Марсельська бійня
Чемпіонат Європи у Франції ще не отримав своїх футбольних героїв та невдах, але вже можна стверджувати, що турнір назавжди увійде у історію через небачений сплеск жорстокості та насильства, спровокований російськими фанами перед матчем їхньої збірної проти Англії.
Безлади у Марселі розпочалися за два дні до матчу між збірними Англії та Росії, який відбувся 11 червня та продовжувалися впродовж усього дня гри та не стихали після матчу.
Кульмінацією ж стала влаштована після фінального свистка атака російських хуліганів на стадіоні "Велодром" на сектори англійських вболівальників де перебували жінки, діти та люди похилого віку.
Загалом внаслідок сутичок постраждали десятки людей, четверо англійців перебували у важкому стані, а один з британців – 51-річний Ендрю Бейч, досі у комі.
У центрі Марселя росіянин вдарив чоловіка п'ять разів по голові металевим прутом, після чого у англійця зупинилося серце. Від смерті його врятував французький полісмен, який знайшов його непритомним на тротуарі та вжив екстрених заходів, але загроза життю британця все ще залишається великою.
Непрохані гості
11 червня усі світові ЗМІ облетіли жахливі кадри, закривавлених англійських вболівальників, які зустрілися на вулицях з небаченою агресією росіян. Все що відбувалося, не випадково нагадувало одностороннє побиття.
Адже мали місце не просто бійки між підігрітими алкоголем молодиками – у Марселі організовані російські фани нападали на мирно налаштованих англійських вболівальників.
З'ясувалося, що це були ультрас московських футбольних клубів ЦСКА та "Локомотиву", а також володимирського "Торпедо".
Все свідчить про те, що представники цих фанатських угрупувань прибули до Франції з чіткою метою – помахати кулаками та влаштувати безлади.
Своїми ж атаками на простих вболівальників вони порушили неписаний кодекс футбольних ультрас, за яким вони можуть влаштовувати бійки (так звані "махачі") лише з представниками інших "фірм".
Англійський досвід
Також потрібна врахувати, що рух ультрас притаманний для клубного футболу, на рівні національних команд у багатьох збірних організованих фанів просто немає в природі.
Це стосується й Англії, яка у 1980-х роках захлиналася від розгулу навколофутбольного хуліганства, яке призвело до трагедій на стадіонах, сотень людських жертв та дискваліфікації усіх англійських клубів з єврокубків на п'ять років.
Англію покарали після трагедії на брюссельському стадіоні "Ейзель", на якому під час фіналу Кубку чемпіонів між "Ліверпулем" та "Ювентусом", через сутички спровоковані англійськими фанами загинуло 39 людей.
Після цього Велика Бриатанія оголосила війну фанатським угрупуванням і фактично знищила їх. Усіх порушників порядку на матчах негайно вносять до бази даних, після чого вони більше не мають шансів потрапити на стадіони. Звичайно, інциденти за участю тих же англійських вболівальників трапляються й далі, але вони нині не є масовими.
Останнє попередження
У випадку з "марсельським побоїщем" УЄФА та французька влада вирішив діяти на випередження та не чекати на трагедію, обриси якої чітко вимальовувалися, особливо враховуючи наскільки безпорадною виявилася поліція під час заворушень, які не вдавалося зупинити навіть за допомогою водометів та сльозогінного газу.
У вівторок вранці, напередодні другого матчу збірної Росії на Євро-2016 проти Словаччини, який має відбутися 15 червня у Ліллі, французька поліція зупинила автобус з 50 представниками "Всеросійського об'єднання вболівальників" та оголосила про намір депортувати їх через підозри у організації марсельських безладів.
А згодом з'явилося і рішення УЄФА, яка умовно дискваліфікувала збірну Росії з Євро-2016. Російському футбольному союзу інкриміновано масові заворушення за участю прихильників збірної Росії, використання ними піротехніки і прояви расизму.
Це означає, що якщо подібні інциденти за участю російських вболівальників на чемпіонаті Європи повторяться, то збірна Росії буде дискваліфікована з турніру по-справжньому. Такій команді, з такими горе-вболівальниками на футбольному святі, дійсно, не місце.