“Я збираюся відновити слідство щодо проданих і закритих справ з минулої і сучасної України”, - сказав Юрій Луценко на своєму майже “інаугураційному” виступі у Верховній Раді минулого тижня, після чого депутати таки проголосували за його призначення на посаду генпрокурора.
Тоді Луценко також пообіцяв активізувати розслідування проти колишніх вищих чиновників. Окрім того, новий голова ГПУ сказав, що має намір особисто представляти обвинувачення проти Януковича в суді.
Еспресо.TV вирішило згадати найодіозніших представників правлячої верхівки часів Януковича, а також хронологію проваджень щодо них.
Справа Лукаш
Провадження проти Олени Лукаш, напевно, має найбльш повну картину, оскільки вона єдина з колишньої правлячої верхівки, хто з’являлася в судах.
Про колишнього міністра юстиції згадали, як не дивно, напередодні другої річниці Євромайдану. За офіційними даними, Лукаш було оголошено у розшук ще у 2014, а на початку листопада 2015 її затримала в Києві контррозвідка СБУ.
При цьому сама Лукаш заявила, що ніякого затримання не було, а лише добровільна явка. Вона додала, що за останні півтора роки територію України не покидала і активно співпрацювала зі слідством, “передавши правоохоронним органам пояснення розміром з Велику радянську енциклопедію”.
У результаті у день її “затримання/добровільної явки” екс-міністру повідомили про підозру за фактом заволодіння коштами державного бюджету України в розмірі 2,5 млн грн та вчиненні службового підроблення, що спричинило тяжкі наслідки.
Пізніше СБУ таки визнало, що Лукаш весь час перебувала в Києві, проте не виходила на контакт зі слідством. Ситуація розвивалася далі, і ГПУ заявила, що по справам Майдану Лукаш проходить лише як свідок.
На суді 6 листопада Олену Лукаш було заарештовано, а заставу за неї в розмірі 5,1 мільйона гривень вніс нардеп від “Опозиційного блоку” Вадим Новинський.
У середині листопада суд удвічі зменшив розмір застави, залишив Лукаш під домашнім арештом, але відмінив рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання Лукаш носити електронний браслет.
Пізніше слідство повернулося до вивчення причетності екс-міністра до злочинів проти Євромайдану, проте у кінці 2015 Солом’янський суд відпустив Олену Лукаш, повернувши їй паспорти та суму застави.
Вже у лютому цього року Лукаш подала в суд на Генпрокуратуру та помічника генпрокурора Владислава Куценка щодо захисту її честі та гідності.
Справа Клименка
ГПУ в грудні 2014 року звинуватила екс-міністра доходів і зборів Олександра Клименка і його колишніх підлеглих у привласненні 3 млрд грн з держбюджету. Як з'ясували слідчі прокуратури, ці гроші були безпідставно перераховано у вигляді відшкодування з ПДВ трьом компаніям: Мегатерій, Газіновація і Ексімтех в 2012-2013 рр.
При цьому сам Клименко разом із сім’єю покинув територію України ще в лютому 2014 року. У квітні йому повідомили про підозру за фактом зловживання службовим становищем, а у серпні – оголосили в розшук.
Прокуратура підозрює, що до реалізації злочину залучалися також топ-менеджери банку Капітал, оскільки рахунки компанії Ексімтех розміщувалися в цьому банку.
Цікаво, що восени минулого року прокуратура звернулася з запитом до цього банку для отримання доказів по справі. Банк Капітал, у свою чергу, відповів що, через затоплення серверної, диск, що містить файлову групу, вийшов з ладу, і бази даних за період з 1 січня 2012 року по 21 грудня 2013 року нібито втрачені.
Таким чином, слідство у справі про зловживання колишнім главою Міністерства доходів і зборів України Олександром Клименком втратило докази. Водночас провадження проти Клименка зупинено.
Справа Пшонки
За аналогією до провадження проти Клименка справу екс-генпрокурора Віктора Пшонки і його заступника Рената Кузьміна зупинено через їх розшук. Прокуратура раніше обіцяла не закривати ці справи.
Нагадаємо, що у квітні Віктору Пшонці та його сину Артему (тоді нардепу від “Партії регіонів”) інкримінували заволодіння протягом 2010-2014 років бюджетними коштами в особливо великих розмірах, виділених на будівництво нової будівлі прокуратури. Крім того, їх обох підозрюють у отриманні вигоди за "замовні" кримінальні справи.
Пізніше, у вересні 2014 року Пшонці і його сину висунули ще одну підозру – у привласненні 50 мільйонів гривень і зловживанні владою і службовим становищем.
За версією слідства, Пшонка, діючи у змові зі сином, сприяв відкриттю низки кримінальних справ стосовно посадових осіб "Агрофірми Корнацьких" з метою заволодіння земельними ділянками. Ще одне провадження відкрите за фактом заволодіння та розтрати коштів акціонерного товариства Банк Перший на суму 50 мільйонів гривень.
Варто додати, що Інтерпол відмовив в оголошенні в розшук колишнього генпрокурора України.
Справа Клюєвих
Сергій Клюєв
3 червня Верховна Рада підтримала притягнення депутата Сергія Клюєва, брата екс-очільника РНБО та адміністрації президента Януковича Андрія Клюєва, до кримінальної відповідальності.
Повідомлялося, що брати Андрій і Сергій Клюєви шляхом афери прибрали до рук ВАТ "Завод напівпровідників" в 2007 році і добилися обслуговування його кредиту в 2010 році за рахунок бюджетних коштів, які повинні були направлятися дітям і інвалідам.
У той же день Клюєв намагався вилетіти до Відня, але був затриманий представниками прикордонної служби аеропорту "Бориспіль". 4 червня Клюєв не з'явився на допит у Генеральну прокуратуру.
При цьому взимку цього року суд Євросоюзу зняв санкції з Сергія Клюєва. Суд вважає неприпустимим впроваджувати санкції Євросоюзу лише на підставі того, що в державі, яка не є членом ЄС, розпочато попереднє розслідування проти даної особи. Водночас слухання у справі санкцій у квітні скасували.
На поточний момент народний депутат оголошений в розшук від червня 2015, проте Верховна Рада дала згоду на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт Клюєва лише в січні 2016 року.
Водночас брата Сергія – Андрія Клюєва – оголосили в розшук 4 березня 2014 року. Він також проходить у кримінальних справах як організатор злочинів під час Майдану.
Андрій Клюєв
До речі, Андрій Клюєв разом з іншими поплічниками Януковича зараз позивається до Ради ЄС через введення санкцій.
Справа Бойка
Матеріали щодо Юрія Бойка, “батька” так званих “вишок”, були перевезені в Крим, де і залишилися після анексії півострова.
Колишній віце-прем'єр-міністр з енергетики, нині очільник “Опозиційного блоку” Юрій Бойко у 2014 році фігурував у справі про закупівлю бурових нафтових вишок для компанії "Чорноморнафтогаз" колишнім керівництвом енергетичної галузі України як свідок.
Проте генпрокуратура не виключала що, за результатами розслідування, Бойко буде перекваліфікований в підозрюваного у справі.
У кінці 2014 тодішній генпрокурор Віталій Ярема зазначав, що розслідування у справах про зловживання при купівлі так званих "вишок Бойка" та зловживань у Конституційному суді скоро закінчать.
Водночас у лютому минулого року було відомо, що слідчі органи нікому не висунули підозру у справі. При цьому, в лютому 2014 ГПУ встановила, що що збитки державі від закупівель у 2011 році ДАТ "Чорноморнафтогаз" бурових установок за завищеними цінами становили 200 млн гривень.
Влітку минулого року за цим епізодом відкрили ще одну справу – щодо розкрадання близько 60 млн доларів держкоштів при закупівлі буксирів для транспортування бурових вишок.
В грудні 2015 українське МЗВ виступило з вимогою до РФ повернути “вишки Бойка” Україні, оскільки напередодні Росія відвела ближче до півострову бурові установки.
5 січня цього року український суд наклав арешт на захоплені Росією вишки, котрі наразі належать кримській дочірній компанії “Нафтогаза” і були присвоєні після окупації Криму.
Справа Азарова і Арбузова
Арбузов і Азаров
Провадження проти Миколи Азарова та Сергія Арбузова відкривалися вже після їхньої втечі з України.
Колишній прем’єр міністр Азаров пішов з займаної посади ще до перемоги Революції Гідності – 28 січня – і вилетів до Австрії. В кінці лютого Австрія та Швейцарія арештувала його активи, пізніше таке рішення прийняла Рада ЄС. У результаті Микола Азаров з сім’єю переїхав до Росії, де перебуває і досі.
Минулого року він разом з іншими високопосадовцями заснував “Комітет порятунку України”, який претендує на “український уряд у вигнанні”.
Приблизно в той же час очільник управління спецрозслідувань Горбатюк заявляв, що документи про екстрадицію Азарова вже подані і готуються документи щодо надання дозволу на здійснення процедури спеціального досудового розслідування стосовно Азарова, тобто заочне провадження.
Микола Янович перебуває у розшуку СБУ по звинуваченні за статтями про перевищення службових повноважень, привласнення, розтрата майна в особливо великих розмірах.
Його колегу по уряду - колишнього першого віце-прем’єр-міністра Арбузова виключили з “Партії регіонів” в кінці березня 2014, за що він розкритикував своїх колишніх однопартійців в тому числі за наміри "уникнути відповідальності". Проте це не завадило йому самому втекти з України.
Напередодні цього Австрія, Швейцарія та Ліхтенштейн заморозили рахунки Сергія Арбузова та інших осіб з числа колишніх урядовців та наближених до екс-президента Януковича.
Сергій Арбузов з 22 квітня був оголошений у розшук.
Йому інкримінують привласнення 120 мільйонів гривень при створенні телеканалу БТБ. Про підозру йому повідомили у травні 2014, а влітку 2014 оголосили в міжнародний розшук.
Арбузов і Азаров цього року виграли справу у Європейському суді за аналогієюдо справи Сергія Клюєва. Йому відмінили санкції за період з 6 березня 2014 по 5 березня 2015 року.
Та разом із тим у силі залишається друге рішення Ради ЄС про продовження санкцій ще на один рік. Це означає, що колишні можновладці досі перебувають під діями санкцій.