Уважно придивитися до процесів у Білорусі та Казахстані закликав у середу, 8 червня, колишній посол України в Білорусі Роман Безсмертний. Про це він сказав на публічних дебатах "Аудит зовнішньої політики: Україна – Білорусь", влаштованих Інститутом світової політики.
За словами Безсмертного, перебування обох країн в таких об'єднаннях, як ОДКБ та ЄврАзЕС, не гарантує безпеки, а навпаки, провокує конфлікт. І зовсім не з південними чи західними сусідами.
"Зверніть увагу на події на півночі Казахстану. Зверніть увагу, що відбувається легально і нелегально на території Вітебської і Гомельської областей. Скільки я не намагався достукатися до казахстанських колег – зверніть увагу на цей регіон! Ні, всі думали, що системи, які діють, зможуть утримати ситуацію", - сказав Безсмертний.
Оскільки він говорив у присутності нинішнього посла Білорусі в Україні, у подробиці політик не заглиблювався. Але розумному спостерігачу досить і цього натяку, аби зрозуміти, які небезпечні тенденції мав на увазі Роман Петрович.
Тренувальні табори у Білорусі
Днями офіційне видання Адміністрації президента Білорусі, газета "Беларусь Сегодня" вперше підняла питання, про яке вже писали інші білоруські та й українські ЗМІ, – функціонування тренувальних таборів для молоді, яка звідти відправляється воювати на стороні бойовиків на Донбасі.
В публікації розповідається про те, що у Вітебській області діти проходять через тренувальні табори, інструкторами в яких виступають росіяни – учасники бойових дій в Україні. Один з них – людина з відверто неонацистськими поглядами, бойовик незаконного збройного формування "Русич" Олексій Мільчаков.
Олексій Мільчаков, другий справа
Офіційна газета Лукашенка занепокоїлась присутністю російських "інструкторів" в Білорусі лише на другий рік української війни.
Схоже, нарешті прийшло усвідомлення: "тренери" та їхній бойовий актив з молодих білоруських "русскомірцев" можуть стати рушійною силою для створення "народної республіки" у вотчині Бацьки.
Газета пише про необхідність припинити таку "інструкторську" діяльність, згадує вигадки про "білоруських бандерівців" та говорить про проведення чіткої межі, коли в авторів цих міфів з'являться "великі плани" щодо Білорусі.
"Головною турботою кожного з наших народів (білорусів та українців. – Авт.) є саме захист права бути хазяїном на своїй землі", - резюмує "Беларусь Сегодня".
Білорусь від початку війни на сході України посіла нейтральну позицію. У країні введено кримінальну відповідальність за участь у збройних формуваннях закордоном. Та як розповів у коментарі сайту Еспресо експерт Дослідницького центру Інституту приватизації та менеджменту Андрій Скріба, він не пригадує, щоб когось реально засудили за участь у бойових діях в Україні.
"Все обмежувалось викликом та розмовами з ними (учасниками бойових дій в Україіні. – Авт.). Їх відпустили, можливо, під певні умови", - зазначив він.
Білоруський нейтралітет - це міф. Як свідчать дані соцопитувань, настрої більшості білорусів різняться від офіційної позиції держави. Це наслідок спільного з Росією інформаційного поля.
В уяві білорусів українські процеси співпадають з тезами Кисельова та інших російських пропагандистів.
Можливо, після публікації в "Беларуси Сегодня" позиція правоохоронців стане жорсткішою. Зрозуміло ж, що просто так в цій газеті подібні публікації не з'являються. "Це був певний меседж: ми на сторожі", - вважає Скріба. Але цього явно недостатньо, коли йдеться про інформаційну безпеку.
Казахстанські протести та рука Москви
За його словами, йдеться в комплексі про все, що сталося там за останні кілька місяців: теракт в Актобе, протести в кількох містах проти земельної реформи і т.д. За словами політика, все стає зрозумілим, якщо подивитись уважно на механізми тамтешніх процесів, рушійні сили та заяви основних груп.
Читайте також: Протести в Казахстані: Майдан чи не Майдан?
Соціальна напруга в Казахстані відбувається на тлі погіршення економічної ситуації. Мітинги, які заявлялись як протест проти земельної реформи, відображають загальне невдоволення населення ситуацією в країні.
Про його потужність свідчить те, що акції взагалі відбулись після жорстких попереджувальних заходів влади.
Напередодні мітингів на 15 діб були затримані кілька сотень відомих своїми протестними настроями блогерів та опозиційних діячів. Генпрокурор закликав не виходити на демонстрації, а в Алмати поліція знайшла схрон з арматурою та коктейлями Молотова. На Першому телеканалі "Євразія" крутили сюжети, в яких розповідали, що учасникам протестів платять по $150.
Затримання протестуючих у Казахстані
Та найцікавіше, що після терактів в Актобе КНБ (аналог СБУ. – Авт.) оголосив, що фінансуванням протестів займався бізнесмен Тохтар Тулешов. Правоохоронці серйозно заявили, що "пивний король", якого заарештували ще в січні, видав гроші на мітинги ще в грудні 2015 року.
Читайте також: Напад на військову частину Казахстану: всі версії
Цікаво інше: Тулешов відомий проросійською позицією. Заява про його антидержавницьку діяльність, арешт спільників, які як на підбір – колишні співробітники силових структур, можуть свідчити, що казахстанські силовики взялися за російських агентів впливу. Або тих, кого вони такими вважають.
Заява КНБ з'явилась на наступний день після нападу "прибічників радикальних нетрадиційних релігійних рухів" на магазини зброї та військову частину в Актобе. У такому контексті вона виглядає як натяк на причетність до теракту російських спецслужб.
Експерт Віталій Кулик вважає, що події говорять про Казахстан як про "киплячий казан". А Росія вже готується знімати пінку. Назарбаєв це розуміє, звісно. У країні борються з георгіївськими стрічками, переслідують організації казаків та засуджують за обзивання в соцмережах казахів "чурками" і заклики приєднатись до Росії (справа Шевцової-Валової).
Журналіст Петро Бологов пише на сайті Meduza, що Тулешов став уже другою публічною фігурою, яка симпатизувала Росії та потрапила під кримінальне провадження за останні півроку.
Першим був відомий проросійськими поглядами блогер Єрмек Тайчібеков, який у грудні 2015 року був засуджений на 4 роки тюрми за розпалювання міжнаціональної ворожнечі.
Та все це не вирішує проблему назрівання кризи. "У навколокремлівських колах все більше говорять про те, що коли Казахстан піде в разнос, Кремль не буде рятувати режим Назарбаєвих, а обмежиться введенням своїх військ до нафтоносних регіонів на заході Казахстану. Але може й чергову "народну республіки" підмутять на півночі республіки, та й контроль за двома-трьома транспортними коридорами з Китаю", - пише Віталій Кулик.
Волонтерів не буде
Ситуація з проросійською пропагандою в Білорусі та Казахстані набагато гірша за ту, яка була в Україні на початку 2014 року.
Стан суспільства такий, що масового руху волонтерів не буде. Не існує патріотичного активу, який став основою для формування українських добровольчих загонів і першим почав збройний спротив вихідцям "з-за поребрику" та донбаським "трактористам".
Світогляд більшості білоруських військових сформований на російському медіа-продукті. З казахстанськими трохи інакше. Назарбаєв дав добро на пропаганду казахської мови – принаймні, неофіційно. Це відбувається не лише на державному рівні, а й наприклад, на рівні розважальних серіалів.
Наприклад, в одній з серій казахстанського сіткому "Базарбаєви" голова сім'ї штрафує членів родини за кожне російське слово.
Та загалом проблема інформаційної безпеки не вирішена. Існування в спільному просторі різних утворень на зразок ОДКБ, ЄврАзЕС навпаки стимулює інфільтрацію проросійських настроїв до Казахстану та Білорусі.
Це створює реальну загрозу виникнення там аналогів "народних республік" у випадку загострення кризових явищ за сценарієм, який не відповідатиме інтересам Кремля.