Протести в Казахстані: Майдан чи не Майдан?

Потужні як для Казахстану акції протесту відбулися в суботу, 21 травня. Прогнозовано, вони завершилися масовим "пакуванням" людей до автозаків. Журналістів потім повідпускали та навіть вибачились. Декому виписали по 15 діб адміністративного арешту.

Намагаючись пояснити, що відбувається, ЗМІ проводять паралелі з Україною, Киргизстаном, Єгиптом... В залежності від свого ставлення, одні журналісти назвали протести казахською весною, інші — казахським майданом, "проплаченим зовнішніми силами".

Насправді поки що про революцію в царстві Нурсултана Назарбаєва не йдеться. Але країну серйозно струсонуло, й зараз вирішується питання, яким чином Казахстан долатиме кризові явища. А в тому, що благополучна країна переживає кризу, сумніватись не доводиться.

Причини масових виступів

Протестні настрої гуляють Казахстаном вже не менше місяця, пише міжнародний сайт "Настоящее время". Першопричиною стала земельна реформа, яку почали впроваджувати на початку 2016 року. Її мета — знайти нові джерела наповнення казни замість нафти й газу, які втратили свою ціну на світових ринках. Економіка Казахстану через це переживає не найкращі часи.

Даються також взнаки проблеми Росії. Через знецінення рубля та падіння курсу юаня Назарбаєв минулого року таки відважився на девальвацію тенге.

Цей крок дозволив зберегтися на плаву казахським підприємцям, але боляче вдарив по рівню життя громадян, які одномоментно стали біднішими.

Читайте також: Навіщо казахи завалили тенге

"Натхненні хорошою економічною ситуацією, багато людей в Казахстані взяли іпотечні кредити в доларах. Цих людей щонайменше десятки тисяч чоловік, а за деякими оцінками, навіть один мільйон, і зараз вони зіткнулися з великими труднощами в обслуговуванні іпотеки", - пише кореспондент "Радіо Свобода" по Центральній Азії Брюс Паннійєр.

Рідні надра

Нововведення до Земельного кодексу передбачають можливість передавати сільськогосподарські землі в довгострокову оренду на 25 років. Зміна правил гри в таких чутливих питаннях, як право власності на національне багатство, яким є земля, викликає неоднозначну реакцію в більшості країн світу.

Для багатьох казахів рішення віддавати землю в довгострокову оренду іноземцям стало рівнозначним тезі про неминуче "засилля китайців".

"Є уявлення серед населення про територіальні претензії з боку Китаю і Росії, і будь-яка форма передачі землі в руки представників цих країн повертає до життя багатовікові страхи. Більш того, ситуація з Кримом є доказом того, що світова громадськість нічого не зможе зробити, якщо Росія чи Китай, порушуючи всі норми міжнародного законодавства, захоплять території Казахстану", - розповіла в інтерв'ю виданню "Трибуна" політолог Толганай Умбеталієва.

Наприкінці квітня-початку травня відбулись перші протести, пов'язані зі зміною земельних законів. Рівень напруги в суспільстві дійшов до такого рівня, що президент Назарбаєв пішов на незвичний для себе крок – ввів тимчасовий мораторій на вже ухвалене рішення влади. Створена комісія, яка обіцяє "всебічно розглянути" питання.

Але обіцянкам не повірили й на 21 травня була призначена масштабна акція протесту по всій країні. Влада зробила все, щоб вона не відбулася.

Для початку активістам відмовили в дозволі проводити протестні заходи. Казахське законодавство у цьому плані нагадує російське.

Правоохоронці отримали законне право "припиняти несанкціоновані мітинги". Для гарантії були затримані кілька опозиційних діячів — потенційних лідерів протесту.

Напередодні акції в Алмати — одному з найбільш опозиційно налаштованих міст Казахстану — "знайшли" схрони з акуратно нарізаною арматурою, коктейлями Молотова та патронами. Мовляв, мирний протест мав бути не таким вже й мирним.

Провладні ЗМІ на чолі з Першим каналом Казахстану "Євразія" влаштували накачку суспільної думки про те, що на мітинги ходити не треба, бо їх влаштовує "п'ята колона", якою керують "зовнішні вороги".

Та все це не дуже допомогло — все одно на вулиці вийшли кілька десятків людей в кількох містах — Алмати, Астані, Уральську, Караганді, Атирау.

Спецназівці хапали не лише учасників акції — до автобусів запихали й випадкових перехожих і не менше 44 журналістів. Серед них і цілком лояльних казахській владі — зокрема, працівниць ТАСС, "Россия сегодня" та казахського "Інтерфаксу". Пізніше у МВД це назвали непорозумінням.

"Влада за останні роки ліквідувала всі канали комунікації з суспільством, так що практично вже не знає свій народ", - розповів "Настоящему времени" казахський політолог, директор Групи оцінки ризиків Досим Сатпаєв.

Як бачимо, в апатичному суспільстві, яке довго жило під крилом незмінного Назарбаєва, зародився низовий рух спротиву владі, яка втратила зв'язок з реальністю. Вона виявила страх, і це може стати фатальним рішенням — так само, колись Янукович злякався власного народу.