Сама ідея домінування на просторі між Балтикою та Чорним морем для офіційної Варшави новою не є, вона поставала ще у міжвоєнний період. Інша справа – наскільки ефективно ця амбітна концепція може бути реалізована в сучасних умовах, чи зможе бути нове вино національних інтересів налито до старих геополітичних міхів.
Партія "Право та справедливість" нині повністю контролює владу у Польщі, і це може спричинити у її лідерів запаморочення від успіхів. "ПіС" має намір, з одного боку, підвищити добробут поляків, використавши результати економічного зростання останніх років, з іншого – продемонструвати Європі самостійну зовнішню політику, довівши, що курс "Громадянської платформи" на постійний діалог з Берліном більше не є стратегічним вибором польської зовнішньої політики. І прагнення створити Балтійсько-Чорноморський союз, озвучене Анджеєм Дудою після вступу на президентську посаду, є вагомим підтвердженням цих планів.
Варшава намагається конкурувати з Берліном та Парижем за право впливати на європейську зовнішню політику. Щоправда, реалізація її "міжморських" амбіцій в сучасних реаліях виглядає проблематичною. Річ у тому, що країни Центральної та Східної Європи мають різне бачення перспектив власного розвитку та різних зовнішньополітичних патронів. Тому далеко не очевидним є їхнє прагнення підтримати Польщу у прагненні посилити свій вплив на континенті. Звісно, адміністрації Дуди було б вигідно заручитися підтримкою Сполучених Штатів, проте зараз такий сценарій виглядає не надто реалістичним. Та й всередині Вишеградської четвірки забагато розбіжностей, а без консолідації центральноєвропейського квартету говорити про реалізацію більш масштабних планів не випадає.
Дозволю припустити, що коріння проблем – у обмеженості ініціативи Анджея Дуди країнами, які входять до складу ЄС. Тим часом Україна, Білорусь, Молдова, Грузія не отримали пропозицій щодо співпраці на Балтійсько-Чорноморській дузі, хоча ці пострадянські республіки спроможні бути не лише реципієнтами допомоги, але і контрибуторами досвіду у чутливих для Міжмор’я питаннях. Зокрема – у питанні протистояння з Росією, яка, з огляду на розвиток подій на Близькому Сході, ставатиме все більш агресивною.
Польща має непогані шанси посилити власні позиції у європейській політичній лізі, але їй доведеться для цього враховувати реалії гібридної війни, яка триває у Європі. На «кривавих землях» - важливій частині Міжмор’я – багато чутливих тем, які можуть послабити демократичний розвиток цієї частини Старого Світу. І Варшаві потрібно буде продемонструвати відповідну якість зовнішньої політики. Під час запланованого на 15 грудня візиту до Києва Анджей Дуда матиме нагоду засвідчити її наявність під час переговорів з Петром Порошенком.