Ще в жовтні 2015 року Громадська палата Росії звернулася до генпрокуратури з проханням перевірити на екстремізм Меджліс кримськотатарського народу.
В лютому 2016 "прокурор Криму" Наталія Поклонська підписала заяву до Верховного суду республіки про заборону діяльності Меджлісу на основі статті "Про протидію екстремістській діяльності". Копію позову вона також вручила заступнику голови Меджлісу Наріману Джелялову.
Перше судове слухання у суді мало відбутися 3 березня, але його перенесли на 10 березня, аби представники Меджлісу могли ознайомитися з матеріалами справи та доказами на більше ніж 600 сторінках.
Але Поклонська вирішила не чекати рішення суду і 13 квітня призупинила діяльності Меджлісу в Криму "у зв'язку із здійсненням екстремістської діяльності". Свої дії вона також обґрунтувала "бездіяльністю" організації.
Вже 18 квітня на сайті Мін’юсту РФ з’явилося повідомлення, що Меджліс кримськотатарського народу включено до списку громадських об'єднань і релігійних організацій, діяльність яких призупинена у зв'язку із здійсненням ними екстремістської діяльності. Причина - рішення Поклонської.
Українське МЗС "рішуче засудило" такі дії окупаційної влади, а Петро Порошенко назвав їх "відновленням сталінської політики щодо корінного народу". Водночас спікер парламенту Андрій Парубій закликав МЗС ініціювати засідання Ради безпеки ООН з цього приводу.
Хронологія дискримінації
Заборона Меджилісу не перша подія, яка демонструє ситематичне обмеження права кримських татар в Криму.
Після анексії Криму окупаційна влада на 5 років заборонила в’їзд до Росії та на півострів його екс-голові Меджлісу Мустафі Джемілєву та теперішньому голові Рефату Чубарову. Поклонська навіть заявляла, що вони оголошені в міжнародний розшук, щоправда на основі рішення районного суду Сімферополя.
Мустафа Джемілєв та Рефат Чубаров
З Криму регулярно з’являються новини про арешти та переслідування кримських татар. Так, на початку лютого цього року почалася хвиля обшуків у будинках кримських татар з метою дискредитувати їх як "терористів".
Тоді затримали 12 осіб, 8 з яких відпустили. Зараз під арештом залишаються Емір-Усеин Куку, Вадим Сірук, Енвер Бекіров і Муслім Алієв. Їм загрожує від 5 до 10 років позбавлення волі за нібито участь у організації "Хізб ут-Тахрір", котра опинилася під забороною після окупації півострову.
Крім того, досі тривають обшуки у будинках кримських журналістів. Обшуки провели у Леньяри Абібулаєвої, Руслани Люманової і Миколи Семена і вивезли їх до управління ФСБ в Сімферополі. Адвокат Еміля Курбедінов пов’язує їх затримання з "активною громадянською позицією з деяких питань".
У ЗМІ також повідомлялося про те, що проти Миколи Семена – кримського журналіста, а нині пенсіонера, який раніше працював на всеукраїнські видання "День", "Дзеркало тижня" та писав статті для "Крим.Реалії" може бути порушена кримінальна справа за статтею "сепаратизм".
Які наслідки
Слід враховувати, що діяльність Меджлісу поки саме призупинена. Для повної заборони організації та визнання її екстремістською потрібне рішення суду. У випадку з Меджлісом - Верховного суду Криму
Через подібний шлях в Росії вже пройшов "Правий сектор", УНА-УНСО, УПА, "Тризуб імені Степана Бандери", "Братство" Дмитра Корчинського. Також Верховний суд РФ поставив в один ряд з українськими націоналістичними організаціями і "Ісламську державу", яку теж заборонив як терористичну.
Тому рішення суду Росії потрібно, щоб формально узаконити заборону, яка фактично вже діє.
Згідно з Кримінальним кодексом РФ за екстремізм та сепаратизм в Росії загрожує ув’язнення до 5 років, а також позбавлення права займати певні посади та займатися певною діяльністю строком до 3 років. Визнання вини у тероризмі за різних обставин загрожує строком від 5 до 20 років колонії суворого режиму.
Крім того, якщо рішення суду буде за повну заборону Меджлісу, то згадки в російських ЗМІ про організацію варто буде очікувати лише з припискою, що ця організація є забороненою.
Згадування Правого сектору в статті російського видання Газета.ru
Нагадаємо, за цим слідкує Роскомнадзор. Він нещодавно виніс перше попередження російському журналу The New Times за згадку організації "Правий сектор", без приписки, що її діяльність заборонена в РФ.