Канада є давнім та послідовним другом України, що великою мірою пояснюється активністю потужної української діаспори. Росія ж не залишає спроб вплинути на Оттаву і розсварити її з Києвом.
Ці спроби активізувалися упродовж останніх двох з половиною місяців - відтоді, як у Канаді уряд змінився з консервативного на ліберальний. Варто згадати лише слова Сергія Лаврова про те, що попередній уряд "взяв курс на сліпе слідування вимогам оскаженілих представників української діаспори".
Трохи згодом російські кремлівські ЗМІ взялися розкручувати тему "Канада змінює антиросійський курс". Відправною точкою стали слова міністра закордонних справ Канади Стефана Діона про те, що варто розмовляти з Росією, відмовившись від політики ізоляції, яку сповідував уряд консерваторів. Що цікаво, тему нібито "різкої зміни зовнішньополітичного курсу Канади" розкрутили напередодні візиту міністра в Україну.
Нещодавно в Україні побував голова МЗС Канади Стефан Діон. Напередодні візиту його коментарі щодо необхідності розмовляти з Росією, викликали суперечливу реакцію ЗМІ. Що насправді відбулося?
Це був один з перших закордонних візитів міністра закордонних справ. Те, що для цього обрали Україну, було не тільки символічно - ми хотіли чітко показати нашу підтримку української держави за надзвичайних обставин російської військової агресії та анексії Криму.
Візит дав можливість не лише сказати це публічно, а й підкреслити, що позиція канадського уряду не змінилися і не зміниться, поки Росія продовжує агресію проти України.
Також візит був важливий тому, що український уряд мав відчути цю підтримку від нашого нового уряду і від самого міністра напряму.
Я брав участь у поїздці особисто як радник міністра Діона. Щодо міжнародних справ я спілкуюся з ним давно, ще з 2006 року.
Тоді поясніть, будь-ласка, що означають слова голови МЗС про необхідність говорити з Росією?
Наша політика є така, що ми намагаємося зі всіма розмовляти. Але розмовляти - то не означає, що ми не будемо чітко казати правду російській стороні.
Немає так званого quid pro quo (лат. "послуга за послугу". - Ред.): ви йдете нам на поступки в Арктиці, а ми вам йдемо на поступки в Україні. Ні, такого немає. Це окремі теми, і ми ставимося до цього окремо: чи то ситуація в Сирії, чи то Арктика, чи Україна.
Чи виправдала себе політика ізоляції, яку провадив попередній уряд Канади?
Росія продовжує свою агресію на Донбасі, анексію Криму. Росія в інших частинах світу, наприклад, в Сирії, збільшує свої військові операції. Думаю, що Путін не звертає увагу чи хтось з ним говорить, чи ні. Він має свою візію і шукає способи її реалізувати.
У таких випадках дуже корисно, аби дипломати не були під дією ілюзій, коли під час зустрічей говорять про одне, а потім бачимо, що Росія робить на практиці зовсім інше.
Чи може Росія помститися та почати, наприклад, утискати інтереси Канади в Арктиці?
Ми знаємо, що в Росії був збудований спеціальний підводний апарат та зроблено спеціальний прапор, який встановили на дні океану біля Північного полюсу (йдеться про експедицію 2007 року, яка мала на меті зібрати докази приналежності спірних ділянок арктичного шельфу Росії. - Ред.). Багато хто з цього сміявся. Але ми тоді пояснювали: слухайте, вони серйозно це трактують.
Думаю, ніхто в світі не знає, які думки та реакції відбуваються в пана Путіна в голові. Ніхто не може наперед сказати, які в нього наміри. Але ми знаємо, що його дії підривають міжнародну систему, вибудувану після Другої світової війни. Путін знищив цю правову систему вибудувану на угодах.
Чи були інші акції, окрім російського прапору?
Ми знаємо, що вони будують великі військові бази і вкладають в це великі ресурси. Ми знаємо, що Путін зважає на військову силу, а не на міжнародні угоди. І це чітко видно в останні роки. Ми в дуже складній ситуації через нього. І не час зменшувати санкції або міняти наше ставлення до жертв російської агресії.
ЄС прив’язав зняття санкцій до виконання Мінських угод. За яких умов можуть бути зняті канадські санкції?
Міністр закордонних справ Стефан Діон сказав: "Ми будемо продовжувати наші санкції, ми будемо продовжувати підтримку української сторони доти, доки Росія продовжуватиме свою агресію на Донбасі та продовжуватиметься окупація української території в Криму".
Зараз нема примирення на фронті. А перші пункти Мінської угоди були про примирення. Потім йшлося про повернення полонених до кінця 2015. Росія не виконала ці пункти, Україна ж робила все можливе. Як можна говорити, що санкції можная зняти, в такій ситуації?
Чи плануються якісь нові заходи допомоги Україні з боку Канади як у військовій, так і в інших сферах?
Ми розуміємо, що ситуація змінюється і, відповідно, треба змінювати тактику допомоги. Чинні угоди працюють, а ми переглядаємо, чи є більш ефективні способи того, як ми можемо допомогти Україні. Нові угоди є попередніми та ще не узгоджені, тому я про це не можу говорити.
Чи ускладнює стосунки України та Канади проблема корупції?
Ми будемо допомагати Україні, але є серйозна проблема. Йдуть дві війни: зовнішня - проти російської агресії і внутрішня - проти корупції.
Ми розуміємо, що існує так звана олігархічна система і в Росії, і в Україні. Але є додатковий елемент корупції, який полягає в тому, що в урядових і військових структурах є люди, які працюють не для України, а на ФСБ чи на ГРУ. І це - зовсім інша корупція. Ми того свідомі і розуміємо, що з цим країна мусить боротися, і ми будемо в цьому допомагати.
Як би ви оцінили потужність "українського лобі" в канадському парламенті, уряді?
Українських канадців десь 1,2 млн – це важливий фактор, і кожен з тим рахується. Але справа не в цьому, важливо пам’ятати, що Україна - це одне з найбільш складних геополітичних питань, які маємо в XXI столітті.
У багатьох державах світу люди в уряді наївні щодо Кремля, не поінформовані щодо плину подій в Україні за останні два роки. Але в канадському уряді є розуміння і знання ситуації. І це відбувається великою мірою завдяки ресурсу української громади, українських канадців. Можуть бути виключення, але тут в уряді люди набагато більше поінформовані.
В уряді та парламенті ми маємо загалом десять українських канадців включно зі мною. Ми розуміємо ситуацію, знаємо історію, знаємо політичну культуру Росії та те, як вона чітко відрізняється від політичної культури України. Це надзвичайний ресурс для канадського уряду.
Є рядові члени парламенту, які не займаються закордонними справами, але вони набагато краще поінформовані ніж ті, хто займається цими справами в інших країнах.