Колишній заступник генерального прокурора України Віталій Касько став черговим високопосадовцем, який заявив про тиск депутата Ігоря Кононенка. При цьому звинувачення Каська куди більш серйозні, ніж звинувачення, що їх висловив міністр економічного розвитку Айварас Абрамавічус. Міністр говорив про спроби нав'язати йому кандидатури співробітників, з якими він був не згоден. А Касько стверджує, що Кононенко намагався тиснути на розслідування. Але не сам. Інструкції, які Касько вважає інструкціями Кононенко, він отримував від свого безпосереднього начальника - генерального прокурора України Віктора Шокіна.
Показово, що з цими вельми серйозними звинуваченнями Касько виступив в інтерв'ю агенству Reuters. Сама заява про відставку Каська і його наступні інтерв'ю вітчизняним ЗМІ не містили жодних посилань на Кононенко. І це не повинно дивувати, тому що Касько сам визнає, що Кононенко "не світився". Таким чином, не допоможе навіть звернення до Антикорупційного бюро.
На практиці це означає, що боротьба з корупцією з реальних дій по очищенню влади все більшою мірою буде перетворюватися на елемент політичної кон'юнктури. Всі будуть звинувачувати всіх, доказів не знайдеться, антикорупційні органи доведуть свою неспроможність - просто тому, що не зможуть реагувати на слова, а не на документи. І настане день, коли громадяни просто не будуть звертати увагу на антикорупційні заяви - так, як сусіди горезвісного пастушка з дитячої казки перестали реагувати на його вічні крики "Вовки! Вовки!"
Тут-то і настане роздолля для вовків.