- Чуєш, а Швеція – це ж Шенген? – питає мене Бартек. Я повернулася зі Стокгольму у Варшаву і частую польських колег по роботі шведською локрицею.
- Ну і вони ж у Євросоюзі, так? – перепитує Мілош.
Я щиро дивуюся, що громадяни Європейського Союзу не знають про Європу основних речей. Бартек і Мілош у свої 25-30 не мають навіть закордонних паспортів, адже для мандрівок Європою вони більше не потрібні. Більше того, через міграційну кризу польська молодь тепер виступає за повернення кордонів (80% поляків у віці 18-24 років).
Це їхні батьки виступають за глибшу інтеграцію всередині ЄС і дуже добре розкажуть, як у часи соціалістичної Польщі закордонний паспорт видавали тільки на час подорожі (не пояснюючи відмов) і як у часи незалежності ще довго сиділи у чергах на кордонах з Європою. Ті, кому щастило вирватися на Захід, поверталися з імпортними товарами і перепродували вдома.
Ринок у Берліні, 1990 р. Поляки, що торгують на ринках, створили "об'єднану республіку мандрівних продавців". Авт. Sławomir Sierzputowski , джерело: afeos.pl
Сьогодні поляки вважають себе повноправними членами європейської спільноти і, здається, забувають, скількох зусиль їм це коштувало протягом майже 20 років.
Хронологія польської євроінтеграції
Польща, на відміну від України, розпочала євроінтеграцію одразу ж після здобуття незалежності у 1989 році.
Вже у грудні 1991 Євросоюз підписав із Польщею так звану Європейську угоду (тодішній аналог Угоди про Асоціацію), що передбачала підготовку до вступу в ЄС. Вже у 1994-му поляки подали заявку на членство.
Підготовку до інтеграції з європейською спільнотою поляки розпочали у 1996-му: спеціально створений Комітет із Євроінтеграції займався адаптацією польського законодавства до європейських стандартів.
У 2003-му на референдумі поляки відповіли на питання: Чи виражаєте Ви згоду на вступ Республіки Польща до Євросоюзу? "Так" надійшло від 77,45% при явці 58,85%.
Членом Євросоюзу Польща стала 1 травня 2004 року, а до зони Шенген долучилася 21 грудня 2007 року.
Польський прем'єр Лєшек Міллер та міністр закордонних справ Влодзімєж Чімошевич підписують Угоду про приєднання до ЄС в Афінах 16 квітня 2003 року.
Брюссель виділяв кошти і вимагав реформ
Їдучи блискучими і швидкими потягами Інтерсіті і виходячи на новеньких і охайних залізничних платформах, обов'язково наткнешся на табличку, що повідомляє: "Фінансовано із фонду Євросоюзу".
Пройшовши із вокзалу у місто, натрапиш на старовинну садибу, костел, музей чи парк, який також було відновлено, збережено або реставровано "за кошти Євросоюзу". Поспілкувавшись із однолітками, почуєш історії про те, як вони відкрили бізнес за стартовий капітал, отриманий від ЄС.
На більшість євроінтеграційних реформ Польщі виділялися кошти з Брюсселя, що в очах поляків є однією із найбільших переваг євроінтеграції. Подібно як зараз від України, виділяючи кошти, Європа вимагала глибоких структурних змін.
Законодавство потрібно було привести у відповідність до європейського. У сфері підприємництва вимагалася інституційна підтримка малого і середнього бізнесу, щоб той був конкурентним на відкритому ринку Європи, а в аграрному секторі мала прискоритися модернізація. Ще однією умовою було підвищення рівня розвитку бідніших регіонів, і, насамкінець, вимагалося відповідне обладнання східного кордону.
До безвізової зони Шенген Польща змогла вступити тільки у 2007 році.
Ще один плюс, який отримала Польща завдяки вступу до ЄС, – відкриття європейських кордонів. Фермери змогли експортувати яблука на європейський ринок, школярі почали вступати у німецькі вузи, а будівельники і сантехніки почали їздити на заробітки у Норвегію.
Щоправда, вступ до зони Шенген Варшава здійснила не одразу. Польща стала однією із 10 країн, що потрапили у третю хвилю розширення євроспільноти. Це означало зміщення більшості європейських кордонів, а отже, передачу відповідальності за безпеку в нові руки.
Робітники прикордонного пункту у польському Чєшині знімають прикордонні знаки 19 грудня 2007. У ніч із 20 на 21 грудня зникне кордон між Польщею та Чехію, на якому знаходиться місто Чєшин. Фото: Grzegorz Celejewski/Agencja Gazeta.
Польща як розпорядник одного з найдовших єврокордонів мала свій "План дій Польща-Шенген", працювати над яким почала ще у 2001. Крім забезпечення належної охорони кордону, мала ще й перейти на Шенгенську Інформаційну Систему, яка дозволяє усім країнам спільноти користуватися єдиною прикордонною базою даних.
У період між вступом до ЄС і вступом до Шенгену поляки їздили до Європи за спрощеними умовами (візи скасували, а печатки ставили безпосередньо на кордоні), а омріяне відкриття кордонів відбулося вже у 2007.
Перехід на євро відклали "до ніколи"
Хоч у мережах польських гіпермаркетів протягом останніх 5 років можна розплатитися євро, про перехід на загальноєвропейську валюту у Польщі говорять зі скепсисом. На офіційному рівні не призначена навіть дата "євроїзації".
До 2009 року більшість поляків сподівалися на перехід, розраховуючи на дешевші кредити і втрату необхідності сплачувати за обмін валют. Коли ж світова криза мало не знищила економіки найслабших країн єврозони, поляки вирішили почекати.
Сьогодні перехід на спільну валюту лякає поляків економічною нестабільністю спільної економіки і необхідністю "платити за греків". З іншого боку, економіка Польщі і досі не сягнула рівня Німеччини чи Швеції, тож у зоні євро все одно може залишитися неконкуренційною.
Польський ринок праці міг би похитнутися через необхідність підвищити зарплати до рівня європейських, що у свою чергу може спричинити безробіття або ухилення від сплати податків.
"Добре бути у Євросоюзі"
Колишній міністр Лєшек Міллер упевнений, що від вступу до ЄС Польща тільки виграла. У 2001-2004 роках його уряд працював над адаптацією законодавства і проводив переговори з ЄС щодо умов вступу.
"Протягом цих 10 років Польща точно змінилася у кращий бік, хоча можна було осягнути вищого рівня економічного зростання", - прокоментував він у 2014 році порталові Onet.pl.
Щорічний парад Шумана у Варшаві, організований прихильниками Євросоюзу
Колишній депутат Войчех Вєржейський перед референдумом у 2003 році керував кампанією проти приєднання до Євросоюзу. Сьогодні говорить: "Добре, що ми у Євросоюзі".
Політик обвинувачує уряд Міллера у "жахливих умовах", на яких Польща входила до спільноти, і стверджує, що можна було досягнути більшого.
Хоч у 2015 року до влади прийшла євроскептична партія "Право і справедливість", 84% поляків і досі підтримують членство у ЄС.
Еспресо.TV розпочинає цикл публікацій про життя нашого найближчого західного сусіда і, за деякими оцінками, нашого найбільшого адвоката у Європі.
Автор циклу, Вікторія Жуган, закінчила магістратуру у Варшаві, стажувалася у "Газеті Виборчій" і співпрацює з польським виданням Kultura Liberalna.