У Варшаві 8-9 липня відбудеться саміт лідерів країн-членів НАТО. В Україні та за її межами на нього покладають багато надій — реальних та не дуже.
Напевно, найбільш сміливий прогноз зробив днями міністр оборони Польщі Антоні Мацєревич. Він вважає, що ухвалене на саміті рішення змусить Росію вивести свої війська з України.
"Ми сподіваємось, що ці переговори призведуть до того, що Росія не лише відмовиться від агресивних кроків, але й відступить з територій України, які вона незаконно зайняла", - цитує Мацеревича "Польське радіо".
Звісно, мало хто серйозно сподівається, що Росія якось змінить свою поведінку на окупованій частині України після варшавського саміту. Але те, що кволий два роки тому Альянс зараз гуртується і розглядає Росію як одну з головних загроз своїй безпеці — беззаперечний факт.
Вже те, що саміт вперше проходитиме у Східній Європі, безпосередньо поблизу з російським кордоном — безпрецедентна подія.
"Цей варшавський саміт справді історичний. Рішення розмістити батальйони на східному фланзі дуже важливе. Вперше в історії НАТО першу лінію оборони перемістять з Центральної Німеччини далі на схід", - розповів експерт Німецького фонду Маршалла Бруно Лете.
Проголошувати Росію ворогом на саміті не будуть. Більше того, після саміту заплановане засідання вже другої з часів анексії Криму Ради НАТО-Росія. Простіше кажучи, Альянс вестиме діалог з РФ, але з позиції сили. Коли маєш справу з Путіним, дипломатія має спиратись на сильну армію.
"Зараз ми все більше і більше говоримо про стримування. Нова концепція НАТО — це три "d": defence, detterence, dialog, тобто захист, стримування, діалог. Діалог на останньому місці. Тобто коли ми вже все створили для захисту і стримування, тоді вже можемо розмовляти", - розповідав в ефірі Еспресо голова Ради зовнішньої політики "Українська призма" Геннадій Максак.
Це, за словами експерта, ніщо інше, як політика холодної війни, яка фактично вже йде повним ходом між Росією та країнами Заходу.
Україна розглядається Альянсом як форпост стримування Росії. На саміті, як анонсував в.о. голови місії України при НАТО Єгор Божок, очікується запуск 40 нових програм співпраці нашої країни з Альянсом.
Читайте також: Після України. Чому НАТО переходить в наступ на Росію
Широку практичну допомогу від НАТО анонсував і генсек НАТО Єнс Столтенберг. "Ми вже надаємо допомогу Україні через трастові фонди, що покривають такі сфери, як командування й контроль, логістику та кібернетичну безпеку. Ми додамо до цього нові проекти різноманітної діяльності через трастові фонди. Туди будуть долучені проекти, що, зокрема, стосуватимуться гібридної війни, знешкодження вибухових пристроїв і стратегічних комунікацій".
Перспективи вступу до НАТО
На обіцянки щодо майбутнього членства України в НАТО на саміті розраховувати не доводиться. Оптимістичний варіант — якщо у фінальній декларації згадають хоча б положення бухарестської декларації 2008 року.
В останній говорилося навіть не про перспективу надання ПДЧ (план дій по членству), а лише про намір України та Грузії стати членами НАТО у невизначеному майбутньому.
"Надходять сигнали, що бухарестська декларація НАТО не буде відображена у варшавській декларації, навіть у вигляді згадки. Якщо це так, це стане серйозною проблемою, це відкат", - відзначила нещодавно керівник Інституту світової політики Альона Гетьманчук.
Напередодні саміту Бруно Лете опублікував аналітичну записку про те, як Україна може відчинити для себе двері в НАТО. Головна думка документа, за словами самого експерта, полягає в тому, що членство в Альянсі не має бути пунктом номер один у переговорах України та НАТО.
"Бухарестська декларація не повинна бути єдиною базою для вашої комунікації з НАТО, це звуження. Україна має діяти більш стратегічно. Наша рекомендація — ви маєте говорити також про свої досягнення, як ви працюєте на шляху до реалізації цієї декларації", - зазначив Бруно Лете.
Це, на думку експерта, допоможе протидіяти дезінформації та негативному сприйняттю України. Як зазначив екс-голова СБУ та екс-прем'єр-міністр Євген Марчук, треба усвідомлювати, що НАТО — це не лише Брюссель, а 28 посольств країн-членів, які моніторять ситуацію в Україні.
Серед цих країн, звісно, ставлення до України та її війни з Росією дуже різне. Скажімо, угорський погляд дуже сильно відрізняється від польського, а вони обидва — від французького.
В Україні наратив про те, що членство в Альянсі могло б порятувати нас від російської агресії, дуже популярний. Як свідчить спільне опитування Фонду "Демократичні ініціативи" та Центру Разумкова, на референдум по членству в НАТО пішло б 58% українців і серед них 78% проголосували б за вступ до Альянсу.
Читайте також: 78 відсотків за НАТО: цифра українського одужання
Та якщо бути відвертим, зараз країни-члени НАТО не готові включити до своїх лав Україну. Виходячи з таких настроїв, маємо підтримувати тісну співпрацю в іншому форматі. Є, наприклад, ідея створити спільний з НАТО центр передового досвіду ведення гібридної війни. Хто-хто, а Україна зараз у цьому питанні спец.