Головною інтригою першої в цьому році сесії Ради є голосування за зміни до Конституції в частині децентралізації з пунктом, де вказується, що місцеве самоврядування в "ДНР" і "ЛНР" визначатиме окремий закон.
31 серпня 2015 року зміни до Конституції голосувались в першому читанні. Це призвело до скандалу, смерті нацгвардійців, розколу коаліції та виходу з неї фракції "Радикальної партії". Тепер цей закон має бути проголосований у другому читанні і прийнятий конституційною більшістю - 300 голосами депутатів.
Чого хочуть терористи від України
Вчора представники "ДНР" висунули власні, так звані "компромісні", умови реформи Конституції України. У цих ініціативах вони називають себе частиною України (примітно, що і Крим також), вимагають права самостійно формувати народну поліцію, службу безпеки, суди, прокуратуру, прикордонні війська "без узгодження з київською владою". Ці вимоги сепаратистами висували і раніше.
Але тепер "ДНР/ЛНР" хочуть, щоб звільнили всіх місцевих бійців та навіть диверсантів, заарештованих в Одесі, Харкові, Києві та інших містах.
Також "ДНР" бажає, щоб "регіон Донбас" здобув широку економічну (право торгувати з Росією), політичну (право обирати свій парламент, уряд і президента) та культурну (захист російської мови) автономію.
Крім того, представник України в Тристоронній групі Роман Безсмертний повідомив про бажання "ДНР" на конституційному рівні закріпити квоту "ДНР" у Верховній Раді, мати право узгодження всіх прийнятих законів і право вето на рішення у зовнішній політиці. При цьому питання допуску українських партій до виборів в "ДНР" і "ЛНР" "є дуже і дуже складним".
Нові "ідеї" терористів Україною прийняті не були.
Чого хоче Росія від України
У Росії традиційно своє бачення черговості виконання пунктів Мінських домовленостей. Москва хоче спочатку ухвалення змін до Конституції, амністії і проведення виборів у сепаратистських регіонах, а тільки потім вони будуть згодні вивести свої війська і озброєння, повернути контроль над кордоном.
Також Росія наполягає, що Донбас має законодавчо отримати особливий статус на постійній основі, та вимагає гарантій, що повноваження обраних на виборах на Донбасі за окремим законом осіб не будуть припинені в 2017 році.
Чого не отримають ні терористи, ні Росія
Українська сторона вимагає того ж, що і Росія, але з точністю до навпаки: виведення російських військ і озброєння, поновлення контролю над кордоном, відновлення української влади на території "ЛНР/ДНР". Тільки потім Верховна Рада проголосує поправки до Конституції з особливим статусом Донбасу та закон про вибори на окупованих територіях.
Порошенко вже заявив, що знайшов 300 голосів для змін до Конституції, однак голосування можливе тільки після конкретних дій з боку Росії. За його словами, "ніхто не збирається знімати голосування", його місце – в першому півріччі 2016 року.
Арсеній Яценюк взагалі запропонував винести це питання на всенародний референдум. А тим часом в кулуарах Ради тривають запеклі баталії між депутатами, з питанням підтримувати чи ні, якщо зміни таки будуть поставлені на голосування.