Тему перемир'я активно мусують кремлівські ЗМІ, намагаючись виставити її як дипломатичну перемогу Росії. Вони урочисто повідомляли, як Путін особисто дзвонив сирійському колезі Башару Асаду, щоб переконати його пристати на угоду. Задача Кремля зрозуміла - переконати світ у тому, що без "ключової ролі Росії" нічого не вийде та відвернути увагу від війни, яку вона веде в Україні.
Читайте також: Перемир'я в Сирії перетворило Путіна на міжнародного кур'єра
Домовленість про перемир'я була оголошена спільно Росією та США 22 лютого. Цьому передував зрив мирних переговорів у Женеві 8 лютого через ту ж таки Росію, яка підтримала бомбардуваннями початок наступу на Алеппо армії Башара Асада.
У США до нової угоди ставляться обережно - скепсис підживлюється непередбачуваністю росіян та величезною кількістю протиріч між гравцями регіону.
Звісно, в адміністрації американського президента на мирний процес покладають багато надій, бо сирійську проблему Барак Обама хоче передати наступнику в більш-менш упорядкованому вигляді. У великій аналітичній статті агентства Associated Press автори пишуть, що, незважаючи на скепсис, перемир'я в Сирії має шанс.
"Угода є найбільш серйозним зусиллям зупинити п'ятирічний конфлікт. Вона базується на резолюції Радбезу ООН, яка схвалила "дорожню карту" та має на меті завершити громадянську війну і сформувати новий уряд в Сирії протягом 18 місяців. А США та Росія поставили на карту частку авторитету", - йдеться в статті.
Сирії прогнозують розділ на частини
Ідея про те, що результатом домовленостей має стати поділ Сирії на кілька частин, обговорюється давно.
З боку російською влади пропозицій розчленувати країну не було, проте ідею багато разів згадували в ЗМІ та блогосфері. Днями її вчергове озвучила Газета.Ru, яка написала, що Сирії готують долю Боснії та Герцеговини.
Колишня частина Югославії вольовим рішенням Євросоюзу була перетворена на країну, що поділена між трьома народами - сербами, хорватами й босняками. Вона має дуже складну систему владних органів та хитку економіку.
Ідею поділу Сирії також лобіюють курди, для яких це може стати кроком на шляху до створення Курдистану. Одразу після підписання угоди на сайті інформаційного агентства сирійських курдів Hawar було опубліковано інтерв'ю з їхнім політичним лідером Ільхам Ехмед. За її словами, в ході дискусій за участі "міжнародних сил" думки схилились до формування в Сирії трьох федеральних регіонів. Відмовившись повідомляти деталі, вона уточнила лише, що країну поділять на Північну, Південну та Центральну Сирію.
"Кожен з цих федеральних регіонів збереже власні особливості та етнічне різноманіття. Кожен федеральний регіон матиме власний парламент", - пояснила Ільхам Ехмед.
У США про такий варіант говорять, але як про вимушений крок. Держсекретар Джон Керрі зазначив, що у тому випадку, коли домовленість щодо перемир'я не матеріалізується, він рухатиметься по плану Б, який може включати й розділ Сирії.
"Якщо чекатимемо довше, то зберегти Сирію єдиною може виявитися занадто пізно", - сказав він.
Варіант поділу Сирії можливий, але до його реалізації надто далеко, розповів Еспресо.TV директор Інституту сходознавства Олександр Богомолов.
"Як у більшості ситуацій, перемагає більшість, а в Сирії це арабомовні сунніти. Вони мають виграти цю війну, навіть якщо це дасться їм дуже дорого. Щоб не сталося з країною, вона виглядатиме приблизно так: основну частину території населятимуть сунніти. Ймовірно, зважаючи на присутність Росії та Ірану, від неї може відвалитися провінція Латакія, де локально більшість складають шиїти, які підтримують Башара Асада".
За його оцінками, дуже ймовірно, що курдам також вдасться створити власну автономію. "Вони поводяться як типові сепаратисти. Потрошку співпрацюють з режимом, колись їх підтримували американці, останнім часом співпрацюють з росіянами. Вони заграють з усіма, окрім турків", - говорить сходознавець.
В Туреччині можливості утворення курдської автономії не раді. Їх не влаштовує, що впритул до спільного з Сирією кордону вони матимуть курдську державу. Адже вона межуватиме з турецькими провінціями, де турецька армія і поліція ведуть бої з власними курдськими сепаратистами.
Але зараз ці плани розділу - лише теорія, яка може так і не отримати практичного втілення.
"Росіяни бомбитимуть і далі"
Між перемир'ям та варіантами подальшої долі Сирії лежить величезна прірва, вважає сходознавець Олександр Богомолов.
"Чи відбудеться перемир'я взагалі – це велике питання. Друге питання – скільки воно триватиме? Відповідь радше негативна на обидва питання. Сторони конфлікту, які між собою домовились, зацікавлені в абсолютно різних речах. Росія разом з режимом (президента Сирії Башара Асада – прим. ред.) та Іраном мають відмінності від інтересів США, і всі разом - від людей, що воюють "на землі", - говорить експерт.
Перемир'я мало би означати, що вогонь припинять усі сторони: опозиція, військові Асада та їхні союзники. Випадають з угоди лише відморозки з "Ісламської держави", з якими продовжуватимуть збройну боротьбу. Але є проблема з тим, як виглядає перед міжнародними гравцями сирійська опозиція, пояснює Богомолов.
"Вона дуже строката, є багато різних груп різного ідеологічного спрямування та різною формою співпраці між собою. Останнім часом більшість груп дійшла згоди та сформувала на зустрічі в Ер-Ріяді спільну "парасольку" - Вищий комітет з проведення перемовин. Його очолює Ріяд Фарід Хіджаб, колишній міністр сільського господарства та прем'єр-міністр Сирії, який перейшов у 2012 році на сторону опозиції.
На практиці ця структура представляє зовсім різні угрупування. Серед них найбільшу проблему представляє пов'язана з "Аль-Каїдою" організація "Ан Нусра", яка на 99% складається з громадян інших країн. Її ніхто не хоче сприймати як учасника процесу", - говорить сходознавець.
Він вважає, що росіяни і далі будуть наносити авіаудари по сирійській опозиції захищаючи Асада під приводом того, що вони бомблять "Аль-Каїду".
"В контексті перемир'я росіяни виторгували собі право бомбардувати "Ан Нусру". Де-факто вони є воюючою стороною, але виторгували право того, що на них не поширюється перемир'я", - говорить Богомолов.
Власне, це у п'ятницю фактично підтвердив прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков. За його словами, Росія продовжить наносити авіаудари по терористам.
Так само росіяни, розпочавши восени минулого року операцію в Сирії, стверджували, що воюють з "Ісламською державою", хоча насправді нічого не робили на тих територіях, які нею контролюються. Вони бомбили опозицію, яку підтримували США, Туреччина, Саудівська Аравія та інші гравці в регіоні.
Росіяни борються за вплив на Асада з Іраном
Тегеран має на Асада чималий вплив, оскільки завдяки його підтримці режим не програв ще у 2012 році після початку громадянської війни. Публічно росіяни змальовують іранців союзниками, але це не відповідає дійсності.
Днями вийшло інтерв'ю офіцера Вільної сирійської армії - об'єднання різних опозиційних загонів, які воюють з Асадом. Він, поміж іншого, розповів, що, хоча існує видимість, нібито Тегеран вивів з Сирії своїх військових з Корпусу стражів ісламської революції, насправді іранці залишилися.
"Ось що реально відбувається - це виведення сирійських підрозділів з-під іранського командування під тиском росіян. У першу чергу, мова йде про ополченців Народних комітетів Сирії, яких росіяни вирвали з іранських рук та повернули самому Башару Асаду", - зазначив офіцер.
"Стосунки між Іраном та Росією будуються за принципом "від любові до ненависті один крок", - пояснює Богомолов. За його словами, іранці також дуже цинічно ставляться до росіян.
"Тегеран дуже хотів би мати тісні та прямі стосунки з Європою, без всяких росіян. Вони намагалися продати ідеєю, що сучасний Іран - це щось на зразок СРСР часів Брежнєва, що він не є чимось таким небезпечним і з ним європейці можуть досягти полюбовної згоди. Так само Європа колись і з Союзом мала гешефт. Раніше ідея не прижились, але іранці її не залишили, варто подивитись на географію нещодавніх візитів президента Ірану Хасана Рухані", - говорить сходознавець.
Росіян же, говорить він, Тегеран використовує як потужну військову силу і нахабну країну, яку можна використати для шантажу Заходу.
Боротьба за статус
"Є дуже велика відмінність між тим, чого в Сирії домагаються Іран та Росія", - говорить Богомолов.
Іран, говорить він, нікуди не дінеться. Навіть попри наявність протистояння між шиїтськими та сунітськими силами регіону, зокрема, Саудівською Аравією, Іран залишиться поруч. Цікаво, що під час парламентських виборів багато прибічників реформаторів виступили проти збереження підтримки Асада. "Вони виходять з перекресленими портретами сирійського президента. Іран має шанс розвернутися", - говорить експерт.
Росія ж, зазначає він, може запросто піти геть з регіону, бо не має в Сирії локальних інтересів.
"Її ключовий інтерес у конфлікті - підвищення свого міжнародного статусу. Росіяни граються з Башаром лише тому, що мають на нього вплив. Фактично, вони можуть обміняти кого завгодно на кого завгодно. Зараз вони намагатимуться виграти, переманивши на свій бік частину опозиції. З нею вони теж давно заграють", - пояснює сходознавець.
Враховуючи наявність величезної кількості змінних, можна говорити про те, що перемир'я в Сирії якщо й існуватиме, то лише "гібридне". Буде воно навіть гірше того, що має зараз Україна на сході після мінських домовленостей. Країна по факту вже роздерта на кілька шматків, які контролюються різними угрупуваннями. І скидається на те, що єдиною їй вже не бути.