ще один батальйон, оголивши правий фланг українських військ. Не зустрічаючи опору, російські війська через Амвросіївку і Кутейникове просунулися до Іловайська", - пояснюється у звіті.

Еспресо.TV запитало у екс-голови зовнішньої розвідки СБУ Миколи Маломужа, чи можна вважати втечу бійців АТО причиною створення Іловайського котла.

"Втеча бійців з поля бою – це не першопричина утворення котла, це результати величезного прорахунку та сліпоти військового керівництва. Командири батальйонів справді частково винні у трагедії і мають нести відповідальність. Але треба розуміти, що вони, або були поставлені в такі умови, або просто не скоординовані військовими керівниками, які тепер хочуть повісити провину на тактичних командирів. Помилка була саме стратегічна - керівництво країни не хотіло помічати всі дані розвідки і попередження про загрозу котла", - вважає Маломуж.

24 серпня, в День Незалежності України, почався масований наступ бойовиків. У звіті ТСК повідомляється, що 100 одиниць російської техніки вже підійшли до українських позицій, в ЗМІ все частіше Іловайськ називають котлом.

"24 серпня надходить лиха звістка. Допоки ми в оточенні в Києві розпочався парад на День Незалежності. Це було найстрашніше свято в нашому житті. Окупанти перейшли кордон і захопили невеличке містечко Старобешеве та зімкнули кільце, як подарунок на наше державне свято", - розповідає у своєму документальному фільмі журналіст Еспресо.TV Єгор Воробйов, який разом з бійцями пережив жахи Іловайську та потрапив у полон бойовиків, де провів 39 днів.

В прес-центрі АТО в цей час звітують про відправку підкріплення і запевняють, що немає ніяких причини для хвилювань. Київ радіє святковому параду з військовою технікою, якої так не вистачає озброєним стрілецькою зброєю батальйонам.

"Треба було зняти людей, всі резерви військової техніки, озброєння і направити на схід, щоб упередити контратаки російської армії. Керівництво країни тоді сказало, що у нас в пріоритеті парад, а в АТО і так все йде за планом, оточення і контратак немає", – каже Маломуж.

Тим часом, на тлі жорстких боїв і втрат українські бійці демонструють мужність і відвагу. Так, увечері 24 серпня підрозділи 51-ї бригади взяли в полон перших 10 російських десантників з 331 полку ВДВ Росії, переданих потім у штаб АТО.

Мапа АТО 25.08.2014

У звіті Генштабу вказується, що в ніч на 25 серпня Росія ввела на територію України вісім батальйонно-тактичних груп чисельністю до 4000 чоловік.

"Чисельна перевага виявилася на стороні супротивника", - визнали тоді в Генштабі. Відбулося оточення під Іловайськом, а також з'явилася можливість взяти в кільце Маріуполь.

Згідно з даними, оприлюдненими у звіті ТСК, практично щодня керівництво АТО і Генштабу отримувало донесення від командування сектора "Д" про фактичний стан справ. Але відповіддю були лише звинувачення в панікерстві. І війська продовжували нести втрати.

Варто зазначити, що висновки ТСК деякі експерти вже визнали політичними. Дійсно, звіт є досить критичним. Зокрема, повідомляється, що доповідь екс-командувача військами сектора "Д" генерал-лейтенанта Петра Литвина в штаб АТО про виявлення колон російської броньованої техніки 23 серпня було розцінено як паніка.

"Це все херня. Ми це вже проходили. Тримайтеся!" - лаконічно відповів начальник штабу АТО генерал-лейтенант Назаров. А пропозиції про відведення військ з метою запобігання блокування та оточення так і не були затверджені. Подібна відповідь: "Ідіть на х ..! Боягузи!" була і на повідомлення полковника Ромигайла від 24 серпня про колону бронетехніки російської армії чисельністю понад 100 одиниць", - йдеться у звіті.

Із зони Іловайська протягом 24 і 25 серпня на Старобешеве і 27 серпня в напрямку Волновахи ще вдавалося вивозити поранених. Таке нещільне оточення, яке дозволяло вивести угруповання з котла, зберігалася, як мінімум, до ранку 27 серпня.

У період з 25 по 27 серпня командувач сектору "Д" Руслан Хомчак неодноразово звертався до штабу АТО.

Необхідно було або істотно посилювати угруповання, розривати кільце оточення і остаточно займати Іловайськ, або терміново виходити з котла.

26 серпня був знайдений ще один беззаперечний доказ участі російської армії в оточенні Іловайська - захоплений трофейних танк Т-72Б3, який знаходиться виключно на озброєнні Росії. Цей танк вдалося зняти на відео Єгору Воробйову.

"Це новітній російський танк з пакувальним листом і з печаткою РФ. Він зовсім новенький, на спідометрі лише 750 км. В ньому російська форма, аптечка, в середині найновіше російське обладнання", - розповідає журналіст.

27 серпня всі терористичні ЗМІ вже вихваляються, що повністю взяли Іловайськ під контроль.

В цей час командир батальйону "Донбас" Семен Семенченко влаштовує мітинги під Адміністрацією президента. Він каже, що якщо найближчим часом підмога не прийде, то "в Іловайську буде братська могила".

Він звертається до керівництва АТО з вимогою створити коридор для вивозу тяжкопоранених, але ці звернення нібито ніким не почуті і саботуються як військовим командуванням, так і керівництвом держави.

У цей час українські сили за межами Іловайська також піддаються атакам з декількох напрямів, удари з боку РФ тривають.

28 числа з’являється інформація про переговори російських і українських воєначальників про можливість створення коридору для виходу із оточення.

"Домовленості на рівні полковник-полковник, коли мова йде про виведення близько 1000 людей із технікою та зброєю – це дуже слабко", - коментує ці перемовини голова тимчасової слідчої комісії при ВР Андрій Сенченко.

За його словами, в ході розслідування стало достеменно відомо, що "на ранок 29 серпня ані Генштаб України з Генштабом РФ, ані Міноборони України з Міноборони РФ ніяких ефективних переговорів не вів".

Розслідуванням було встановлено, що на ранок 29 серпня - тобто на момент початку прориву з оточення українського угруповання - не було контакту і між Муженком і його російським колегою Герасимовим.

В цей же час президент Росії Володимир Путін, незважаючи на заяви про непричетність до війни, закликає бойовиків відкрити коридор для виходу українських військ.

На рівні командувачів з’являється домовленість про те, що 29 серпня вранці дві організовані колони з технікою та зброєю мають вийти з оточення. Через деякий час умови змінюються і згідно з новими вимогами росіян українські бійці мали вийти вже без зброї та техніки однією колоною.

Дізнавшись про нові умови, генерал Хомчак вирішує, що гарантії з боку російської армії недостатні і дає наказ колонам виходити зі зброєю по першому маршруту. Умови виходу обговорюються досить довго, і час виходу колон переноситься з 6-ї на 9-ту годину ранку. Як виявилося згодом, час затягувався росіянами навмисно, щоб мати можливість окопатися за маршрутами прямування колон.

"Сонячного ранку 29 серпня в гарному настрої і мріями про дім ми збираємось в колонну переважно з маршруток та бусиків. Нам відводять місце у броньованому мікроавтобусі. Формується похідний стрій і ми рушаємо рівно о 9.00", - розповідає журналіст Воробйов.

Перше кільце оточення, там, де російська важка техніка ще не встигла ґрунтовно окопатися, сили АТО пройшли досить спокійно. За свідченням бійців деякі росіяни навіть вітали українську техніку та привітно махали руками. Коли ж колони досягли другого кільця оборони, їх накрили з усіх видів важкого озброєння.

"Я бачив своїми очима, як ми їдемо і на полі стоїть техніка, дуже серйозна техніка, це і міномети, і гармати, які просто нас розстрілювали, як у тирі. Тобто, це не була війна, це не був бій. Це був просто розстріл в тирі. Не було жодного шансу вибратися звідти живими в тому ж складі", - згадує журналіст "Дорожнього контролю" Ростислав Шапошников.

Загиблі

14 вересня під час прес-конференції тодішній міністр оборони Гелетей заявив, що під Іловайськом загинули 108 бійців ВСУ і понад 300 російських військових, про кількість загиблих добровольців він не повідомив.

"Нам відповіли, що в зоні "Д" загинуло 108 чоловік. Гелетей ходив-розповідав, що це - всі загиблі, але це брехня. Люди гинули при наступі на Іловайськ, в Іловайську, в зоні "Д", при деблокуванні та при виході. Загальне число загиблих і померлих від ран - це близько тисячі осіб", - сказав голова ТСК Андрій Сенченко.

Семен Семенченко також озвучив свою цифру втрат під Іловайськ - понад 1000 осіб. Командир "Азова" Андрій Білецький оцінює кількість загиблих у Іловайській битві так само.

5 серпня 2015 року військова прокуратура оприлюднила вже остаточну цифру - 366 загиблих і 429 поранених, 128 людей потрапили в полон, 158 людей вважаються зниклими безвісти. Повний список прізвищ загиблих солдат можна побачити тут. Незважаючи на те, що з моменту трагедії вже пройшов майже рік, багато загиблих так і залишилась невпізнаними.

Проведення операції в Іловайську розглядалося як черговий етап АТО, коли українським бійцям будуть протистояти непідготовлені, дезорганізовані бойовики з числа місцевих. Вважалося, що вони погано озброєні та не достатньо мотивовані, тому операція з оточення Донецька буде виконана малою кров’ю.

Це виглядало досить логічно, навіть реалістично. Єдине, що не було враховане - можливість прямого військового вторгнення Росії. Коли це трапилося, стало зрозуміло, що до боїв з армією РФ наші бійці були не готові.

У висновку слідчої комісії ВР наголошується, що багато питань так і залишилось відкритими.

"Чому розгром основних сил незаконних формувань був доручений добровольчим батальйонам, які покликані виконувати міліційні функції у другому ешелоні і мають відповідне цим функціям озброєння? Хто конкретно і чому стверджував таке рішення?

Належить встановити, чому при плануванні операції з узяття великого транспортного вузла, що має стратегічне значення, не викликала сумніву інформація про незначні сили противника, чому не була проведена дорозвідка ситуації в місті, і чому не була врахована можливість посилення угруповання терористів з використанням залізниці?"

Причиною втрат під Іловайськом, на думку Сенченка, є дезорганізація управління і прагнення до демонстративних перемог без аналізу ситуації: "І звичайно, помилкові кадрові рішення при призначенні як міністра оборони, так і начальника Генштабу".

"Головна версія Генштабу насьогодні - Росія нанесла неочікуваний удар, але це зрозуміло: вони ведуть війну. Це наше завдання захищати людей і опрацьовувати дані розвідки, щоб упередити удар, а сподіватись на те, що вони не підуть на підлість - це примітивно. Це - війна, на якій всі удари наносяться неочікувано. Це - абсурд, не можна в ситуацію жорстокої кризи в оборону країни набирати людей за ознаками відданості, "кумівства" чи за ознаками політичної квоти. Це неминуче призводить до трагедій", -  резюмує Маломуж.

Нищівна поразка під Іловайськом стала чорним епізодом невизнаної війни на Сході. Рік, який минув з тих трагічних подій, залишив більше запитань ніж відповідей. Ця операція стала переломною і наочно показала, що Україні доведеться воюватиме не з розрізненими бандами терористів, а з регулярною російською армією.

Мапа АТО на 01.09.2014

Читайте також: "Іловайськ". Уривки з майбутньої книги

 

новини партнерів

22 листопада, 2019 п'ятниця

21 листопада, 2019 четвер

21 листопада, 2019 четвер

Відео

Введіть слово, щоб почати