Сенсація від Шабранського
Минулими вихідними про себе примусив говорити ще один український боксер. В’ячеслав Шабранський, який виступає у напівважкій вазі (до 79,4 кг), переміг надзвичайно небезпечного кубинця Юнієскі Гонсалеса.
У десятираундовому бою проти суперника, який мав за плечима поєдинок проти екс-чемпіона світу канадця Жана Паскаля та, на думку фахівців, виглядав у тому протистоянні не гірше іменитого опонента, українець був надзвичайно переконливий. Свою 15-ту перемогу на професійному рингу Шабранський здобув за очками. Лише на картці одного рефері було зафіксовано нічию – 95:95, зате двоє інших суддів віддали перевагу нашому боксеру – 98:92, 97:93.
Деякі експерти стверджують, що українець вже сьогодні готовий битися на найвищому рівні та є реальним претендентом на титули у своїй ваговій категорії. Це сприймається з неабияким подивом, адже Шабранського, як слід, не знають навіть на Батьківщині, бо він з 2012 року творить свою кар’єру у США, а на любительському рівні не досягав особливих успіхів.
Відкриття Америки
Втім, за океаном наш боксер швидко зробив собі ім'я, яке дозволяє йому вже кілька років брати участь у великих боксерських шоу. Наприклад, у листопаді 2014 року Шабранський вийшов на ринг на "розігріві" у справжніх "зірок" своєї ваги – росіянина Сергія Ковальова та легендарного американця Бернарда Хопкінса, нокаутувавши свого опонента пуерториканця Еміля Гонсалеса у другому раунді.
А у січні цього року українець боксував в андеркарті бою за титул чемпіона світу у надважкій вазі за версією Всесвітньої боксерської ради (WBC) між канадцем Бермейном Стіверном та американцем Деонтеєм Уайлдером.
Шабранський володіє чудовими антропометричними даними. Він має зріст 192 см та розмах рук 191 см, що дає йому перевагу над більшістю опонентів не лише у напівважкій категорії. Так, у згадуваному січневому поєдинку він теж показав себе з найкращого боку та переміг технічним нокаутом міцного американця Гаррета Вільямса, який мав досвід виступів навіть у надважкій ваговій категорії.
Стосовно загальної уваги телевізійників та експертів боксу не став виключенням і суботній бій українця, який бився у рамках великого шоу у каліфорнійському місті Верона на розігріві у тимчасового чемпіона світу у надважкій вазі за версією Всесвітньої боксерської асоціації (WBA) кубинця Луїса Ортіса та американця Брайанта Дженнінгса, який цієї весни зміг створити суттєві проблеми Володимиру Кличку. Все це свідчить про неабиякий авторитет В’ячеслава Шабранського, на якого вже йдуть вимогливі американські глядачі.
Перші ластівки
Цікаво, що Шабранський став далеко не першим українським боксером без вражаючого аматорського "бекграунду", який гучно заявив про себе у США. Ще більших висот вдалося досягнути Віктору Постолу, який у жовтні став чемпіоном світу у суперлегкій вазі (63,5 кг) за версію WBC, нокаутувавши у поєдинку за вакантний титул чемпіона світу аргентинця Лукаса Матіссе.
Вражаючий шлях у "Мецці боксу" здолав й інший українець – Іван Редкач, який боксує у легкій вазі (до 61,25 кг). У червні він отримав право змагатися за титул офіційного претендента на чемпіонський титул WBC з чорногорцем Деяном Златічанином, але, на жаль, поступився нокаутом у четвертому раунді, зазнавши першої поразки у професійній кар’єрі. Втім українець вже встиг успішно повернутися на ринг та достроково переміг у жовтні мексиканця Еріка Мартінеса.
Дещо відрізняється спортивна доля в інших українських боксерів, які зараз виступають у США. Середньоваговик (до 72,6 кг) Євген Хитров та Олександр Гвоздик, який, як і Шабранський, виступає у напівважкій вазі, брали медалі любительських чемпіонатів світу та Олімпійських ігор. Ще один представник середньої ваги Сергій Дерев'янченко зробив собі ім'я у напівпрофесійній Всесвітній серії боксу, де він виступав за казахстанський клуб "Астана Арланс".
Підводні камені
Ще один медаліст Олімпіади – важковаговик В’ячеслав Глазков - здобув право на поєдинок за вакантний титул чемпіона світу за версією Міжнародної боксерської федерації (IBF) після того, як від зустрічі з ним відмовився британець Тайсон Ф'юрі, який надав перевагу реваншу з Володимиром Кличком. Але Україна незабаром може втратити цього боксера з Луганська, оскільки він після тривалої співпраці з російськими промоутерами оголосив про намір прийняти громадянство Росії.
За особливим сценарієм складається професійна кар'єра у США дворазового олімпійського чемпіона Василя Ломаченка, який став чемпіоном світу у напівлегкій вазі (до 57,2 кг) серед профі уже в своєму третьому бою на професійному рингу. Українцеві, якого вважають одним з найталановитіших боксерів сучасності, не знадобилося нікому нічого доводити і його одразу вивели на чемпіонські бої.
Але й у "СуперВасі" виникли на американському поприщі певні проблеми – він зіткнувся з підкилимними промоутерськими війнами та небажанням провідних боксерів його ваги боксувати з ним, через що два минулі поєдинки українець був вимушений провести проти суперників, які неспівставні з ним за класом – пуерторіканцем Гамальєром Родрігесом та мексиканцем Ромуло Коасічею.
Інший шлях
Ще один представник "золотого" покоління українського боксу – Олександр Усик – вибрав інший шлях та уклав контракт з компанією братів Кличків K2 Promotions, яка більшість боїв важковаговика організувала в Україні, де боксер набув надзвичайної популярності. Хоча Усик й стрімко злетів на перше місце у рейтингу Всесвітньої боксерської організації (WBO), а наступного року має провести чемпіонський бій, критики дорікають йому низьким рівнем конкурентів. В українців, які піднімаються до титулів з самих низів на американському рівні, він набагато вищий.
Приклад В'ячеслава Шабранського, Віктора Постола та Івана Редкача доводить, що США країна великих можливостей для боксерів, у яких в Україні, швидше за все, не було б шансів стати успішними.
Але добитися визнання у США, укласти там контракти з впливовими телекомпаніями та здобути прихильність тамтешніх прискіпливих глядачів – дорогого варте. Згадайте хоча б Володимира Кличка, який попри понад десятирічне домінування у надважкій вазі так і не зміг підкорити американських фанів.
Відео: Youtube