Сполучені Штати заявили доволі відверто, якщо Росія буде виконувати Мінські домовленості, то санкції будуть скасовані, як Ви це можете потрактувати?
Треба щиро сказати, що не санкції, впроваджені США та Європейським Союзом, добивають російську економіку, але ціна на нафту. І в ситуації, коли Іран виходить з-під санкцій і починає торгувати своєю нафтою, можливо, за ціною у 16 доларів за барель, це, кажучи щиро, стане значно більшою "санкцією" для Владіміра Путіна. Складається враження, що американці одночасно грають дві партії на фортепіано: одна партія – це декларації стосовно Мінська, підтримки Берліна і європейських санкцій, а з другого боку – було скасовано санкції стосовно Ірану, ціна нафти йде донизу. Американці ведуть такий собі різновид гри у доброго і злого поліцейського.
Ну, а чим це може закінчитись для Росії? Тотальною поразкою, революцією?
Кожен з цих варіантів є можливий, але революція також би означала і розпад Росії. Маємо собі чесно і відверто сказати, що значна частина російського суспільства не є етнічними росіянами. Значна частина населення – це мусульмани, у першу чергу сунніти, з якими Путін у даний момент бореться в Сирії. І певно серед них також дозріває думка, що вони не конче хочуть перебувати з Путіним в одній державі. Це процес, що розтягнеться у часі, але настане якийсь швидкий вибух невдоволення і в якомусь сенсі відбудеться повторення Лютневої Революції в Росії, коли скинули царський режим. Західний світ має до цього підготуватись, він має вже зараз розписати сценарії подальших дій, як слід діяти у випадку розпаду Росії.
Найсерйознішим питанням є ядерна зброя, чи не так?!
Маю надію, що такий сценарій вже готується. І точно це не один сценарій. З ядерною зброєю можна радити за допомогою грошей, її можна нейтралізовувати за допомогою ефективної електронної блокади тих систем, що запускають ракети, чи завдяки спробам, якщо казати відверто, корумпування політичної еліти до того ступеню, щоб вона були схильна віддати за гроші контроль над цією зброєю.
На жаль, про це мало говорять, але розуміємо, що Путін вже подібний на загнаного в кут щура, готового на все. Як на мене, не буде якогось натискання на ядерну кнопку, але буде серйозна розмова в якомусь затишному ресторанчику поміж представником Хезболли і представником російських спецслужб чи військової розвідки. Потім хтось з Кремля задзвонить до пана Байдена зі словами: "слухай, маємо таку інформацію, що хтось веде ядерні переговори з Хезболлою".
Вочевидь таке можливе. Ослаблений Путін є ще більш небезпечним для світу, вже пару разів, власне з вуст Путіна лунала фраза, що Росія взмозі застосувати ядерну зброю. І пролунало це в контексті Криму. Не виключено, що незабаром в Криму ця зброя віднайдеться, або ж вона вже там є. Лунали слова про Калінінград, котрий межує з Польщею, що мовляв, ця зброя може і туди потрапити. Не думаю, що Путін би наважився на використання балістичних ракет, - стратегічної ядерної зброї, і, наприклад, атакувати якісь цілі в Європейському Союзі, стаючи парією для всього світу. Аби втнути щось подібне, він занадто боязливий. Але може бути використання тактичної ядерної зброї. Це аналізувалось у різних сценаріях експертних середовищ, що займаються питаннями безпеки. Чи це би стосувалось країн Балтії, чи це би було...
На Близькому Сході
На Близькому Сході за допомогою власне ще старих контактів ФСБ з іракськими офіцерами, які зараз служать "Ісламській державі".
Ну, а яка би в цьому могла би бути роль Асада? Розуміємо, що Путін, подав сигнал, що, мовляв, Асада викидаємо з цієї комбінації.
Те, що Путін подав такий сигнал не означає, що він буде це реалізовувати. Він, без сумніву, зацікавлений в утриманні контролю над якимсь плацдармом у Сирії. Це дає йому відчуття, що він є глобальним гравцем. Ситуація на сході України перестала мати глобальний характер для Євросоюзу і перейшла, на жаль, на рівень маргінальних справ. ЄС займається вирішенням багатьох проблем, спровокованих "Ісламською державою", війною в Сирії і проблемами мігрантів в ЄС, які спровокувала, до певної міри, політика пані канцлер Меркель.
Але з іншого боку, маємо справу вбивства Литвиненка і маємо досить гострі закиди з боку британського суду.
Думаю, що це дуже серйозно. Прем’єр Камерон заявив, що існують дуже вірогідні припущення, що саме президент Путін вирішив долю Олександра Литивненка, вже було звинувачення Великої Британії у всіх можливих спробах паплюження доброго імені Російської Федерації. Але найголовніше, це слід розглядати у ширшому контексті – Велика Британія будує свою позицію в Євросоюзі дещо в інший спосіб ніж дотепер. Вона зараз погрожує референдумом, і якщо ЄС не схоче реформуватись, згідно з британською концепцією, то, в такому разі, Британія готова вийти з Євросоюзу. Водночас Велика Британія прагне довести, що є впливовим гравцем. Нещодавно відбулась зустріч британських і польських дипломатів, де були ухвалені засади щільної співпраці напередодні саміту НАТО у Варшаві. І виразно пролунали сигнали з Лондону, що Велика Британія буде підтримувати не лише польську позицію, але й балтійську, румунську, болгарську, можливо й позицію вишеградських країн у питанні про постійну присутність військ НАТО на сході Європейського Союзу.